«Вірус люстрації лікарів» шириться просторами країни, викликаючи колотнечу в лікарському і пацієнтському середовищах окремих регіонів. Чи спроможне залякування «народним трибуналом» керівників медичних закладів вирішити проблеми галузі, що накопичувалися роками? Відповідь на це питання шукали медики і влада Івано-Франківщини.
Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня — сучасне лікарняне містечко Обласна дитяча клінічна лікарня (ОДКЛ) на 300 ліжок в Івано-Франківську відкрита в 1962 році. З 1991-го її незмінно очолює головний лікар Радислав Котурбаш. ОДКЛ — багатопрофільний спеціалізований організаційно-методичний науковий центр Прикарпаття, в якому працювали видатні вчені, формувалися медичні школи й традиції. Це заклад вищої акредитаційної категорії, який надає медичну допомогу дітям із найскладнішими патологічними станами і хворобами. 2007 року ОДКЛ першою в країні отримала міжнародний статус ВООЗ та Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини», підтверджений експертами в 2010-му. Щорічно тут отримують стаціонарну допомогу понад 15 тис. дітей віком до 18 років, половина з них — мешканці сільської місцевості, а обласна дитяча консультативна поліклініка забезпечує амбулаторно-поліклінічну допомогу понад 82 тис. дітей. Спеціалізовану медичну допомогу надають за 29 профілями. На базі лікарні працюють кафедри Івано-Франківського національного медуніверситету: педіатрична, дитячої неврології, отоларингології, хірургії, анестезіології, травматології та ортопедії. Тут навчаються педіатрії студенти медичного коледжу. В лікарні гармонійно поєднуються впровадження сучасних методів діагностики й лікування із розвитком профілактичних програм, що сприяє зниженню захворюваності та смертності серед дитячого населення в області. За матеріалами сайту Івано-Франківської ОДКЛ
18 лікарів Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні ще в січні 2015 року звернулися до облради і правоохоронних органів із заявами, в яких висунули низку звинувачень на адресу головного лікаря ОДКЛ Радислава Котурбаша. У cкарзі від імені тодішнього виконувача обов’язків завідувача хірургічного відділення закладу Михайла Глаговича за підписами переважно працівників цього відділення — 7 пунктів обвинувачень: щодо приниження честі й гідності й доведення через це лікарів до хвороб та навіть смерті, заборона проведення ремонту хірургічного відділення, при тому що всі матеріали вже придбані. Звинувачували керівника ОДКЛ у перекосах в кадровій політиці, втручанні в роботу різних служб і навіть отриманні хабара. Йшлося тут і про прейскурант цін на медпослуги в лікарні, а також зникнення коштів, зібраних колективом для бійців АТО. Згадувалася й сімейна аптека головного лікаря, через яку ним нібито відмиваються гроші при закупівлі ліків для закладу. Останній пункт — щодо неправомірного покарання 15 лікарів доганами, начебто за порушення трудового законодавства. В кінці листа була приписка: ці питання мають розглядатися на зборах трудового колективу. Разом із тим, вірогідно для посилення ефекту, були підключені представники політичних сил із вимогою люструвати керівника ОДКЛ.
Заяву лікарів розглянула Постійна комісія з питань охорони здоров’я, сім’ї, материнства та дитинства Івано-Франківської облради і дійшла висновку, що більшість питань не входять до її компетенції. Зареєстроване також кримінальне провадження за ознаками зловживання службовим становищем і шахрайських дій в Івано-Франківській ОДКЛ.
5 березня відбулося друге засідання нашої комісії за участю директора Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації Романа Мельника, представників громадськості та політичних сил. На ньому серед інших порушили питання «Про повторний розгляд звернення Глаговича Михайла Васильовича, працівника обласної дитячої клінічної лікарні, щодо фактів зловживань службовим становищем головного лікаря даного закладу». Після першого такого засідання доручили депутатам облради вивчити проблему за профілями.
За цей час надійшли протоколи засідання конференції трудового колективу ОДКЛ і профспілкових зборів закладу, в яких ішлося про захист прав головного лікаря і працівників лікарні. В цих документах було зазначено: факти, викладені в згадуваній скарзі, вважати такими, що надумані й не знайшли підтвердження, а сама ситуація створює напруження в колективі та кидає тінь на нього. Мовляв, скарга подана до облради без погодження з колективом. Надійшла також відповідь від Департаменту охорони здоров’я, де вказано про недоліки штатного розпису в ОДКЛ. Виступили Роман Мельник, а також Голова первинної профспілкової організації ОДКЛ Ярослав Лупуляк. Департамент охорони здоров’я рекомендував притягнути Радислава Котурбаша до дисциплінарної відповідальності через неналежний контроль за виробничим процесом, недотримання порядку розгляду питання перепрофілювання посад. При голосуванні щодо винесення головному лікарю ОДКЛ догани всі 5 членів комісії утрималися. Врахувавши звернення колективу, порушень у роботі головного лікаря комісія не знайшла, а всі озвучені питання взяла до відома.
Я дуже боляче пережив усе це, але вже застарий, щоб себе вигороджувати. По всіх пунктах заяви я виступив і дав пояснення на конференції трудового колективу — є протоколи. Але мені насправді соромно, що проблеми в лікарні вирішуються не відвертим обговоренням, а із залученням політичних сил, представники яких увірвалися до мого кабінету без попередження. Вони знали зміст скарги — на відміну від мене.Каталізатором звернення лікарів до Івано-Франківської обласної ради стало службове розслідування за завданням прокуратури щодо хабара в розмірі 500 доларів і догани причетним до цього. Йшлося про незаконне встановлення інвалідності дитині одним із лікарів. Із цього приводу відкрите кримінальне провадження. До речі, обвинувачений у цій справі згадуваної заяви не підписав, а деякі підписанти під час розслідування дали свідчення, що підписували чисті аркуші.
Комісія, створена при обласній раді, спростувала пункт із скарги, в якому йшлося про давання мені хабара за направлення на курси. Всі лікарі надали комісії письмові пояснення з цього приводу.
Щодо аптеки. На території лікарняного містечка знаходиться аптека «Аронія», приміщення якої 4 роки орендує мій син. Угоду про оренду й оплату комунальних послуг він погоджує з обласною радою, оскільки заклад — комунальна власність області. Медикаменти для ОДКЛ ми там не закуповуємо, бо в цій аптеці роздрібні ціни, а лікарня закуповує препарати і засоби медичного призначення оптом, через процедуру тендеру.
Тепер стосовно звинувачень, нібито 2 працівники постраждали через моє неналежне до них ставлення. Один із лікарів отримав інфаркт, проте серцевий напад у нього стався вдома. Лікар-дієтолог, дійсно, померла в робочий час, але я того дня не був на роботі, рішення про її госпіталізацію приймав мій заступник.
Наразі правоохоронці проводять перевірку щодо начебто неякісного виконання ремонтних робіт — чекаємо висновків.
Ще один «каталізатор», лікар Михайло Глагович, працював у ОДКЛ за сумісництвом, він доцент медуніверситету. Якраз перед написанням заяви в нашому закладі проводилося розслідування, і я мав претензії до Глаговича, бо він в одні й ті самі години одночасно «знаходився» на 2 робочих місцях. Усі медики, що отримали догани, про які також йшлося у скарзі, підписали наказ і тоді претензій не мали. Дуже сподіваюся, що все стане на свої місця.
— На підсумковій медраді, в якій брали участь представники профспілки та обласної ради, ніхто не скаржився. Щоб обговорити наведені в згадуваній заяві питання, провели конференцію трудового колективу — його представляли 94 делегати з усіх підрозділів, крім представника хірургічного відділення. Є протокол, і в рішенні записано, що оприлюднені факти не відповідають дійсності. Кожен із присутніх мав можливість висловитися. Від обкому профспілки медичних працівників був юрист, бо наведені факти, можливо, потребували б юридичного вирішення. Більша частина підписантів не прийшла — це їхнє право. Одна із заявників, доцент Надія Фоменко, головний обласний позаштатний спеціаліст з медичної генетики, яка консультує всі відділення ОДКЛ з питань складної вродженої та спадкової патології, виступила й заявила, що помилялася. І з головним лікарем Радиславом Котурбашем вони потисли один одному руки на знак примирення. Ще один із підписантів — завідувач хірургічного відділення Михайло Глагович — перебував на той час на Сході України в АТО.
ВЗ А щодо проблем, порушених у скарзі, — вони насправді мають місце?
— Керівника лікарні затверджує облрада. Там створена комісія з розгляду порушених у згадуваній заяві питань. У нас немає проблем між колективом та адміністрацією, а є загальна біда: наші люди бідні. Медсестра отримує 1200-1400 грн, лікар — 2000 грн на місяць. Постійне недофінансування закладу, бракує ліків. Медикаментозне забезпечення лягає частково на плечі батьків. Для невідкладної допомоги знаходимо необхідне, незважаючи на те, є батьки поруч чи ні. Для такої допомоги є майже все, але це значною мірою завдяки спонсорам — 20% ліків придбано за їх кошти.
Тут треба піднімати громадськість, кричати про те, що заклад не має свого комп’ютерного й магнітно-резонансного томографа. Лікарня, яка працює в ургентному цілодобовому режимі без вихідних, не має МРТ! Діагностику доводиться робити в приватних клініках. От яке питання порушувати треба! Тому що сюди може потрапити і дитина представника «Правого сектора», й олігарха, й «регіонала».
Люди не мають грошей на обстеження в приватних клініках. Крім того, щоб зробити МРТ дитині з трахеостомою, підозрою на запалення мозку, яка перебуває в реанімації, потрібно ввести їй наркоз, щоб через ціле місто везти на обстеження, а потім знову до лікарні. Це дуже небезпечно. Або тяжка травма головного мозку: чи є гематома, робити операцію чи ні? Везеш через усе місто, ризикуєш життям дитини, не можеш надати адекватної допомоги, а не зробити обстеження не можеш, бо від цього теж залежить життя малюка. А якби можна було зробити діагностику поверхом нижче в нашій клініці, це надало би пацієнтам шанс.
Є проблема і з лабораторними обстеженнями — з реагентами. На одній із медрад прийняли рішення, що варто пожертвувати придбанням деяких ліків для невідкладної допомоги, але забезпечити лабораторію. Адже в бюджеті коштів на це не передбачено.
ВЗ Неважко здогадатися, які висновки роблять люди, коли чують, що в лікарні начебто п’ють, крадуть гроші, зібрані для АТО, і нецензурно висловлюються…
— Розголос конфлікту в ОДКЛ вкрай негативно відбився на її іміджі. Батьки дитини, що приходять до закладу, ще з лікарем не познайомилися, а вже наперед знають, що тут осередок зла. Не подумавши, однією заявою примудрилися повністю знищити авторитет лікарні. При цьому ми маємо статус одного з найкращих закладів області, з багатьох позицій — і в країні. На базі нашого відділення створили пароксизмальний центр, один із кращих в Україні, а також школу епілепсії. На обліку — понад 1 тис. дітей із цією недугою. Навчаємо батьків, як надавати допомогу діткам, як їх адаптувати в дитсадках, школах, долати дискримінацію. За рахунок програми «Здоров’я населення Прикарпаття» та активного лобіювання Радислава Котурбаша додатково залучили з бюджету 300 тис. грн на протиепілептичні препарати. В країні ми піонери із введення ботулотоксину хворим із ДЦП. Майже всіх, хто потребує такого лікування, забезпечували ним безкоштовно, а це 7 тис. грн за один флакон! Придбали апаратуру для цілодобової електроенцефалографії з відеонаглядом за хворими на епілепсію. На базі закладу активно проводяться наукові дослідження. Дитяча смертність із 23,4% у 1991 році знизилася до 6% у 2014-му за рахунок титанічної праці медиків та сучасного обладнання. Це найкращий показник у країні! Виходжуємо новонароджених навіть із вагою 600-900 грамів.
Звання «Лікарня, доброзичлива до дітей», яке носить наш заклад, не просто так дається. Я виріс тут, пройшов шлях з інтерна до обласного спеціаліста. Високопрофесійний колектив лікарні формувався десятиліттями, досягнення і традиції продовжували наступні покоління лікарів і медсестер. Саме колектив є головним багатством лікувального закладу, відомого й знаного за межами області. Кожен із них — не просто лікар, це людина, яка вболіває за маленького пацієнта. У заклад, куди звертаєшся за допомогою, треба повірити. А люди начиталися різних коментарів, далеких від істини й справжнього стану речей, і чи не з порогу приймального відділення заявляють про корупцію. І це насамперед шкодить хворій дитині, бо є певна недовіра до медиків.
Вважаю, що працівники нашої лікарні самі винні. Бо замість того, щоб розібратися в межах закладу, виносять проблему назовні та ще й залучають політичні сили. Це ненормально. Я завідую відділенням з 2002 року, виробничі питання виникають постійно. І не раз сварився з головним лікарем, сперечався, у тому числі мав догани. Коли вважав, що керівник неправий, то виносив питання на профспілкові збори чи виробничу нараду. Те саме можуть розказати і мої підлеглі. Є багато механізмів вирішення трудових спорів: профспілкова організація, конференція трудового колективу, зрештою, етична комісія — як у всьому цивілізованому світі. Є різні ситуації у медичній практиці, але етичні помилки караються суворіше, ніж лікарські.
Щодо зазначених у заяві начебто зниклих коштів, що їх здали для бійців АТО, то було так. Минулого літа вирішили придбати кондиціонер для лікарняної каплички та зали, де раз на тиждень головний лікар проводить оперативні наради із завідувачами і керівниками підрозділів. А потім дійшли висновку, що для цього приміщення немає потреби витрачатися, бо в першу чергу варто встановлювати кондиціонери в палатах та ординаторських. І зібрані кошти, 3 тис. грн, перерахували на потреби АТО. Завідувачка відділення променевої діагностики Леся Царук дивом зберегла квитанцію про переказ грошової суми. Однак комусь було вигідно сказати, що ці кошти привласнив керівник закладу. Якщо люди в такий спосіб з’ясовують стосунки, то це не боротьба, а бруд.
Треба, щоб народ спам’ятався: ми лікувальний заклад і не маємо права паплюжити себе. Жити стає все важче, але від того, що ми самі себе висміємо перед цілим світом, легше не стане.
Нинішня система охорони здоров’я — гнила й абсолютно не на користь пацієнтам. Щороку якісь реформи в медицині, нові папери, звіти, плани. Третину робочого часу забирає ця, нікому не потрібна, робота. До того ж ті папери не дуже хтось і читає. Бюрократія за роки незалежності потроїлася. Винні не головні лікарі, а система. Пацієнти не розуміють, що медикам вона не подобається ще більше, але, на відміну від шахтарів, ми не маємо права страйкувати, адже дітей хтось повинен лікувати. Кожен може «вибивати» свої права, а ми не можемо.
Людмила СТРАЖНИК, власкор «ВЗ», Західний регіон