Медичний нейтралітет — вектор захисту лікарів і пацієнтів

3234

Доступно на русском

Факти нападу на медиків у мирний час нині витіснили події набагато страшніші — захоплення лікарень озброєними людьми, виселення пацієнтів, побиття лікарів, які надавали допомогу в умовах протистоянь, вбивство представника «Червоного Хреста». Чи захищає вітчизняне право медичних працівників в умовах збройних конфліктів? 

e9fd646a2b1040b34cbee57df750db46

Гуманітарні працівники, до яких належать і лікарі, в умовах надзвичайних ситуацій, збройних конфліктів, масових заворушень самі потребують захисту й безпеки. У міжнародній практиці такий захист забезпечується концепцією медичного нейтралітету, яка усталена у світі та водночас залишається новою для України.

На 69-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (вересень 2014 року) відбулася дискусія на тему «Медична допомога та насильство: потреба ефективного захисту». Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен, підсумовуючи дискусію, вказала на необхідність 5 ключових дій для забезпечення такого захисту. Якщо уряди та міжнародна спільнота прагнуть ефективного вирішення згаданої проблеми, необхідно: підвищувати обізнаність у цьому питанні, впроваджувати адвокацію, змінювати ставлення до проблеми, ефективно діяти й притягати до відповідальності за порушення.

Права та обов’язки гуманітарних місій

VZ_44-45_Страница_19_Изображение_0001Ірина СЕНЮТА, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри медичного права Львівського НМУ ім. Данила Галицького, адвокат, президент ВГО «Фундація медичного права та біоетики України», член Всесвітньої асоціації медичного права
Гуманітарна політика у сфері охорони здоров’я ґрунтується на міжнародних і регіональних стандартах. Зокрема, Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію «Про захист гуманітарних медичних місій» від 30 червня 1988 року (далі — Резолюція ПАРЄ). У ній ідеться про підтримку різних гуманітарних медичних організацій, які надають допомогу приг­нобленому цивільному населенню, дотримуючись принципів нейтральності та неупередженості. У документі визначено дві засади діяльності гуманітарних медичних місій: право цивільного населення на допомогу медичного персоналу з гарантією компетентності та неупередженості такої допомоги і право самих медичних працівників на захист під час гуманітарних місій.

Окрім цього, Резолюція ПАРЄ окреслює права медичних працівників у гуманітарних місіях. По-перше, вони мають право на повагу й захист. Вони не можуть бути покарані або заз­навати утиски за провадження медичної діяльності, незалежно від того, хто є бенефіціаром наданої ними допомоги. По-друге, медичному персоналу має бути надано доступ до всіх місць, де потрібна така допомога. По-третє, жоден медичний працівник не може бути примушений повідомляти інформацію про осіб, яким він надав допомогу, за винятком інформації стосовно інфекційних захворювань. Якщо медичний працівник заарештований владою (чи стороною протистояння цій владі) території, на якій він виконує свою місію, він має бути звільнений і репатрійований без зволікання.

Передбачено й низку обов’язків медичних працівників. Вони зобов’язані неухильно дотримуватися правил медичної етики. Допомога, яку вони надають, повинна мати гуманітарний характер і ґрунтуватись на суто медичних критеріях. Медичний персонал має гарантувати компетентність і неупередженість під час надання медичної допомоги. Медики повинні бути персоніфіковані — для цього мати професійну карту, видану міжнародним органом, наприклад, Міжнародним гуманітарним центром у Парижі або будь-якою іншою організацією у сфері охорони здоров’я, акредитованою в ООН, ВООЗ чи Раді Європи.

Потрібна національна концепція

Нині проблема медичного нейтралітету набуває актуальності і в України, де останнім часом уже зовсім по-іншому сприймаються такі питання, як безпека пацієнтів у закладах охорони здоров’я, захист медичних працівників від насильства при виконанні професійних обов’язків, захист закладів охорони здоров’я від нападів тощо. Тому на часі — підготовка Національної концепції медичного нейтралітету. Ця правозахисна концепція, яка містить систему спектральних заходів, повин­на пройти крізь призму вітчизняного законодавства у сфері охорони здоров’я та закріпитися в ньому у вигляді змін до низки законів. Також вона має охопити зміни у сфері державної політики, навчальну і правопросвітницьку складові.

Один із прикладів імплементації медичного нейтралітету в національне законодавство: на розгляд Палати представників CША було внесено проект Закону «Про захист медичного нейтралітету». У цьому акті до порушень медичного нейтралітету віднесено збройні напади на заклади охорони здоров’я, надавачів медичних послуг чи осіб у процесі отримання ними медичної допомоги; безпідставне нищення медичних поставок, документації чи засобів транспортування; примус медичних працівників до дій, які суперечать їхнім етичним зобов’язанням; незаконне використання закладів охорони здоров’я, транс­порту, медичної уніформи, емблем; навмисне блокування доступу до зак­ладів охорони здоров’я чи до медичних працівників; незаконний арешт чи зат­римання осіб, які надають медичну допомогу, чи осіб, які її потребують.

Тобто медичний нейтралітет — це соціальна домовленість, яка зобов’язує суспільство захищати медичних працівників в умовах збройних конфліктів і в мирний час, а медичний персонал — надавати медичну допомогу всім, хто її потребує, незалежно від віросповідан­ня, раси, етнічного поход­ження, політичних уподобань тощо. Медичний нейтралітет виконує функцію захисту медичних працівників, пацієнтів, закладів охорони здоров’я і медичних транспортних засобів від нападів або від незаконного втручання; забезпечує вільний доступ до медичної допомоги; передбачає гуманне ставлення до всього цивільного населення. Це — відсутність дискримінації в лікуванні хворих чи поранених, а також дотримання прав пацієнтів (зокрема, на збереження таємниці про стан здоров’я, на відмову від лікування). Медичний нейтралітет стосується принципу невтручання у процес надання медичної допомоги в мирний час, у період збройного конфлікту, громадських заворушень. Лікарі повинні мати можливість піклуватися про всіх хворих без їх дискримінації за жодною з ознак, дотримуючись положень Женевських конвенцій та Міжнародної клятви лікаря.

Концепція медичного нейтралітету сформульована на основі міжнародного гуманітарного права, міжнародних норм з прав людини (International Human Rights Law) і медичної етики.

Медична допомога в небезпеці

Варто звернути увагу на актуальний проект Міжнародного комітету Червоного Хреста «Медична допомога в небезпеці». Цей проект сьогодні особливо важливий для України. Його мета — вирішити проблеми, пов’язані з актами насильства, які перешкоджають наданню медичної допомоги, внас­лідок яких пошкоджуються або руйнуються заклади охорони здоров’я, зазнають поранень або й гинуть медичні працівники й пацієнти. Проект триватиме з 2012 до 2015 року і фокусуватиме зусилля на конкретних заходах, спрямованих на забезпечення надійного доступу до ефективної та справедливої системи медичної допомоги в умовах збройних конфліктів, надзвичайних станів тощо.

«Медична допомога в небезпеці» — це не лише назва міжнародного проекту, а й заклик до Президента України, Уряду й до кожного пересічного громадянина спільними зусиллями забезпечити безпеку в медицині та медицину в безпеці, адже від цього залежить життя та здоров’я кожного українця.
Як досягти цієї мети? По-перше, слід сфокусувати співпрацю вітчизняних законотворців, науковців і практиків на питаннях прав людини у сфері охорони здоров’я. Це буде запорукою формування ефективної національної доктрини медичного нейтралітету, яка сприятиме імплементації міжнародних та регіональних стандартів у вітчизняну правову площину.

Пріоритетом у цьому напрямі має бути поетапне втілення концепції медичного нейтралітету, зокрема, через закріплення гарантій діяльності медичних працівників при виконанні професійних обов’язків (на зразок гарантій інших професійних спільнот — журналістів, адвокатів тощо). Такі гарантії мають бути передбачені в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Забезпечити їх можна, наприклад, через закріплення кримінальної відповідальності за перешкоджання законній професійній діяльності медичних працівників (на зразок ст. 171 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»).

По-друге, доцільно активізувати навчальну і просвітницьку складові. І перші кроки в цьому напрямку вже зроблено. У жовтні 2014 року на базі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького відбувся міжнародний семінар для вик­ладачів курсу «Медичне право України» медичних і юридичних вищих навчальних закладів. У його рамках відбулася дискусія на тему медичного нейтралітету. Організатори заходу — кафедра медичного права факультету післядипломної освіти університету спільно з ВГО «Фундація медичного права та біо­етики України», Львівським обласним благодійним фондом «Медицина і право» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» — сподіваються на те, що їх ініціатива буде підтримана і продов­жена, а пропозиції, які прозвучали під час обговорення, знай­дуть практичне втілення вже найближчим часом.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я