Головним своїм досягненням Михайло Пасічник називає створення робочих груп Держлікслужби, що розробляють пропозиції по змінах у чинне фармацевтичне законодавство за 5 напрямками. На сайті відомства розміщені дані про персональний склад усіх 5 робочих груп. І склад цей досить цікавий і вельми показовий. Проаналізуємо основні.
До робочої групи з питань медичних виробів включено 47 осіб. Із них — 15 представників держструктур (МОЗ, Держлікслужба, підконтрольні держпідприємства), 16 представників бізнес-об’єднань, 15 представників приватного бізнесу й 1 представник пацієнтів.
У цьому нібито паритетному діалозі «держрегулятор-бізнес-пацієнт» пацієнту відведений… 1 голос із 47. Та й той не без гріха. У робочій групі інтереси пацієнтів представляє Сергій Гришко із Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктора Сердюка, одіозного громадського діяча часів Раїси Богатирьової (Сердюк багато років пропрацював у фармбізнесі, а зараз його Рада спеціалізується на створенні штучного ажіотажу в ЗМІ на замовлення представників фармринку).
Робоча група з питань GMP складається із 44 осіб. Дивно, але в цій групі рішення також приймає бізнес: 21 представник приватного бізнесу, 8 — від бізнес-об’єднань, 14 — близькі до представлених бізнес-об’єднань чиновники. І знову лише 1 борець за права пацієнтів —
сам Віктор Сердюк.
Робоча група з питань контролю якості ліків — 33 члена групи: 14 від фармбізнесу, 6 від об’єднань і асоціацій, 12 підконтрольних чиновників і 1 представник знайомої нам Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів — Тетяна Туриніна.
Після аналізу складу всіх 5 робочих груп слова Михайла Пасічника виглядають майже знущанням над пацієнтами: «Дискусія повинна бути відкритою, проходити виключно в експертному колі спеціалістів — представників усіх ланок галузі, а вже громадськість, перш за все споживачі препаратів і підприємці, повинні відчути реальний ефект від впровадження нових нормативно-правових ініціатив».
За матеріалами сайту Pharma.net.ua
