Рішення щодо аптечної наркоманії приймають бізнесмени, чиновники і навіть журналісти

30 жовтня 2014 р. у Міністерстві охорони здоров’я України пройшла нарада з питань обігу кодеїновмісних ліків. Відтепер організатори і кожен з тих, хто виступив проти введення предметно-кількісного обліку (ПКО) препаратів цієї групи, несе персональну відповідальність за поширення аптечної наркоманії в країні. Незважаючи на те, що нараду скликали через неодноразові звернення з приводу нецільового використання цих ліків наркозалежними, головуючий — заступник Міністра МОЗ з євроінтеграції Юрій Савко — під час обговорення віддав перевагу не темі аптечної наркоманії, а питанню «недопущення обмеження доступу хворих до кодеїновмісних препаратів». Це стандартне виправдання постійно використовується підприємствами-виробниками цих препаратів для лобіювання власних бізнес-інтересів, оскільки дозволяє заплющувати очі на проблему безконтрольного зростання аптечної наркоманії. Як і передбачалося, на цій заздалегідь зрежисованій нараді більшість присутніх «не знайш­ли причин для введення ПКО кодеїновмісних препаратів». На нараді були присутні 29 осіб — їх список, очевидно, складався під чуйним керівницт­вом зас­тупника Міністра Юрія Савка. Саме тому не варто дивуватися, що серед запрошених були:

• 6 представників МОЗ, 2 представники Державного експертного центру (дочірньої структури МОЗ) і ще 1 — Інституту психіатрії та наркології МОЗ, тобто 9 представників (третина присутніх) від Міністерства. Цікаво, що історично в Україні саме Міністерство охорони здоров’я активно чинить опір спробам дати бій аптечній наркоманії;
• 3 присутніх на нараді афільовані з Головою Держлікслужби Михайлом Пасічником та його першим заступником Оленою Алексєєвою: представник даної установи Людмила Горова, директор «Аптечної професійної асоціації України» Оксана Гуленко (Президентом якої до кінця вересня 2014 р. залишався М. Пасічник), Голова Громадської ради при Держлікслужбі Тетяна Котляр (під її керівницт­вом Громадська рада далеко не вперше виступає в інтересах фармбізнесу, в тому числі — виробників кодеїну, до того ж раніше Т.Котляр працювала в компанії «Ліки України», що є монопольним дистрибутором наркотичних і психотропних препаратів); 
• 3 представники від правоохоронних органів — Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки — від присутності яких не вдалося відбитися Юрію Савку;
• 1 представник Асоціації «Виробники ліків України» Максим Мягченко (Асоціацію багато років очолювала перший заступник Пасічника — Олена Алексєєва; а фінансує її в значній мірі голов­ний виробник кодеїну в країні — одеський завод «ІНТЕРХІМ»);
• 3 безпосередніх представники виробників кодеїну — аж 2 від одеського заводу «ІНТЕРХІМ» (директор Анатолій Редер і Олександр Чумак, який, до слова, називає себе радником Михайла Пасічника) і представник харківського підприємства «Здоров’я народу» Ольга Ловашніченко;
• 2 представники ЗМІ — Ганна Барміна від щотижневика «Аптека», що фінансується фармбізнесом, і Ганна Фурсова від агентства «Інтерфакс-Україна», яке регулярно організовує прес-конференції та інші PR-заходи на користь фармацевтичних виробників;
• 5 представників громадських організацій: Владислав Онищенко із Спілки споживачів медпослуг, лікарських засобів та виробів медичного приз­начення (багато років від імені громадян України послідовно виступає за боротьбу з аптечною наркоманією), Віктор Сердюк від Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів (неодноразово був замішаний у замовних PR-кампаніях на захист вільного продажу кодеїну, постійно критикується лікарями-наркологами за умисні неправдиві публічні твердження, що «наркоманами від прийому кодеїновмісних препаратів не стають»), Вікторія Томашевська від Міжнародного фонду «Відродження», Володимир Кривенок від Всеукраїнської наркологічної асоціації та Ігор Щедрин від «Медичного контролю» (зі зміною влади в країні ця громадська організація обласкана увагою з боку МОЗ і виконує роль ручної опозиції «при дворі»); 
•  2 представники від Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) — Світлана Терьохіна та Ірина Знаєвська. Незрозумілою є участь у даному засіданні аж 2 представників цієї організації, адже компанії-члени ЄБА не виробляють кодеїновмісних таблетованих препаратів для зняття симптомів кашлю, тобто препаратів, посиленню контролю за відпуском яких і було присвячене засідання. Можна припустити, що вони запрошувалися особисто Юрієм Савком, який до останнього був директором бізнес-асоціації «АПРАД» і представляв її в ЄБА. При цьому одна з представників І. Знаєвська — сестра дружини Михайла Пасічника;
•  1 представник Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників (AIPM) України Катерина Глушаниця аналогічно представляла інтереси виробників, які не мають відношення до виробництва кодеїновмісних препаратів. 

Тобто аж 7 запрошених на нараду представляли інтереси фармбізнесу. При цьому треба зауважити, що завод-виробник апріорі не може й не повинен вирішувати питання статусу тих препаратів, які він виробляє і які несуть загрозу суспільному здоров’ю: рішення про зміну статусу таких препаратів — це функція Міністерства охорони здоров’я. У ситуації з кодеїновою наркоманією всі передумови для переведення препаратів на ПКО є, а рішення від МОЗ, як і раніше, немає. 

VZ_48-49-2014_Страница_03_Изображение_0001

VZ_48-49-2014_Страница_03_Изображение_0002

VZ_48-49-2014_Страница_03_Изображение_0003

VZ_48-49-2014_Страница_03_Изображение_0004

VZ_48-49-2014_Страница_03_Изображение_0005

VZ_48-49-2014_Страница_03_Изображение_0006

VZ_48-49-2014_Страница_03_Изображение_0007

Отже, як мінімум 19 із 29 запрошених ще до початку наради гарантовано проголосували б за подальший хід аптечної наркоманії по країні. Всього ж за безконтрольний обіг кодеїнового зілля виступили 23 присутніх, включаючи заступника Міністра Юрія Савка. Чи дивно, що на засідання не покликали жодного представника з 8 регіонів, обласні ради яких вимагають від МОЗ ввести ПКО кодеїновмісних препаратів? Ні, бо вони, звісно, могли зіпсувати намічений тріумф кодеїнових наркобаронів.

Отже, наприкінці наради Юрій Савко запропонував присутнім вирішити долю кодеїновмісних препаратів та аптечної наркоманії в Україні простим голосуванням, переклавши таким чином функції Міністерства охорони здоров’я на плечі спеціально запрошених людей, які простим підняттям рук «вирішили» долю тисяч українців, що потрапили в пастку кодеїнової наркоманії.

Результати голосування: 3 представники правоохоронних органів — однозначно за суворий облік кодеїновмісних; 2 — Оксана Гуленко та Ігор Щедрин — утрималися; Владислав Онищенко не голосував через те, що саме звернення Спілки стали приводом для проведення наради. І 23 голоси — за подальше беззаконня з обігом кодеїновмісних.

Але хотілося звернути увагу, що всі ті, хто 30 жовтня проголосував за бізнес-інтереси власника «ІНТЕРХІМу» Анатолія Редера, не просто підняли руки вгору, а й взяли на себе повноту відповідальності за подальше поширення аптечної наркоманії в країні та за «кодеїнове вбивство» підлітків і молоді України. І коли це питання постане з усією гостротою, керівництво МОЗ завжди зможе сховатися, як за ширмою, за Протоколом даної наради — нехай вона й нелегітимна з точки зору закону.

А Кабінету Міністрів України й особисто Арсенію Яценюку варто було б звернути увагу на те, що такі заходи заступника Міністра МОЗ з євроінтеграції Юрія Савка — не що інше, як лобіювання інтересів наркобізнесу під самим носом Уряду. Чи збігається це з європейською ідеологією і цінностями?
Наводимо список тих, хто проголосував за подальше поширення аптечної наркоманії в Україні. Країна повинна знати своїх «героїв»:

1. Юрій Савко, заступник Міністра охорони здоров’я з євроінтеграції;
2. Людмила Коношевич, начальник Управління фармацевтичної діяльності МОЗ України;
3. Андрій Гаврилюк, заступник директора Департаменту медичної допомоги МОЗ України, начальник Управління надання медичної допомоги дорослим;
4. Наталія Острополець, начальник відділу високоспеціалізованої медичної допомоги Управління надання медичної допомоги дорослим Департаменту медичної допомоги МОЗ України;
5. Яніна Толкачова, заступник начальника Управління фармацевтичної діяльності — начальник відділу з питань обігу лікарських засобів МОЗ України;
6. Сергій Бородін, в.о. начальника відділу з питань якості в фармації Управління фармацевтичної діяльності МОЗ України;
7. Костянтин Кузьменко, заступник директора Департаменту експертизи реєстраційних матеріалів — начальник Управління експертизи інструкцій та номенклатури ДП «Державний експертний центр МОЗ України»;
8. Світлана Румянцева, начальник відокремленого підрозділу Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України;
9. Володимир Кривенок, представник Всеукраїнської наркологічної асоціації;
10. Олексій Семенець, позаштатний спеціаліст ДП «Державний експертний центр МОЗ України»;
11. Людмила Горова, заступник директора Департаменту контролю якості лікарських засобів Держлікслужби України;
12. Анатолій Редер, генеральний директор ТДВ «ІНТЕРХІМ» — виробника кодеїновмісних препаратів;
13. Олександр Чумак, керівник страйкому ТДВ «ІНТЕРХІМ»;
14. Ольга Ловашніченко, директор ТОВ ХФП «Здоров’я народу» — виробника кодеїновмісних препаратів;
15. Віктор Сердюк, Президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів;
16. Вікторія Томошевська, директор програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження»;
17. Тетяна Котляр, Голова Громадської ради при Держлікслужбі України;
18. Максим Мягченко, начальник аналітичного відділу Асоціації «Виробники ліків України»;
19. Катерина Глушаниця, координатор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників України AIPM Ukraine;
20. Ірина Знаєвська, представник Європейської Бізнес Асоціації;
21. Світлана Терьохіна, представник Європейської Бізнес Асоціації;
22. Анна Барміна, керівник інформаційного відділу щотижневика «Аптека»;
23. Ганна Фурсова, ІА «Інтерфакс Україна».

За матеріалами Pharma.net.ua