Володимир Курило очолював Департамент охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації з 2005 по 2008 роки, а кілька місяців тому знову обійняв цю посаду. Про зміни в системі надання медичних послуг населенню, здобутки й проблеми, а також перспективи галузі ведемо мову з головним лікарем Тернопільщини.
ВЗ На що чекаєте від реформування медичної галузі?
Володимир Курило, директор Департаменту охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністраціїПерше, що очікуємо, — це дотримання прав і безпеки пацієнтів, надання їм кваліфікованої медичної допомоги, максимальне наближення медичних послуг до людини, їх доступність. Друге — ефективний контроль громадськості за дотриманням етичних і правових принципів здійснення лікувально-діагностичної та фінансово-господарської діяльності закладів охорони здоров’я. Третє — лібералізація ринку медичних послуг, зменшення зарегульованості галузі, запровадження ефективного механізму перерозподілу державних коштів, спрямованого на оплату послуг для пацієнта, а не утримання медичних будівель та лікарняних ліжок.
Актуальними є застосування нових механізмів фінансування, збільшення самостійності керівників медичних установ, зокрема, в управлінні фінансовими ресурсами.
Дуже слушним вважаю акцент Олександра Квіташвілі на тому, що МОЗ України необхідно працювати над переходом від системи Семашка до створення моделі, яка гарантуватиме
контроль якості надання медичної допомоги. Сподіваємося, що невдовзі зможемо забути про довгі тендерні перегони і дочекаємося спрощення процедури перереєстрації ліків, які вже
мають європейську реєстрацію. А загалом стратегія реформування медичної галузі буде ефективною лише тоді, коли вона запроваджуватиметься не «для галочки», а працюватиме на пацієнта.
ВЗ Що ж шкодить просуванню реформи?
— Відсутність чіткої стратегії реформування нової української медицини, економічного підґрунтя, пасивна позиція у впровадженні реформ галузі як самих організаторів охорони здоров’я, так і рядових медиків, громадськості, застарілі, часто ще радянські, стереотипи мислення. Треба зважати на те, що будь-які зміни викликають спротив як у медичному середовищі, так і серед пацієнтів. Адже завжди простіше йти перевіреним шляхом, аніж застосовувати нове та ефективне. Саме в цьому величезна проблема українського суспільства, і не лише у сфері медицини. Але я переконаний: це явище тимчасове, бо якби таких людей, що сумніваються, була більшість — не відбулося б Революції гідності, країна не стала б твердо на шлях євроінтеграції, не з’явилася б нова, прогресивна команда проєвропейських управлінців, які знають, чого прагне український народ.
Прикро, що досі кошти на медичну систему витрачаються за радянським принципом. Фактично, левова частка їх іде на оплату праці медиків, енергоносії; кошти на розвиток в бюджетах закладів відсутні. Вірю, що нова реформа медицини означатиме для лікарів гідну зарплату, що залежатиме від кількості та якості наданих послуг, а для пацієнтів — гарантії належної медичної допомоги.
ВЗ Чи переходила Тернопільщина до створення ЦПМСД як окремих юридичних структур?
— Особливу роль у наданні медичної допомоги жителям області відіграє реалізація програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Задля поліпшення доступності медичних послуг Департамент охорони здоров’я облдержадміністрації ініціює відкриття амбулаторій загальної практики-сімейної медицини та збільшення кількості сімейних лікарів. Так, за останнє десятиліття, кількість АЗПСМ збільшилася зі 102 до 179, а показник забезпечення лікарями загальної практики-сімейної медицини зріс із 2,5 до 5,6 на 10 тис. населення. Створені та функціонують як окремі юридичні особи 14 центрів первинної медико-санітарної допомоги та ще 2 — у складі поліклінічних відділень.
ВЗ Ваше ставлення до страхової медицини?
— Особливості впровадження медичного страхування дуже добре розуміють люди, які працюють на ринку та знають його реалії. На моє глибоке переконання, в Україні необхідно впроваджувати державне соціально-медичне страхування, тобто страховиками мають виступати державні, а не приватні страхові організації.
Відомо, що недоліки присутні в усіх системах державного страхування. Спираючись на міжнародний досвід, зможемо створити власний якісний вітчизняний продукт. Особливо важливо врахувати проблему довіри громадян до страхових організацій, вивчити думку громадськості з цього питання, визначити критерії якості роботи страхових організацій, провести регуляцію ринку страхування,
а також узгодити питання оптимальної вартості та обсягу страхових послуг.
Прикладом для наслідування може стати Польща, де в 1999 році був прийнятий закон про загальне медичне страхування. Там, наряду із цент-ральною та місцевою владами, у фінансуванні системи охорони здоров’я беруть участь польські громадяни — через сплату відповідних внесків.
І від цього їх медицина лише виграє.
ВЗ Які проблеми для тернопільської медицини найболючіші?
— Основними проблемними питаннями охорони здоров’я Тернопільщини можна назвати недостатнє фінансування галузі, надлишок стаціонарних ліжок і закладів, які дублюють функції один одного, незадовільний матеріально-технічний стан лікувально-профілактичних закладів.
Критично не вистачає сучасного діагностично-лікувального обладнання. Необхідно придбати ангіограф, МРТ, рентген та флюорографічний апарати, УЗД-апарати експерт-класу для обласних лікувально-профілактичних закладів, безконтактний літотриптор тощо.
Особливо хвилює ситуація, яка склалася з реконструкцією перинатального центру «Мати і дитина». Проблему можна вирішити лише через виділення коштів з держбюджету або реалізацію гранту Глобального фонду.
Одним із найскладніших завдань є створення центру інтервенційної кардіології на базі тернопільської університетської лікарні. Його відкриття суттєво покращило б показники здоров’я та якість життя населення.
Вирішення зазначених проблем потребує мобілізації зусиль усіх гілок влади — обласної державної адміністрації, обласної ради, депутатського корпусу, департаменту охорони здоров’я, а також всіх небайдужих краян.
ВЗ Що впроваджено в області за останній рік?
— Проведена робота щодо реорганізації системи швидкої медичної допомоги та створено Центр екстреної (швидкої) медичної допомоги та медицини катастроф. У вересні відкриті пункти екстреної медичної допомоги в Зарудді Збаразького та Вигоді Борщівського районів.
Завершено низку ремонтних і косметичних робіт у відділеннях центральних районних лікарень. У Більче-Золотецькій обласній фізіотерапевтичній лікарні реабілітації відкрито відділення відновного лікування хворих із наслідками захворювань і травм спинного мозку на 25 ліжок. 4 заклади переведені на альтернативні види палива.
Ввели в дію поліклінічне відділення обласного онкодиспансеру, що поліпшить умови надання медичної допомоги пацієнтам.
В офтальмологічному відділенні КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня» після капітального ремонту став до ладу новий операційний блок, встановлена новітня апаратура, у нефродіалізному центрі відкрито новий діалізний зал з 4 апаратами «Штучна нирка», завершено капітальний ремонт ортопедично-травматологічного відділення.
Людмила СТРАЖНИК, власкор «ВЗ», Західний регіон
