На базі Одеського національного медичного університету відкрився навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря, аналогів якому немає не лише в Україні, а й у деяких країнах Європи. Відтепер студенти й лікарі-практики вдосконалюватимуть свої навички на роботах нового покоління та у віртуальних операційних.
Без права на помилку?
Лікар не може помилятися, коли має справу з пацієнтом. Водночас навчання будь-якого фахівця — це метод спроб і помилок. Щоб розмежувати ці дві площини, в усьому світі відмовляються від практичного навчання лікаря біля ліжка хворого і переходять на симуляційні технології — впродовж останніх 10 років їх використання стало звичною практикою. Оволодіння клінічними навичками за допомогою манекенів, тренажерів під наглядом викладача дає можливість студентам і курсантам робити «безпечні» помилки, досягаючи таким чином вищого рівня клінічної компетентності. Кожний «сценарій» лікування можна повторити кілька разів, поки дії лікаря не наблизяться до ідеалу. Перший в Україні навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря багатопрофільний та оснащений найсучаснішим обладнанням, що дає змогу навчати фахівців практично всіх напрямків медичної діяльності, використовуючи моделювання різних рівнів складності, віртуальну реальність, програму «стандартизований пацієнт», а також гібридну симуляцію (пацієнт із моделями, що імітують різні функціональні частини людського організму). Саме завдяки таким технологіям підготовка фахівців максимально наближена до їх реальної діяльності.Живі манекени
— Під час проведення серцево-легеневої реанімації на моніторах фіксується, як студент виконує завдання. Якщо натиски були дуже сильними — у манекена зламані ребра, якщо ж, навпаки, слабкими — дії лікаря не допоможуть хворому і робот-пацієнт може померти. Однак це набагато менший стрес для лікаря-початківця, ніж біля ліжка хворого. З часом алгоритм його дій відпрацюється до автоматизму, а психологічно він буде готовий до того, щоб не розгубитися навіть у випадку рідкісної патології чи нестандартної ситуації, — пояснює Володимир Артьоменко.
За словами ректора ОНМедУ, віце-президента НАМН України, академіка НАМН України Валерія Запорожана, у навчально-інноваційному центрі фахівці можуть опанувати всі види маніпуляцій.
— Приміром, стіл Anatomage — це останнє досягнення світових технологій у сфері візуалізації анатомічної будови людини у повний зріст, відтворення роботи та патологій у різних системах організму, в тому числі у 3D та 4D моделях. Якщо в цю програму ввести будь-яке цифрове зображення тіла, наприклад, МРТ, рентген, лікар зможе не тільки краще роздивитися патологію, а й потренуватися перед реальним хірургічним втручанням, — каже Валерій Запорожан. — А от багатофункціональні тренажери Simulab допомагають відпрацювати хірургію нестандартних травм, у тому числі й отриманих під час бойових дій. Особливо повчальною є робота з фантом-системою Traumaman, створеною зі штучних тканин, які з високою реалістичністю імітують структуру людського тіла. За допомогою цього симулятора можна виконати пункцію перикарда, конікотомію, лікувати проникаючі поранення грудної та черевної порожнин.
Ще один предмет гордості тренінгового центру — унікальне обладнання для навчання офтальмологів: віртуальний тренажер мікрохірургії ока Immersive Touch. На сьогодні такий пристрій є тільки в Одесі та Чикаго.
Важко в навчанні — легко в бою
У наступному приміщенні центру створено «польові умови»: «гримлять» вибухи, чути свист куль, манекен лежить на підлозі. Володимир Артьоменко пояснює, що на війні безцінна кожна секунда, медик має діяти швидко і злагоджено у будь-якій ситуації, з мінімальним набором інструментів. А рівень психологічної підготовки тут стає своєрідним індикатором професійності лікаря: він не має права панікувати, навіть якщо навкруги вибухають снаряди.
— Три року тому наш Уряд вирішив, що в Україні не буде війни, тому почав закривати військові кафедри медичних університетів. Нині військово-польова медицина відчуває жахливий дефіцит кваліфікованих хірургів, а кількох років на їх підготовку немає, — каже Валерій Запорожан. — Більше того, нам потрібно готувати профільних медичних спеціалістів, оскільки наразі Одеса — єдине українське місто, де базується військово-морський флот України. Кілька тижнів тому я побував у зоні бойових дій, де проаналізував умови надання медичної допомоги. На жаль, поранених багато, і це змусило нас розробити новий цикл післядипломного навчання — двотижневий курс із майстер-класами від провідних хірургів. Навчання відбувається на базі мобільного госпіталю (підпорядкований Одеському військовому госпіталю №411 — ред.), який виїжджає в зону АТО для надання допомоги при осколкових, кульових пораненнях, різних формах контузії. Першу групу лікарів, підготовлених на наших симуляторах, ми вже відправили. Вказаний госпіталь оснащений лапароскопічною стійкою, за допомогою якої в польових умовах можна швидко встановити діагноз та своєчасно припинити кровотечу. Наші хірурги блискуче володіють цією технікою й успішно оперують у зоні воєнного конфлікту.
Крім цього, в багатопрофільній установі проводяться курси для фахівців загальної практики-сімейної медицини, лікарів швидкої допомоги, неонатологів-реаніматологів, хірургів, ендоскопістів, акушерів-гінекологів, анестезіологів, педіатрів, лікарів МНС. Планується, що тут навчатимуться 4-5 тисяч лікарів щорічно.
— У програму навчання та перепідготовки сімейних лікарів необхідно включати цикли з інтенсивної терапії невідкладних станів. Це пов’язано з тим, що у разі позалікарняних ургентних ситуацій першими біля ліжка хворого опиняються лікарі загальної практики, які можуть не володіти методами інтенсивного лікування через специфіку своєї основної спеціальності. Зокрема, в разі анафілактичного шоку, колапсу, раптової зупинки серця, пневмотораксу й інших невідкладних станів життя пацієнта залежить від того, чи були правильними початкові дії з надання медичної допомоги. Так само від кваліфікованих дій лікарів загальної практики до приїзду спеціалізованих реанімаційних бригад багато в чому залежить прогноз для пацієнта. Саме тому на базі центру проводяться цикли удосконалення для сімейних лікарів, — повідомила Валентина Величко, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри сімейної медицини та загальної практики ОНМедУ.
— Група наших викладачів навчалася в провідних навчально-практичних центрах Європи та США. Сьогодні ми працюємо на рівні кращих симуляційних центрів світу, — підсумував розмову Валерій Запорожан.
Марія ЖИДКОВА, власкор «ВЗ», м. Одеса