Одним із аспектів діяльності МОЗ України, який сьогодні викликає особливу зацікавленість, залишається реформування системи екстреної медичної допомоги. З метою уникнути непорозуміння цієї ініціативи як із боку лікарів, так і широкого кола громадськості, 27 червня було проведено прес-конференцію на тему: «Реформування системи екстреної медичної допомоги: актуальні питання», під час якої розглядалися найближчі перспективи згаданої реформи.
ОФІЦІЙНА АРГУМЕНТАЦІЯ
«Останнім часом у ЗМІ з’явилися коментарі, нібито нам не потрібне створення єдиної системи екстреної медичної допомоги, оскільки існує швидка. Проте збалансована координація й управління з єдиного обласного центру надасть можливість у стислий термін забезпечити необхідну медичну допомогу тим, хто її потребує. У справі, де рахунок іде на хвилини, повинна бути чітка структура зі зрозумілими завданнями», – так розпочав захід Олександр Толстанов, радник Міністра охорони здоров’я України. Він повідомив, що відповідний законопроект «Про екстрену медичну допомогу» від 7.04.2012 р. наразі знаходиться на другому читанні у Верховній Раді.
Актуальні питання щодо цього законопроекту нещодавно вже були озвучені вільними медичними профспілками («ВЗ» №24–25 від 29.06.2012 р., с. 20). У ході прес-конференції представники МОЗ погодилися відповісти на них.
Як відомо, перш за все медичних працівників хвилює відсутність у запропонованому Законі відомостей про кількісний та якісний склад оновлених бригад, а також роль лікаря у такій бригаді.
Михайло Стрельников, начальник Відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, запевнив, що з настанням реформи увесь персонал буде збережено і навіть збільшено, оскільки у цьому дійсно є потреба. Якісних змін у згаданому напрямку також не відбудеться. До речі, кількість виїзних бригад в Україні не змінювалася протягом останніх років, на сьогодні їх 3366. Усього зараз працюють 1476 лікарських бригад швидкої допомоги, з них 275 – спеціалізованих. Також існують 1890 фельдшерських бригад, які становлять 56% у загальній структурі.
Володимир Юрченко, голова Ради асоціації з невідкладної медичної допомоги, додав, що в жодному разі ми не підемо стопами американської системи, де спеціалізовану допомогу може надавати навчена людина без медичної освіти. У цій частині Україна триматиметься традиційного підходу. І взагалі, Закон – це нормотворчий документ найвищого рівня. У ньому не повинні бути прописані всі деталі, для цього існують підзаконні акти, які зможуть набути сили після прийняття нового Закону.
Інше важливе питання: способи фінансування новоствореної системи екстреної допомоги.
За словами О. Толстанова, кошти надходитимуть як із обласних бюджетів, так і з бюджету МОЗ. У відсотковому значенні розподіл фінансів визначатимуть органи місцевого самоврядування. Але загалом на екстрену допомогу планується виділяти близько 10% усього бюджету області на охорону здоров’я. О. Толстанов додав, що із упровадженням реформи медичний кошик на одного пацієнта буде збільшено з 6,2 до 25 грн. Цієї суми має вистачити на забезпечення бригад усіма необхідними лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
Деякі лікарі сумніваються у наявності аргументованої концепції реформи швидкої допомоги.
Із метою висвітлити позицію МОЗ у цьому питанні М. Стрельников провів невелику презентацію.
За словами експерта, на сьогодні швидка медична допомога представлена 95 самостійними станціями та 845 закладами у складі лікувально-профілактичних установ. «Якщо дивитися глобально, то структуру мають тільки самостійні станції, оскільки там є головний лікар та диспетчерська служба. В інших закладах зазвичай працюють не більше трьох бригад швидкої допомоги, які підпорядковані тільки головному лікарю центральної районної лікарні. І випадки, коли немає палива або потрібних медикаментів, цілком залежать від стану бюджету, що знаходиться у його розпорядженні. Нас це не влаштовує», – пояснив М. Стрельников.
Протягом 2011 р. було зареєстровано майже 14 млн викликів. Середній їх показник, за словами М. Стрельникова, кожного року варіює в межах від 13,5 до 14 млн випадків. Близько 89% викликів виконуються в межах нормативу часу. «Інші випадки – це резерв, за рахунок якого ми збільшуватимемо якість нашої роботи», – зазначив начальник Відділу екстреної медичної допомоги.
М. Стрельников нагадав, що згаданий законопроект передбачає створення системи, у якій керівником центру екстреної допомоги є головний лікар. У нього будуть три заступника: керівник служби екстреної медичної допомоги, керівник служби медицини катастроф та заступник з економічних питань. Основну функцію виконуватиме оперативно-диспетчерське управління – єдина служба області, в яку повинні надходити всі виклики громадян за наданням екстреної медичної допомоги. За кожну стадію її надання відповідатимуть конкретні особи, і кожен виклик фіксуватиметься на папері, що знівелює можливість несвоєчасного прийняття виклику, повільної реакції на нього та інших можливих недоліків. Також буде організовано відділ медицини катастроф, який реагуватиме на надзвичайні ситуації. Однією з головних задач створення зазначеної системи є прибирання меж районів, щоб на виклик реагувала та бригада, яка знаходиться до місця події найближче, а не та, за якою закріплений район, як це відбувається зараз.
Медичним працівникам досі незрозуміло, чи будуть збережені спеціалізовані бригади, які вкрай необхідні для функціонування служби.
В. Юрченко запевнив, що такі бригади функціонуватимуть, як і раніше. Він підкреслив, що області країни дуже відрізняються, тому багато питань щодо організації екстреної медичної допомоги МОЗ залишить на розсуд органів місцевого самоврядування. Зокрема, області самі визначатимуть спеціалізацію своїх бригад, базуючись на тому, які патології в регіоні є найпоширенішими. Він наголосив на тому, що сутність реформи – це перепрофілювання вже існуючих центрів швидкої допомоги та надання їм нових функцій, а не руйнування діючої служби швидкої допомоги.
Під час прес-конференції було порушено й питання великої кількості необґрунтованих викликів швидкої допомоги.
Представники МОЗ пояснили, що це явище пов’язане насамперед із відсутністю у ряді медичних пунктів особи, яка могла б детально розпитати про стан хворого і розібратися у тому, чи взагалі потрібна йому швидка допомога. Нові диспетчерські, які передбачаються реформою, дозволять це зробити. Експерти зазначили: там, де діє організована диспетчерська служба, відсоток необґрунтованих викликів дуже низький.
ІЗ ПОЗИЦІЇ ЗАХИСТУ ПРАВ
Офіційна точка зору знайшла відгук у присутніх на заході представників профспілок.
Зокрема, Ірина Швець, заступник Голови профспілки працівників охорони здоров’я України, відмітила, що на даний момент до профспілки немає звернень від працівників швидкої допомоги, які працюють у пілотних регіонах, про порушення їхніх прав.
«Проект містить норми, які ми багато років намагаємося включити до законодавства. Наприклад, положення, згідно з яким працівники екстреної допомоги мають право за захист від протиправного посягання. Це надзвичайно важливий пункт, адже у нашій країні спостерігається дуже велика статистика хуліганських дій по відношенню до членів бригад швидкої допомоги, і навіть є летальні випадки. Також законопроектом передбачається надання таким працівникам певних пільг та гарантій, і на рівні закону закріплено надання матеріальної допомоги. Тому ми сприймаємо запропоновані законодавчі зміни як позитивне явище», – сказала І. Швець. І додала, що наявність вказаних норм надає профспілці можливість вимагати від Уряду створення підзаконних актів щодо їх виконання.
«Річ у тім, що досі працівники «швидких» мали таке саме право на захист, як і звичайні громадяни, а ми хочемо надати їм особливого статусу з прописаними додатковими гарантіями», – підкреслила І. Швець.
М. Стрельников додав, що машини екстреної допомоги планується оснастити «тривожною» кнопкою, яка буде приєднана до диспетчерської. Під час натискання кнопки диспетчер зв’язуватиметься з правоохоронними органами. Також кожну машину екстреної допомоги буде оснащено GPS-навігаторами.
«Ми знаємо, що медичні працівники можуть піддаватися нападам, наприклад, через наявність у машині наркотичних речовин. Такі випадки були поширені у 90-х роках. Тому ми й вирішили вжити певних заходів щодо їхнього захисту», – повідомив М. Стрельников.
Своєю чергою Віталій Легков, завідувач Відділу охорони здоров’я Департаменту охорони праці Федерації профспілок України, відмітив, що норми законопроекту спрямовані на покращення ситуації і профспілки взагалі не бачать у них нічого крамольного, але є деякі труднощі щодо процедури його громадського обговорення.
Отже, як випливає з доводів спеціалістів, реформа швидкої допомоги покликана не зруйнувати, а, навпаки, вдосконалити чинну систему. І в учасників заходу є великі сподівання і розуміння того, що це правильний шлях.
Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»
