За статистикою, в Україні перше місце серед дітей-інвалідів посідають хворі з ураженням нервової системи. Лише дітей із ДЦП на обліку нині знаходиться понад 25 тисяч, і щороку реєструється близько 2 тисяч нових випадків цього діагнозу. Єдиних ліків від дитячого церебрального паралічу, як і єдиної методики лікування, не існує. Це достеменно знають батьки, які витягують із тенет цієї важкої недуги своїх дітлахів. Їх лікування — це узгоджена праця лікарів, батьків і самої дитини.
Завідувачка дитячого психоневрологічного відділення Черкаської міської реабілітаційно-оздоровчої поліклініки «Астра» Тетяна КорецькаВсебічний підхід
Дитину, яка приходить на реабілітацію, відразу оглядають дитячий невролог, ортопед, педіатр і лікар із лікувальної фізкультури. За необхідності проводяться додаткові обстеження. Лише після такого комісійного огляду складається індивідуальна програма реабілітації кожного малюка.
Увесь період реабілітації маленький пацієнт знаходиться під пильним наглядом вузькопрофільних спеціалістів, адже здебільшого хворі мають чимало супутніх порушень — деформацію кінцівок, уроджені вади серця, інші соматичні захворювання. Практика засвідчує, що у дитини, обмеженої в рухах, повноцінно не функціонують дихальна та серцево-судинна системи, органи травлення.
При лікуванні ДЦП, характерною ознакою якого є стійкі рухові порушення, найефективнішим методом є грамотна індивідуальна робота пацієнта, батьків та інструктора з лікувальної фізкультури. На кожен курс реабілітації плануються різні вправи, визначається їх кількість і тривалість залежно від досягнутого результату і можливостей дитячого організму. Вправи ЛФК проводяться з використанням багатофункціонального обладнання, а також із застосуванням різноманітних авторських методик.
Окрім медиків у відділенні працюють спеціалісти педагогічного профілю: психолог, вихователь, логопед. Якщо у дитини в процесі реабілітації виявлені супутні порушення, наприклад, порушення мовленнєвих функцій та уваги, проблеми з пам’яттю, письмом, то такі фахівці працюють над виправленням цих відхилень, долучаючи до процесу батьків.
Модель «Сім’я-дитина-фахівець»
Лікарі дитячого відділення вже давно працюють за моделлю «Сім’я-дитина-фахівець», що нині активно пропагується як концепція «Тандем». «Найголовніше — вмотивувати дитину й домогтися від неї активних дій, змінити патологічний руховий стереотип, допомогти їй набути нові рухові навички, — наголошує
Тетяна Корецька. — Важливо, коли батьки розуміють, як потрібно працювати з дитиною. Після закінчення курсу реабілітації ми завжди надаємо їм рекомендації. Це своєрідне домашнє завдання до наступного реабілітаційного курсу».
Можливості центру
Маленькі пацієнти охоче відвідують і сенсорну кімнату — з яскравими розписами, чудернацькими іграшками, сухим басейном із кульками, бульбашковою колоною. Все це зроблено для пізнання дітьми реального навколишнього середовища. «Тут у дитини з’являються позитивні емоції, знімаються нервове збудження і тривожність, зменшуються занепокоєння і агресивність, сенсорна стимуляція активізує мозкову діяльність, — пояснює Тетяна Корецька. — Але крім своїх основних функцій, сенсорна кімната відіграє і роль своєрідної мотивації. Інколи дитина не хоче займатися фізкультурою, іти на якусь процедуру, тоді мама нагадує, що потім вони підуть на заняття в сенсорну кімнату чи на музичні заняття, які проводить вихователь».
Особливе значення в корекційній роботі відводиться психологічній реабілітації. Психолог працює диференційовано, з урахуванням фізичного стану дитини, її мовлення, способів сприйняття й індивідуальних особливостей. Робота ведеться і з батьками. У реабілітаційному центрі також активно використовується метод динамічної пропріоцептивної корекції за допомогою лікувальних костюмів «Аделі» і «Гравістат». А з метою зниження м’язового тонусу, протидії розвитку контрактур, стимуляції розвитку рухів застосовуються різні види масажу. «Без роботи над м’язами нічого досягти не можна, — впевнена Тетяна Корецька. — Враховуючи це, ми розробляємо комплекс процедур, які проводяться під контролем лікарів протягом усього реабілітаційного курсу. Ми слідкуємо, як дитина сприймає лікування, чи немає зайвого навантаження. Для таких категорій пацієнтів дуже важлива послідовність проходження процедур. Скажімо, після парафіно-озокеритових аплікацій важливо відразу (поки розігріта кінцівка) зробити масаж. Під час масажу з дитиною виконуються пасивні вправи, які поліпшують функцію суглобів. І лише після цього вона займається активною лікувальною фізкультурою».
Велика увага приділяється ортопедичній корекції. Тут проводять етапне гіпсування, лікар-ортопед здійснює контроль з метою профілактики вторинних деформацій суглобів та хребта, надає рекомендації щодо догляду за дітьми з цілодобовим контролем положення тіла й кінцівок. Уже багато років дитяче відділення реабілітаційної поліклініки тісно співпрацює з Науково-дослідним інститутом ортопедії та травматології з метою визначення показань та направлення на хірургічне лікування.
Серед методів рефлексотерапії добре зарекомендував себе апарат інформаційно-хвильової терапії. Це сучасний метод впливу на рефлексогенні зони і точки, коли організм сам обирає той спектр випромінювання, який йому нині необхідний. Спеціальний апарат подає електромагнітні хвилі, що наближаються до власного випромінювання організму. Таким чином, в організмі компенсується дефіцит певного випромінювання, відбувається гармонізація електромагнітних хвиль. Така фізпроцедура помітно зменшує спастичність м’язів, крім того, у дітей поліпшуються мовленнєвий розвиток, психологічний стан, коригуються емоційні розлади. Для лікування дітей із ДЦП в «Астрі» широко застосовують заняття в басейні, парафіново-озокеритові аплікації, електростимуляцію, магнітотерапію, гідротерапію (великий вибір лікувальних ванн з додаванням хвойного екстракту, валеріани; підводний душ-масаж), спелеотерапію. Під час проходження реабілітації за необхідності може застосовуватися й медикаментозне лікування.
«В реабілітації медикаментозне лікування дуже обмежене. Клінічним протоколом при лікуванні спастичності рекомендоване застосування 2-3 препаратів, — розповідає Тетяна Валеріївна. — Одним із них є препарат «Диспорт®», виготовлений на основі ботулінічного токсину. Ми перші в області почали застосовувати ін’єкції цього препарату в лікуванні спастичних форм ДЦП. Ефективність його дуже висока. Щорічний аналіз показав велику кількість позитивних зрушень рухового розвитку саме після застосування «Диспорту®». Він діє локально, зменшує спастичність окремих м’язів, що запобігає викривленню стопи та стегон через нерівномірно розподілений м’язовий тонус, запобігає формуванню контрактур. Уже на другий тиждень після введення препарату дитина опускається на п’ятку і ходить набагато краще. Дія препарату триває до півроку, тож за цей час дитина розходжується, звикає спиратися на п’ятку. Хоча із часом спастичність і повертається, дитина вже досягає певного результату і, як правило, назад до попереднього рівня не повертається. З 2012 року діти з ДЦП за показаннями забезпечуються безкоштовно препаратами на основі ботулотоксину за державною програмою. Ін’єкції нині проводяться в дитячій обласній лікарні».
Переваги амбулаторного принципу
Амбулаторний принцип реабілітації, за яким працює відділення, зручний і для батьків, і для дітей. Адже хвора дитина на час лікування продовжує знаходитися вдома з батьками, у звичному для неї середовищі, а у відділення приходить отримувати процедури лише на визначений термін. Це значно відрізняється від щоденного перебування в лікарні, адже в реабілітаційне відділення малюки приходять без остраху і вільно себе почувають. За таких умов у дитини немає стресів, що позитивно впливає на результат реабілітації. Призначаючи лікування, медики відділення враховують усе до дрібниць — навіть пору року. У літній період, щоб не створювати зайвих навантажень на серцево-судинну систему, призначають менше теплових процедур, більше водних. Особистий графік лікування для кожної дитини розробляється таким чином, щоб вона не чекала призначених процедур у чергах. Термін перебування пацієнта у відділенні — 2-3 години. За день лікування проходять до 40 дітей.
Успіхи відділення
Гордістю відділення і яскравим прикладом досягнення позитивних результатів у лікуванні дитини з ДЦП є Юрій Царук, який до 15 років проходив тут реабілітацію. У 2012 році на Паралімпійських іграх у Лондоні юнак здобув золоту медаль у бігу на 100 м, а на дистанції 200 м не лише переміг, а й встановив новий світовий рекорд.
Після проходження комплексу реабілітації ефективність лікування оцінюється згідно із критеріями, визначеними останніми клінічними настановами, — за шкалою м’язового тонусу, шкалою великих моторних функцій тощо. При виписці батьки отримують рекомендації, а також призначається дата повторної реабілітації.
«За час функціонування відділення чимало пацієнтів із дитячим церебральним паралічем досягли високого соціального рівня адаптації — навчаються у загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах, створюють сім’ї, працевлаштовуються. Та основним у діяльності дитячого відділення ми вважаємо ранню медико-соціальну реабілітацію малюків першого року життя, починаючи з місячного віку, — розповідає головний лікар поліклініки Ірина Волощенко. — Проблемні діти, які мають розлади нервової системи від народження, потрапляють до «Астри» за направленням дитячих територіальних поліклінік. Саме завдяки взаємодії в роботі поліклініки «Астра», всіх дитячих поліклінік та обласного центру ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів із ДЦП при Черкаській обласній дитячій лікарні більшість таких діток у подальшому мають мінімальні відхилення або значно менш виражені прояви ДЦП».
Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси
