«Ad rem» – «по суті справи»… Ця формула є визначальною в обширі найважливішого й часто-густо вирішального розділу в сучасному лікуванні – медицині невідкладних станів. У цьому сенсі капітальну колективну енциклопедичний підручник «Медицина невідкладних станів» (К. ВОВ Медицина, 2012) за редакцією доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Івана Савовича Зозулі слід розглядати як унікальний мультитерапевтичний, глибоко науково обґрунтований посібник у цій завжди драматичній площині клінічної ургентності.
Нове україномовне видання, продовжуючи попередні ґрунтовні розробки професора І.С. Зозулі та його співавторів (А.В. Вершигори, В.І. Бобрової та когорти інших відомих вітчизняних фахівців), які розпочали свій зазначений науковий екскурс, за редакцією І.С. Зозулі та І.С. Чекмана, 2002 р., І.С. Зозулі, 2008 р., постає найсучаснішим формуляром в обраній життєво важливій соціально-клінічній темі. Варто тут зазначити, що в книзі обсягом 727 стор. узагальнено й особистий плідний досвід професора І.С. Зозулі як завідувача кафедри медицини невідкладних станів НМАПО імені П.Л. Шупика й одночасно проректора з наукової роботи цього поліфункціонального вищого медичного навчального закладу, де більшість поважних клінічних кафедр причетні до даної теми. Тож маємо і досконалий підручник для лікарів-курсантів, лікарів-інтернів та студентів медичних вузів, затверджений МОН України. Роботу рекомендовано вченою радою НМАПО як працю саме такого призначення. Її рецензували як наукову працю відомі фахівці в галузі анестезіології та реаніматології професори І.П. Шлапак та В.В. Никонов.
«Екстрена допомога – це вершина лікарського мистецтва, що ґрунтується на фундаментальних знаннях із різних галузей медицини, об’єднаним практичним досвідом» – ця стисла, логічно точна формула даної галузі медицини, а отже, і книги, викладена І.С. Зозулею, є і гаслом та дороговказом політематичної копіткої клінічної праці авангардних знавців практично в усіх галузях сучасної ургентної клініки. Тому будь-який лікар швидкої та невідкладної медичної допомоги, а в ідеалі й лікар загальної практики, повинен володіти певним алгоритмом діагностики, тактики й екстрених дій за найпоширеніших патологій і доведеними до найвищого автоматизму практичними навичками в реанімації, зазначає редактор та укладач праці. Далі у підручнику докладно розглянуто всі ці питання.
Роботу відкриває науковий нарис І.С. Зозулі, А.В. Вершигори, Г.Г. Рощина з історії галузі, що бере свій шлях із 1767 року в Антверпені. Підкреслюється, що в Києві таке товариство почало діяти 1884 р. Першим завідувачем станції швидкої допомоги на вул. Пирогова, 6 (неподалік від нині діючої центральної станції ШМД) був лікар Є.Ф. Гнус. На станції працювало 9 лікарів.
Розглядається еволюція станції у вигляді спеціалізованих бригад, які сьогодні реформовано переважно в бригади інтенсивної терапії, а також у деякі спеціалізовані розгалуження. Докладно описано сутність новітніх реформ у поліпшенні можливостей невідкладної та швидкої допомоги в їхньому інтегралі. Це корисний розділ, та найбільш значущими у книзі є диференційовані за картиною патологій клінічні розділи. У чільному такого плану огляді (В.К. Худошин, що не дожив до виходу книги, І.С. Зозуля, Ю.І. Марков) «Серцево-легенева реанімація» викладено методи реанімації дихання та кровообігу доцільними технологіями, включаючи стани ураження електричним струмом, утоплення та странгуляційної асфікції. В.К. Худошин, Ю.І. Марков підготували й текст розділу «Синдром тривалого стиснення тканин» із його патофізіологічною трактовкою.
Не менш актуальним є розділ «Невідкладні стани в кардіології» (Т.І. Ганджа, М.Ф. Соколов). Це докладні поради рятівної тактики в разі гіпертензивного кризу, порушень ритму серця, гострого коронарного синдрому, гострої лівошлункової недостатності, кардіогенного шоку, нападу бронхіальної астми, яка також укладається в дану синдроматику.
У розділі «Невідкладна хірургія черевної порожнини» (М.І. Тутченко, Б.І. Слонецький) панораму гострих станів саме у картині хірургічних викликів, що найчастіше зустрічаються, викладено як сучасний компендіум – від гострого апендициту, защемлення гриж і виникнення гострої кишкової непрохідності до лікувально-діагностичної лапароскопії в хірургії гострих захворювань черевної порожнини. «Наявність медичної відеотехніки в лікувальному закладі зробила лапароскопію конкурентноспроможною нарівні з традиційним підходом, а також поставила її на якісно новий рівень», – підкреслює автор.
Вкрай актуальним для лікарського загалу є й розділ «Невідкладна допомога при травмах опорно-рухового апарату» (М.Л. Анкін, В.А. Попов). Йдеться про класифікацію травм і першу допомогу за кровотеч, поранень, а також першу кваліфіковану допомогу у разі основних переломів кісток тазу, грудини, стегна тощо.
Вкрай корисним для фахівців медицини материнства є розділ «Стани, що потребують надання швидкої і невідкладної медичної допомоги в акушерстві і гінекології» (С.С. Леуш). Викладаються, зокрема, принципи термінової госпіталізації у зв’язку з вагітністю, питання екстрагенітальної патології, складних пологів, післяпологові ускладнення, ушкодження жіночих органів у напрямі розділу.
Практичність характеризує й подальші розділи книги: «Невідкладні стани в урології» (В.С. Дзюрак, С.О. Возіанов, А.І. Бойко, Ю.І. Горпинченко, Ю.М. Гурженко, А.С. Крикун) і «Невідкладні стани в проктології» (В.І. Мамчич, Р.К. Палієнко, В.С. Андрієць). Тут вкрай доцільні поради й порядок дій у разі ургентних ситуацій – ниркова колька, затримка сечовипускання; травми товстої та прямої кишки, гострий парапроктит, парастомальні ускладнення тощо. Відповідаючи спрямуванню роботи в ракурсі клінічної всеоглядності, книга містить і розділи щодо невідкладних станів в офтальмології (С.О. Риков, Г.Г. Лемзяков, І.В. Шаргородська); у терапевтичній стоматології (Г.Ф. Білоклицька, Л.М. Заноздра, Т.О. Солнцева); у щелепно-лицевій хірургії (К.Я. Передков). Наводяться стратегії за гострих запалень та травм ока, раптової сліпоти, гострої адаптогенної невралгії, гострих стоматитів, ангіоневротичного набряку; невідкладних дій у разі ушкоджень щелепно-лицевої ділянки.
Як важлива науково-практична матриця сприймається розділ «Невідкладні стани в невропатології» (І.С. Зозуля, В.І. Боброва). Це фактично книга в книзі: опис клінічних проявів транзиторних ішемічних атак у різних судинних басейнах, тактика госпіталізації, лікування ішемічного та геморагічного інсультів, тромбоз венозних пазух і вен головного мозку, синкопальні стани, гострі порушення мозкового кровообігу, больові синдроми уражених нервових трактів. Перед лікарем здебільшого драматична концептика в ургентній неврології очима висококваліфікованих учених-клініцистів. Ці дані заслуговують на увагу лікарів широкого загалу, в першу чергу сімейних та дільничих.
Р.А. Абизов, В.О. Шкорботун, І.А. Косаковський, А.О. Лайко в розділах із невідкладних станів у дорослій та дитячій отоларингології також озброюють і колег, і інших фахівців украй необхідною інформацією щодо надання допомоги у гострих ситуаціях травм та кровотеч ЛОР-органів, гострих запальних захворювань вуха, глотки, гортані, кровотеч верхніх дихальних шляхів та стравоходу. Знову ж таки, це відомості з життя в його соціально-медичних викликах.
У книгу включено й фундаментальну розробку Г.П. Козинця, О.Ю. Сорокіної щодо невідкладних станів у комбустіології (опіки, термоінгаляційні ураження, електротравми, хімічні опіки, холодова травма, дії бригади швидкої медичної допомоги під час виклику). Слід зауважити, що перед читачем передовсім керівництво до дій на тлі патофізіологічних та клінічних спостережень і клінічної деталізації.
Окремою площиною в роботі є розділи «Гострі отруєння» (І.П. Шлапак, О.В. Іваненко, І.С. Зозуля, В.П. Падалка). Ці дані базуються на динаміці роботи клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з усіх різновидів отруєнь у дзеркалі укусів, тощо (гриби, ерозивні отрути, наркотичні, психотропні, кардіотоксичні речовини). Харчові отруєння мікробного та немікробного походження, порядок госпіталізації докладно характеризують у розділі «Невідкладна допомога при харчових отруєннях» І.П. Козярин, В.І. Слободкін.
Не можна оминути й розділи «Кома: діагностика, клінічна картина, визначення пригнічення свідомості» (І.С. Зозуля та співавтори); «Невідкладна допомога в психіатрії» (В.М. Кузнєцов); «Невідкладна допомога при черепно-мозковій і хребетно-мозковій травмах» (М.Є. Поліщук, О.М. Гончарук).
Особливо важливим є розділ «Невідкладні стани в педіатрії» (Г.І. Белебезьєв, А.В. Бєляєв, Т.Г. Чухрай, М.Б. Дмитрієва, В.В. Орел). Дані та поради є вкрай важливими і для лікарів сімейної медицини, і для педіатрів.
Фактично висококваліфікований викладацький склад НМАПО та інші фахівці вперше в українській медичній літературі синтезували все найбільш необхідне у гострих проявах травм, запалень та різних захворювань із точними клінічними маршрутами. Підручник постає визначним авторським досягненням когорти українських фахівців за проводом та консультуванням її редактора, знавця невідкладної медицини І.С. Зозулі.
Ю. ВІЛЕНСЬКИЙ, кандидат медичних наук
