Після ухвалення Державного бюджету України на 2015 рік відомчі медичні заклади повинні були б перейти в підпорядкування органів місцевого самоврядування. Однак процедура їх передачі чітко не прописана, а в місцевих бюджетах на утримання цих закладів коштів не передбачено. Через це багато медичних працівників із січня залишилися без зарплатні, постало питання про реорганізацію закладів, що викликало в деяких регіонах хвилю невдоволення та протестів.
Зокрема, на Кіровоградщині, де знаходиться п’ять подібних відомчих закладів, медики та пацієнти двох із них уже вийшли на акції протесту, адже ширяться чутки про ймовірне закриття двох шахтарських лікарень — у смт Смоліне Маловисківського району та в Кіровограді.
Євген Дуда, Голова профспілкового комітету спеціалізованої медико-санітарної частини №19Про ймовірне закриття медико-санітарної частини №19 м. Кіровограда говорять і медики, і пацієнти, хоча офіційно процес називають реорганізацією. У документах же це визначено дещо інакше.
«Є п’ять пунктів, куди потрапляють Смолінська медсанчастина, Кіровоградська, Помічнянська і всі інші, що були на балансі Міністерства охорони здоров’я. Найгірша ситуація з Кіровоградською лікарнею. Якщо у Смоліному залишають 20 стаціонарних ліжко-місць, поліклініку, проводитимуть медогляди працівників шахти і місцевого населення, то для нас написано так: «Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №19 МОЗ України» рішенням Кіровоградської міської ради прийнято на баланс територіальної громади з наступною реорганізацією існуючого відомчого закладу шляхом ліквідації і створення амбулаторного підрозділу одного з комунальних міських центрів первинної медико-санітарної допомоги. Функцію проведення обов’язкових медичних оглядів працівників Інгульської шахти передати комунальному закладу «Поліклінічне об’єднання Кіровограда» на договірних засадах». І в примітках: «Функціонування стаціонарного ліжкового фонду в масиві міських і обласних медичних зак-ладів, які існують на території Кіровограда, —
недоцільно». Тобто медустанову хочуть «з’їсти»! — каже Голова профспілкового комітету Інгуль-ської шахти Анатолій Колінка. — Найцікавіше, що 31 грудня шахтарська лікарня ще була підпорядкована Міністерству охорони здоров’я, а 1 січня мала перейти в підпорядкування органів місцевого самоврядування. Але ж потрібні фа-хівці, котрі знають свій контингент, хворих. Щодо шахтарів — то в такої категорії пацієнтів інша специфіка, ці лікарі не знають, які навантаження отримують робітники, в яких умовах працюють».
Олег Рибальченко, директор Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДАБаркова підтримує Голова профспілкового комітету спеціалізованої медико-санітарної частини №19 Євген Дуда: «Більше сотні працівників, якщо так станеться, будуть викинуті на вулицю. Для них реформа — закриття, а ніяка не реорганізація. Люди обурені й готові вийти на мітинги протесту! Нам пропонують такий варіант: закрити стаціонарне відділення й відкрити поліклінічне. Це буде первинна ланка, де залишаться два терапевти. Хто їх буде фінансувати? Розпочнеться опалювальний сезон, і місцева влада скаже, що й тих не треба. Ми готові оптимізуватись, але нехай нас почують. Контингент, який ми обслуговуємо, — це робітники уранової шахти, їм потрібно постійно проводити моніторинг стану здоров’я. Якщо їх передадуть місту, то яким буде цей нагляд?»
Яка ж подальша доля шахтарської лікарні Кіровограда? 24 лютого 2015 року на сесії Кіровоградської міської ради шахтарську лікарню прий-няли до комунальної власності міста, що ймовірно призведе до скорочення бюджету установи і, відповідно, до реорганізації.
«На даний час є Закон України «Про Державний бюджет на 2015 рік», згідно з ним всі п’ять спеціалізованих медичних закладів, які є в нашій області, будуть фінансуватися з місцевих бюджетів. Фінансування, що на них виділено, вистачає лише на обслуговування місцевого населення терміном на півроку. Зараз відбувається їх передача на баланс, і маємо визначити, в якому обсязі будуть утримувати ці медзаклади до кінця року, — зазначає директор Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко. — Ми знаємо лише те, що є надлишок ліжок, і сьогодні органи місцевого самоврядування повинні визначитися на місцях, яку їх кількість зберегти. Якщо вони потрібні для обслуговування шахтарів і мешканців території, то їх зможуть профінансувати. Якщо визначаться, що не потрібні, то їх оптимізують. Питання дійсно актуальне — потребує обговорення та підрахунків».
Наразі працівники шахтарської лікарні, затамувавши подих, очікують обіцяної виплати заборгованості по заробітній платні, яку не отримують вже два місяці, а найбільше — деталей реорганізації, які місцева влада поки що не озвучила.
Вікторія Семененко, власкор «ВЗ», м. Кіровоград
