Міністерство охорони здоров’я України та профільний комітет Верховної ради запропонували дві концепції реформування сфери охорони здоров’я, які доповнюють одна одну. Вони були представлені 16 січня у Профільному парламентському комітеті на слуханнях на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні» за участю Міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі і Голови Комітету Ольги Богомолець.
Презентуючи проект Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я України на період 2015-2025 рр., Міністр говорив про перехід до нових принципів фінансування, згідно з якими лікарні отримуватимуть кошти з держбюджету в залежності від кількості послуг, наданих пацієнтам. При цьому люди будуть самостійно обирати собі лікаря і медустанову для лікування, а клініки отримають більшу автономію й можливість залучити додаткові джерела доходів. Впровадження медичної реформи потребує суттєвих змін в українському законодавстві, зокрема, в Податковому кодексі та в Законі «Про Державний бюджет». Враховуючи це, О. Квіташвілі закликав консолідувати зусилля всіх гілок державної влади.
Розрахунки вартості послуг, що надаються пацієнтам, а також перехід до одностороннього приєднання України до різних систем європейських протоколів лікування, готуються за допомогою іноземних донорів. Тільки після цього, за словами Квіташвілі, можливий перехід до страхової медицини.
«25 кроків до щастя»
Ольга Богомолець запропонувала розроблену в Комітеті концепцію реформування медичної галузі під назвою «25 кроків до щастя. Реформа охорони здоров’я». Вона доповнює ідеї МОЗ. За її словами, концепція буде доопрацьована і направлена в Адміністрацію Президента у вигляді окремого документа. Народний депутат повідомила, що для пацієнта буде затверджено перелік безкоштовних послуг та медикаментів за певним рівнем страховки, а також максимальні терміни очікування тієї чи іншої послуги.
Крім того, лікар нестиме персональну та кримінальну відповідальність за можливе нанесення шкоди здоров’ю пацієнта. «Однак при цьому лікар буде мати страховий фонд та захист від Асоціації захисту прав лікарів, подібної до тих, що працюють у всій Європі», — повідомила Ольга Богомолець. Вона зазначила, що буде створена Національна медична палата, до якої увійдуть усі лікарі України.
Також Голова Комітету наголосила на тому, що медична реформа має розпочатися з проведення системної інвентаризації та паспортизації медичних установ усіх форм власності і тих, що знаходяться в різних сферах управління. На її думку, неможливо забезпечити фінансову прозорість та контроль якості лікування наших громадян без створення в Україні єдиного медичного простору та міжвідомчого Центру реформ.
У програмі, презентованій Ольгою Богомолець, прописані й такі кроки, як: децентралізація влади, проведення адміністративно-територіальної, податкової та судової реформ; розробка та впровадження військової та військово-медичної доктрини; забезпечення формування єдиного медичного простору; створення системи громадського здоров’я та громадянської платформи «Україна 80+»; фінансування реформ і створення системи оцінки ефективності; створення Асоціації захисту прав пацієнтів, Національної медичної палати та Асоціації захисту прав лікарів, системи професійного страхування; зміни у системі освіти; створення баз даних: персоналу, установ, лікарських засобів; затвердження клінічних протоколів; реорганізація і стандартизація системи санітарно-епідеміологічного нагляду і контролю; стандартизація лабораторної діагностики; здійснення раціональної фармацевтичної політики на макро- та мікрорівні, підтримка вітчизняних виробників тощо. На втілення цієї програми потрібно кілька років, зазначила О. Богомолець.
Ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Катерина Амосова підкреслила, що суспільству вже зараз потрібні перші кроки, які не вимагають великих витрат. Наприклад, в інтернеті можна публікувати повну інформацію про медичні закупівлі: «Можна проводити їх у відкритому режимі із залученням преси». Крім того, К. Амосова запропонувала лікувати в урядовій лікарні «Феофанія», яка володіє сімнадцятимільйонним бюджетом, звичайних людей і учасників АТО, чим викликала бурхливі оплески залу.
Було порушене й питання роботи лікарень на Донбасі. Заступник Департаменту охорони здоров’я Донецької обласної держадміністрації Наталія Філіпова повідомила, що з 5 січня всі лікувальні установи Донецької області не отримують препаратів за 18 бюджетними державними програмами. Це стосується онкохворих, людей, які страждають на гемофілію, туберкульоз та ВІЛ-інфекцію, пацієнтів, котрі потребують гемодіалізу та вакцинації. «Їм сказали, що ці препарати не можуть бути направлені в Донецьку і Луганську області, тому що департаменти охорони здоров’я нібито роздають їх сепаратистам. Я хочу нагадати, що це громадяни України, а значить, вони мають право на отримання допомоги. Якщо ми не будемо лікувати дітей від онкогематології, то вони просто помруть. Якщо ми перестанемо лікувати хворих на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію, перестанемо щеплювати дітей, то це стане проблемою не тільки Донецької області, але й усієї України», — застерегла Н. Філіпова.
«Вчасна допомога» з’їла 90 млн грн
Також під час слухань були обговорені результати Пілотного проекту, що здійснювався протягом останніх років відповідно до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», проаналізовано набутий у процесі його реалізації позитивний і негативний досвід.
За період реалізації зазначеного проекту в пілотних регіонах була сформована мережа закладів, які надають медичну допомогу шляхом розмежування первинної медичної допомоги (ПМД) і вторинної медичної допомоги (ВМД) та створення і налагодження функціонування центрів первинної медичної допомоги (ЦПМД) зі статусом юридичних осіб.
Із 2013 року розпочато створення ЦПМД в усіх регіонах. За оперативними даними, в Україні функціонує 654 ЦПМД, що становить 88% від їх загальної кількості за планом. Крім пілотних регіонів, повністю завершено процес створення ЦПМД у Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Полтавській областях.
Пацієнти отримали реальне законодавчо закріплене право обирати та змінювати лікаря первинної ланки.
У рамках реалізації Закону України «Про екстрену медичну допомогу», в регіонах розроблено перспективні плани функціонування та розвитку екстреної медичної допомоги (ЕМД), створено центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, до складу яких увійшли відокремлені структурні підрозділи — станції ЕМД, підстанції, пункти постійного та тимчасового базування.
За оперативними даними, сьогодні в Україні функціонує 875 пунктів постійного і 267 тимчасового базування підрозділів системи ЕМД, що дає змогу виконувати норматив прибуття бригад ЕМД (у місті — до 10; поза містом — до 20 хвилин) на 90% у містах і на 88% у сільській місцевості.
Водночас, до сьогодні не завершена реалізація Національного проекту «Вчасна допомога», спрямованого на створення єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб, хоча на це було витрачено більше
90 млн грн бюджетних коштів.
Учасники слухань наголошували, зокрема, на тому, що напрямки реформування системи охорони здоров’я України, які покладено в основу експерименту в пілотних регіонах, у цілому правильні, що підтверджено оцінками департаментів охорони здоров’я усіх пілотних регіонів, а також висновками ВООЗ.
Спікери звернули також увагу на низку невирішених проблем, а саме:
- недостатність фінансової підтримки реформи;
- доступність первинної медичної допомоги залишається нерівномірною, передусім через надмірну централізацію — головним чином у містах — та недостатню забезпеченість транспортними засобами;
- недостатню якість ПМД;
- інфраструктура ПМД у пілотах штучно спотворена та на сьогодні включає частину амбулаторної вторинної медичної допомоги;
- на рівні місцевого самоврядування спостерігається недостатній рівень координації діяльності закладів ПМД і ВМД, особливо у частині забезпечення діагностичних послуг за направленням лікарів закладів ПМД.
За матеріалами Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України, веб-сайту«Апостроф», УНН
