Ще п’ять з половиною років тому передчасно народжені діти з низькою масою тіла після відділень реанімації та другого етапу виходжування виписувалися додому. І мама такої дитини залишалася сам на сам із проблемами догляду за недоношеним немовлям. Із відкриттям у грудні 2008 року в Полтавській обласній дитячій клінічній лікарні відділення інтенсивного виходжування та реабілітації новонароджених це питання було знято з порядку денного.
— Нас давно хвилювала ця проблема, — розповідає головний лікар Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні Наталія Кінаш. — Адже недоношена дитина, приміром, вагою у два кілограми, потребує особливої медичної допомоги, а її мама — психологічної підтримки, оволодіння навичками догляду за таким малюком. З цією метою й було створено відділення інтенсивного виходжування та реабілітації новонароджених і при ньому — Центр розвитку дітей раннього віку. Так ми заповнили нішу, яка раніше була порожньою: з моменту, коли недоношену дитинку з відділення реанімації переводили до відділення, в якому вона, так би мовити, дозрівала і вже могла самостійно годуватися та утримувати тепло. Звідти її у стабільному стані та з перспективою нормального розвитку і виписували додому. Для новонароджених із сільської місцевості, а їх у відділенні 80%, це життєво необхідно.
— У наше відділення немовля потрапляє з відділення реанімації одразу, як його відключили від апарату штучного дихання, — продовжує розповідь завідувачка відділення інтенсивного виходжування та реабілітації новонароджених Катерина Шабельник. — Це дає можливість скоротити термін перебування таких дітей на дороговартісних реанімаційних ліжках. Немовля в нас лікується й набирає вагу, а мама — під професійним наглядом лікарів і психологів майже в домашніх умовах проходить тут адаптацію.
Кожна палата для матері й дитини — окремого кольору й по-особливому оздоблена: подбали про це дизайнери разом із лікарями й психотерапевтами.
Контингент відділення — не тільки передчасно народжені дітки, але й немовлята, що народилися хворими: із вадами серця, пневмонією, жовтяницею, ті, які перенесли асфіксію, та ін. Ними опікуються 5 неонатологів (чергують цілодобово), 21 працівник середнього персоналу, 2 дієтсестри, а також вузькопрофільні спеціалісти: дитячий невролог, офтальмолог, лікар ЛФК, масажист, і, що особливо важливо, 2 лікарі-психотерапевти з медичною освітою. На цьому, як тут вважають, не можна заощаджувати, бо багато мам, котрі народили недоношених або хворих немовлят, нерідко розгублені та стривожені й конче потребують психологічної підтримки.
За дверима окремої палати через скло видно, як мама годує немовля. Хлопчик народився у Полтавському пологовому будинку із масою тіла 1 кг 100 г. З причини прееклампсії тяжкого ступеня в матері їй зробили кесарів розтин. У першу ж добу передчасно народженому немовляті було введено «Куросурф». Три дні дитинка перебувала на респіраторній підтримці ШВЛ. У відділення інтенсивного виходжування та реабілітації обласної дитячої лікарні немовля потрапило у тяжкому стані: через некротичний ентероколіт хлопчик не засвоював їжу, тому його перевели на парентеральне харчування, паралельно проводили антибіотикотерапію. Сьогодні малюку виповнився 21 день, і почувається він добре: роботу кишківника відновлено, хлопчик з апетитом їсть мамине молоко і вже важить 1 кг 600 г. Коли дитинка набере вагу 2 кг, її випишуть додому.
— Але на цьому наш зв’язок із підопічним не переривається, — наголошує Катерина Шабельник. — У Центрі розвитку дітей раннього віку при нашому відділенні ми амбулаторно обстежуємо маленьких пацієнтів, призначаємо їм, за потреби, лікування, процедури. Протягом першого року життя дитини такі консультації проводяться щомісяця, від року до двох — раз на три місяці, з двох до трьох — раз на півроку.
При Центрі працюють педіатр, офтальмолог, логопед, невролог, психолог, фізичний реабілітолог, ортопед-травматолог. Малюки з віддалених районів отримують тут кваліфіковану медичну допомогу, яку за місцем проживання надати важко. Завдяки такому трьохетапному охопленню кваліфікованою медичною допомогою дітей від народження до трьох років за останній час у Полтавській області, наприклад, не зафіксовано жодного випадку дитячої сліпоти: ретинопатію виявляють тут на ранніх стадіях і направляють маленьких пацієнтів на хірургічну лазерну корекцію у клініки Києва та Харкова.
Тісний зв’язок підтримує відділення із реабілітаційними центрами області, зокрема, із центрами медико-соціальної реабілітації управлінь соціального захисту населення, а також центрами неврологічної реабілітації. І цей зв’язок зворотній: батьки потім приїздять у відділення, повідомляють про результати лікування і соціальної адаптації дитини, адже у третини недоношених дітей спостерігаються розлади нервової системи. Згодом цей стан їхнього здоров’я стабілізується, і малюки виростають цілком здоровими. «Просто в таких діток і батькам, і лікарям треба вкладати більше сил і уваги», — наголошує Катерина Шабельник.
Слід відзначити, що у відділенні інтенсивного виходжування та реабілітації новонароджених Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні ведеться комп’ютерний облік усіх маленьких пацієнтів, а також за допомогою комп’ютерної програми запроваджено бактеріологічний моніторинг дітей, які перебувають тут на лікуванні.
Щороку майже 250 малюків залишають стіни цього відділення. З початку ж його роботи отримали тут лікування, належний догляд і рекомендації на майбутнє півтори тисячі новонароджених.
Полтавське відділення інтенсивного виходжування та реабілітації новонароджених із Центром розвитку дітей раннього віку — чи не єдине в державі. Його досвід минулого року вивчали неонатологи з МОЗ України, клініки «ОХМАТДИТ», фахівці з інших областей України. І сьогодні приїздять сюди лікарі із сусідніх регіонів, аби перейняти напрацювання місцевих педіатрів.
Андрій КОНДРАТЮК, власкор «ВЗ», м. Полтава