Керівництво Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (НМУ) вирішило реорганізувати Республіканську клінічну лікарню (РКЛ) — колишню лікарню водників у свою університетську клініку. Правда, наразі виявилося, що концепція університетської клініки ще не розроблена, а колектив медзакладу нічого не знав про те, що він нібито згоден на реорганізацію.
Наприкінці січня 2015-го на сайті медуніверситету з’явився скан офіційного листа, підписаного головним лікарем і Головою профспілкового комітету ДУ «Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я», в якому висловлюється схвалення ініціативи ректора НМУ з передачі клініки університету. Співробітники РКЛ забили на сполох по всіх каналах, включаючи ЗМІ, і тільки завдяки цьому процес реорганізації перейшов із кабінетно-кулуарної площини в публічно-дорадчу.
РКЛ — досить відомий у Києві лікувальний заклад. У 2000-х роках, після приватизації «Укррічфлоту» і, відповідно, втрати патронатного відомства, її спочатку перейменували на ДЗ «Київська центральна клінічна басейнова лікарня МОЗ України», а потім у 2010-му — в ДЗ «РКЛ МОЗ України». До установи входять поліклініка та лікарня, розташовані в історичному центрі міста. Зараз за клінікою закріплено обслуговування 30 тис. чоловік на рік. Це річковики з сім’ями та профільні студенти, держслужбовці (не закріплені за ДУС), судді з сім’ями, а також працівники підприємств, які мають договори з РКЛ. В індивідуальному порядку в поліклініку може звернутися будь-хто.
Штат установи — майже 400 працівників. Колектив побоюється насамперед скорочень і зміни кадрового складу.
«Існують різні форми реорганізації. Але, щоб зробити з клініки структурний підрозділ медуніверситету, нас повинні спочатку ліквідувати як юрособу. Формальність формальністю, але в якийсь момент усім співробітникам клініки доведеться написати заяви про звільнення, щоб потім їх прийняли на нову роботу — вже в структуру НМУ. Чи всіх звільнених візьмуть в новостворену структуру — питання, — пояснює заступник головного лікаря з поліклінічної роботи РКЛ Дмитро Самісько. — Ми вже бачили підроблені листи зі згодою нашого колективу, як мінімум це може бути приводом, щоб не вірити обіцянкам ректора НМУ».
До речі, в офіційному листі профспілкового комітету клініки до ректора НМУ Катерини Амосової співробітники попросили зняти з офіційного сайту університету скан горезвісного листа-згоди як такий, що не відповідає дійсності, але керівництво вишу з якихось причин цього так і не зробило.
Зате на хвилювання в клініці відреагували в МОЗ. Колектив просив Міністерство відкласти вирішення питання з передачею до затвердження офіційного положення про університетську клініку вишу та реєстрації його в Мін’юсті. А також підкреслював, що на профспілкових зборах рішення про реорганізацію не було підтримане. Міністерство влаштувало тристоронню зустріч.
«Згідно з буквою закону згоди колективу на реорганізацію установи в цьому випадку не потрібно, — коментує ситуацію керівник прес-служби МОЗ Віктор Сальков. — Але Міністр не хоче ескалації конфлікту, тому запропонував керівництву медуніверситету досягти взаєморозуміння з людьми».
На зустрічі в МОЗ Міністр Олександр Квіташвілі заявив: «Держава сьогодні здатна тільки оплачувати амортизацію лікарень, а необхідно підвищувати якість медичних послуг, розвивати інфраструктуру, підвищувати оплату праці персоналу. Тому вже зараз варто думати про завтрашній день — об’єднуватися, вкладати кошти для того щоб залучати більше пацієнтів та надавати більше якісних послуг».
І глава МОЗ, і Катерина Амосова подають цей проект як «прекрасну можливість створити сучасний медцентр із застосуванням прикладної науки». При цьому підкреслюється, що НМУ зможе залучити в клініку інвестиції, яких вона позбавлена зараз у рамках стандартного фінансування держустанови.
«Але ми не бачили жодного бізнес-плану по залученню цих загадкових інвестицій та й взагалі будь-якого конкретного плану, — підкреслює юрисконсульт Олеся Пономарьова. — Медуніверситет — така ж бюджетна організація, як і наша установа, звідки у них особливі можливості інвестування? Відповіді на це питання ми не отримали».
«На базі клініки і зараз працюють 2 кафедри медуніверситету, виш може вкладати кошти в них, але цього не відбувається, — зазначає лікар РКЛ Наталія Гордієнко. — На зустрічі в Міністерстві нам рекламували успішність проекту університетської стоматполіклініки, реалізованого 10 років тому. Але, по-перше, стоматологія завжди відрізнялася ринковими підходами до роботи, по-друге, в тій клініці не відбулося нічого особливо інноваційного — ті ж збори всім світом на ремонт та інше».
О. Квіташвілі дав керівництву вишу 2 тижні на роз’яснювальну роботу із співробітниками РКЛ, після чого буде приймати рішення. Сталося це 5 березня, але станом на сьогодні зборів або роз’яснень у лікарні водників так і не відбулося. Більш того, сама ректор НМУ Катерина Амосова майже з моменту зустрічі знаходиться у від’їзді. Тобто її особистого спілкування з потенційними майбутніми співробітниками взагалі не передбачається.
«Нам сказали, що наказ буде підписаний в разі згоди 2/3 колективу клініки. На даний момент ми думки не змінили: останні загальні збори відбулися ще в лютому, і під рішенням про непідтримку проекту передачі клініки підписалися близько 200 осіб (із 400 працюючих)», — сказала юрисконсульт РКЛ Олеся Пономарьова.
Поки проект, що починався з гучної назви «Університетська клініка», виглядає просто як звичайна передача держвласності від одного управлінця, зайнятого своїми важливими проблемами (МОЗ), іншому, більш зацікавленому (НМУ).
Для Катерини Амосової РКЛ взагалі, схоже, тільки пробний фінансовий проект у низці її наполеонівських планів. «Спочатку ректор НМУ просила Міністра передати вишу 4 київські клініки, — говорить Віктор Сальков, при цьому відмовляючись уточнити, які саме. — Але Міністр зробив їй зустрічну пропозицію: покажіть ваші можливості як інвестора хоча б на одній, а там подивимося».
Тобто, керівництво університету, мабуть, уже реалізувало свої амбіції у сфері науки і освіти й прагне вийти на нові горизонти — як талановитий управлінець держвласністю і помітний гравець на ринку медпослуг. І в якості пілотного обраний далеко не самий зубожілий об’єкт: майновий комплекс на тисячі квадратних метрів площі в живописних куточках центру столиці, вже оснащений діагностичним обладнанням і з функціонуючою лікувальною базою.
Взагалі ж, поняття університетської клініки передбачає дуже високий рівень обслуговування — оскільки в складі такої установи присутні не тільки стаціонар і діагностичний центр, а й науково-дослідні підрозділи, що впроваджують передові підходи в лікуванні. Наприклад, у Німеччині діє близько 40 університетських клінік, про одну з них українці добре знають: свого часу у клініці «Шаріте» проходила лікування Юлія Тимошенко.
Головна особливість таких клінік — активне залучення лікарів до дослідницької роботи, а пацієнтів — до випробування нових методик і препаратів. В Україні на даний момент уже діє одна установа з таким статусом — при Одеському національному медуніверситеті (відкрита в 2004 році). Клініка ОНМедУ включає в себе поліклініку, стаціонар та діагностичний центр, на базі закладу розміщені 3 провідні кафедри вишу, а консультаційний прийом ведуть співробітники 10 кафедр.
За матеріалами LB.ua
