Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця: вперед у минуле?

Доступно на русском

На нового ректора Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (НМУ), одне тільки прізвище якого є запорукою порядності та високого професіоналізму (саме таким залишається в пам’яті українців батько Катерини Амосової — всесвітньовідомий хірург Микола Амосов), медично-педагогічна спільнота і студентство покладали неабиякі сподівання. Здавалося, тепер головний медичний виш країни буде розвиватися,  спираючись на тверді демократичні засади. Але для Катерини Миколаївни фамільний авторитет не став на заваді…

Свідків — геть?

Почнімо зі свідчень 2 активістів університетського Майдану, що доклали чимало зусиль, аби навести порядок в багатостраждальному виші. «З приходом Катерини Амосової абсолютно нічого не змінилося.

Альтернативні думки, критичні до нової адміністрації закладу, придушуються, студентів залякують, — заявляв тепер уже колишній професор НМУ Віктор Досенко, що був визнаний «Викладачем 2014 року». — І вочевидь така ситуація влаштовує Катерину Миколаївну».

Катерина Амосова

Після перемоги локальної Революції Гідності в окремо взятому виші нове керівництво у червні минулого року віддячило Досенку і Хижняку тим, що не подовжило з ними контракти, фактично заборонивши подальшу педагогічну діяльність у НМУ.

Корупційні експонати

Вже кілька місяців активісти Всеукраїнської молодіжної громадської організації (ВМГО) «Студентське братство», що діють за підтримки Програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження», не дають спокою очільникам НМУ. За словами члена правління ВМГО Уляни Ковальчук, громадські експерти опрацювали сотні сторінок документів МОЗ та звіти всіх без виключення медичних вишів у сфері антикорупційної діяльності, але найбільше порушень знайшли саме у НМУ.

Не дивно, що після цього славетний виш став предметом їх особливої уваги, адже запущену корупційну пухлину за допомогою однієї операції, звісно ж, не здолати: для повного одужання і підтримки організму в нормі потрібні регулярні оздоровчі процедури, до яких у демократичних країнах насамперед відносять цивільний нагляд. Дивує інше: замість очікуваної співпраці, відкритості та спільної роботи на загальне благо громадські діячі, які фактично «занесли» Катерину Амосову в ректорський кабінет, тепер отримують від неї зухвалу відсіч. Не пройшло і року, як Катерина Миколаївна стала вважати НМУ власною фортецею.

І ось уже під вікнами нового ректора обурені активісти проводять кампанію «Ні корупції в медичних вишах!», а Амосова із «зірки надії» (провідний учений в галузі кардіології, завідувачка кафедри госпітальної терапії НМУ з 1990 року, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор) перетворюється на супротивника відкритого суспільства. Як це пояснити? Невже владні повноваження так швидко змінюють людей?

Такого ще медична спільнота не бачила: діяльність Амосової на новій посаді (була призначена в. о. ректора наказом Міністра О. Мусія в лютому 2014 р., обрана ректором 16 червня 2014-го) вже знайшла своїх «шанувальників» — попід стінами НМУ і Міністерства охорони здоров’я розгорнулася пересувна виставка під назвою «Факти і докази порушень 4 законів керівними особами медуніверситету ім. О. О. Богомольця».

Які ж порушення закидають новому ректору НМУ ці невгамовні революціонери?

Хвороби росту

По-перше, активісти «Студентського братства» зафіксували, що протягом тривалого часу у НМУ ім. О. О. Богомольця працювали 13 сумісників (із них 3 проректори) й отримували зарплату за 2 посади, хоча ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» (набув чинності 6 вересня 2014 року) забороняє одночасне суміщення 2 і більше посад, які передбачають адміністративно-управлінські функції. Лише після отримання скарг і запитів від ВГО щодо незаконних сумісників Катерина Амосова таки скликала засідання ректорату з цього приводу: про звільнення всіх сумісників було оголошено 11 березня, тобто близько півроку вона щедрою рукою роздавала державні кошти собі і своїм підлеглим.

Та й при звільненні сумісників не обійшлося без порушень: відповідно до п. 2.1.8. контракту проректори повинні призначатися та звільнятися виключно за погодженням із МОЗ, але для Катерини Амосової ці норми, вочевидь, щось на кшталт пережитку минулого. Не лякають Катерину Миколаївну й звинувачення у волюнтаристських підходах — вона зухвало демонструє їх навіть під недремним оком громадських активістів.

У відповіді на запит «Студентського братства» щодо наявності у МОЗ документів про кадрові рішення, які були оголошені ректором НМУ 11 березня, заступник Міністра Альона Терещенко повідомила: листи з документами про погодження звільнення проректорів Віктора Степаненка, Юрія Чайковського, Марини Антоненко та призначення виконуючими обов’язків нових проректорів Олену Стеченко, Тетяну Черенько, Олесю Линовицьку від НМУ не надходили, тим самим було грубо порушено умови контракту ректора НМУ.

І тут, мабуть, варто згадати про те, що незабаром написала заяву про звільнення з МОЗ і сама Альона Терещенко. Ми, звичайно, далекі від думки про прямий зв’язок між цими обставинами — демонізувати образ Катерини Амосової нам ні до чого, вона сама здатна впоратися з цією місією.

Кадри вирішують все

«Студентське братство» здивоване й окремими кадровими призначеннями К. Амосової. Наприклад, багато питань до нового проректора з науково-педагогічної роботи та перспективного розвитку Олександра Никитюка — колишнього функціонера з Партії регіонів із Житомира, заслуженого працівника… сільського господарства (заправляв аграрними справами в Західній групі військ СРСР, Міноборони України і фірмах МінАПК). Також цю персону називають креатурою Ольги Богомолець: нібито він, обіймаючи свого часу посаду Голови Радомишльської РДА, допомагав їй вирішити господарчі питання із замком Радомисль. Але й цим список досягнень Никитюка не вичерпується — активісти з’ясували, що кандидатська дисертація проректора скопійована з роботи депутата Держдуми РФ Сергія Миронова, а це може свідчити не тільки про плагіат, але й про міцні зв’язки нового господарника медуніверситету з апологетами «русского мира». Поки що він не розгорнувся на повну міць, але й перші результати його діяльності мають вразити.

19 березня цього року «Студентське братство» разом із журналістами провело черговий рейд по закладах харчування НМУ. Активісти перевіряли скарги студентів на завищені ціни в кількох пунктах громадського харчування. Встановлено дивний факт: їдальня, яка розташовувалася у фізико-хімічному корпусі та свого часу стала переможцем у багатьох номінаціях в конкурсі на кращий державний заклад громадського харчування, була закрита наказом в. о. ректора К. Амосової від 5 травня 2014 року. Навіщо?

Відтак, усі 720 кв. м площ їдальні разом із кондитерським цехом було вирішено передати в оренду. Зацікавленість висловили декілька підприємницьких структур, але з жодною не було підписано орендної угоди.

Натомість із початку навчального року в 2 корпусах НМУ з’явилися 3 нові точки харчування у формі кіоску-буфету та було проведено косметичний ремонт їдальні, де розмістилися величезні красномовні банери «Центр громадського харчування НМУ».

Ви, певно, думаєте, що це адміністрація вишу попіклувалася про студентів, інакше до чого тут емблема НМУ?

Та активісти, на жаль, наводять докази того, що насправді всі ці приміщення займає фізична особа — підприємець, хоча корпуси НМУ не належать до місць, де той може здійснювати підприємницьку діяльність відповідно до свідоцтва. Також громадська перевірка не змогла знайти підтверджень, що цей підприємець уклав хоч якісь договори з Фондом державного майна, ПАТ «Київенерго» чи ПАТ «АК Київводоканал». «Отже, цілком імовірно, що всі його комунальні рахунки сплачує адміністрація НМУ, розбазарюючи бюджетні кошти», — заявляють активісти.

Вони з’ясували, що відповідно до ст. 5 Закону «Про оренду державного та комунального майна» власником усього майна НМУ є Фонд державного майна і лише він може здавати в оренду площі в університеті. Крім того, будь-які договори оренди медичних вишів укладаються після погодження з МОЗ (це доволі тривала процедура — близько року), але в Міністерстві про «харчову реформу» в НМУ взагалі нічого не чули.

За наявною інформацією керівництво університету замість укладення законної угоди, погодженої з Фондом держмайна і МОЗ, підписало із згаданим підприємцем щось на кшталт джентльменського «договору про співпрацю» або «договору про тимчасову оренду». Втім, ці поняття виходять за рамки закону та нагадують кишенькову корупційну схему.

«Якщо до цієї реформи державна їдальня погоджувала ціни з профкомом НМУ на кожну котлету, і вони були дійсно «студентські», зараз ціни — ресторанні. А для оцінки масштабів можливих зловживань треба тільки уявити, скільки коштує оренда 720 кв. м колишньої державної їдальні», — констатують активісти «Студентського братства», припускаючи, що до оборудки причетний саме проректор О. Никитюк. До речі, всі ці турботи, за словами К. Амосової, не заважали проректору-агроному «читати лекції на кафедрі екології людини» — таким багатопрофільним виявився спеціаліст.

В тимчасово обмеженому режимі

Сама ж Катерина Амосова, схоже, душі не чує за Никитюком. Адже, як вона особисто сказала пікетувальникам-активістам, саме цей «ефективний проректор виявив недостачу у 20 млн грн під час діяльності колишньої адміністрації» (цікаво, що ці гроші, також за твердженням Амосової, намагалася приховати комісія МОЗ при перевірці університету).

«Йому вдалося спрямувати рекордні суми бюджетних коштів — 14 млн грн за півроку — на ремонтні роботи», — додала Катерина Миколаївна, маючи на увазі ремонти в гуртожитках і пунктах харчування студентів, але, очевидно, виявлених коштів головний господарник Амосової не шкодує і на забезпечення спокою свого іменитого шефа.

Активісти «Студентського братства» стверджують, що термінове встановлення турнікетів на першому поверсі медуніверситету розпочалося (наприкінці лютого цього року) після їх чергового візиту до канцелярії НМУ. Одночасно із встановленням турнікетів у холі представники охоронної фірми, не представляючись, заблокували вхід до університету всім учасникам моніторингу — в праві зайти до головного корпусу цього навчального закладу відмовили навіть студентам та інтерну НМУ!

Проректори НМУ Олександр Никитюк та Ярослав Цехмістер підтвердили, що учасників моніторингу до університету не пропустили, бо вхід працює в «тимчасово обмеженому режимі».

Випадок із перекриттям входу до навчального закладу є не першим прикладом обмеження доступу експертів до суспільно важливої інформації. У січні 2015-го проректор НМУ Ярослав Цехмістер письмово відмовлявся надавати документи, зокрема про стан виправлення правопорушень у сфері використання бюджетних коштів вишу, які було виявлено в результаті перевірок МОЗ та МОН України у березні 2014 року.

Підставою для відмови було вказано те, що експерти «Студентського братства», які мали опрацьовувати запитані матеріали, є «фігурантами кримінального провадження про незаконне захоплення ректорату НМУ ім. О. О. Богомольця в лютому 2014 року». Мається на увазі саме громадська акція, яка відкрила можливість очолити університет нинішньому ректору Катерині Амосовій.

Як же тут не погодитись із членом правління «Студентського братства» Уляною Ковальчук, що заявила: «Це настільки ж абсурдно, як і те, якби сьогодні Адміністрація Президента, обрання якого стало можливим завдяки Майдану, відмовилася відповідати на запити під приводом того, що запитувачі зайняли центральну площу Києва рік тому».

Але, незважаючи ні на що, учасники моніторингу склали і передали правоохоронцям акт про порушення Закону «Про доступ до публічної інформації» та перешкоджання громадському моніторингу з боку охоронців медуніверситету, де зазначили: у січні-лютому 2015 року учасники громадського моніторингу, яких тепер не пропускають до приміщення НМУ, неодноразово відвідували університет, зокрема, юридичний відділ і канцелярію, де реєстрували запити та звернення.

Комерційний шанс

У зверненні до Міністра охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі активісти звертають увагу на укладання трудової угоди ще з одним проректором, Іриною Хіміч. До призначення вона працювала заступником начальника відділу внутрішнього аудиту МОЗ України й здійснювала саме ту перевірку НМУ, в результаті якої «загубилася» недостача у 20 млн грн. Активісти ж, посилаючись на ст. 10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», стверджують: І. Хіміч не могла протягом року бути працевлаштована в НМУ. Але її призначено на посаду проректора у серпні 2014 року і до лютого 2015-го їй виплачувалася зарплата в НМУ попри заперечення МОЗ від 30 вересня 2014 року. Це, на думку учасників моніторингу, є «прямим порушенням кількох пунктів контракту між ректором НМУ та МОЗ».

«Непотизм (кумівство) — візитна картка сьогоднішнього НМУ, — штрих до портрета ректора додає інтернет-видання News24UA. — Виявляється, що всупереч конфлікту інтересів Катерина Амосова призначила свого чоловіка Володимира Мішалова собі в радники й одночасно Головою Громадської ради університету». Також відомо, що В. Мішалов висував свою кандидатуру на посаду директора головного онкологічного закладу країни — Інституту раку, і хоч нічого протиправного в такому прагненні немає, ми все ж не ризикнемо назвати творчі плани цієї родини київських учених занадто скромними.

«ВЗ» уже повідомляла про те, що за ініціативи Катерини Амосової керівництво НМУ зайнялося реорганізацією Республіканської клінічної лікарні МОЗ України (колишньої Лікарні водників) зі штатом майже 400 працівників у так звану університетську лікарню.

Нагадаємо, що лист зі згодою колективу Лікарні водників на цю реорганізацію, який був розміщений на офіційному сайті НМУ, виявився звичайною фальсифікацією, і вже одне тільки це стало приводом для недовіри ректору НМУ.

Катерина Амосова представляє цей проект як «прекрасну можливість створити сучасний медцентр із застосуванням прикладної науки».

«Але ми не бачили жодного бізнес-плану по залученню інвестицій та й взагалі будь-якого конкретного плану, — відповів на це юрисконсульт клініки Олеся Пономарьова. — Медуніверситет така ж бюджетна організація, як і наша установа: звідки у них особливі можливості інвестування? Відповіді на це питання ми не отримали».

Дійсно, проект під гучною назвою «Університетська лікарня» сьогодні виглядає як спроба прибрати під свій дах не останній об’єкт із двох будівель, що знаходяться в історичному центрі міста та вже оснащені діагностичним обладнанням.

До того ж, за словами прес-аташе МОЗ Віктора Салькова в інтерв’ю виданню LB.ua, спочатку ректор НМУ просила Міністра передати вишу 4 київські клініки.

Тобто вочевидь Катерина Амосова намагається випробувати свої таланти у справі медичного бізнесу, щоб не упустити шансу в ситуації, коли ринок медпослуг стає на твердий і багатообіцяючий комерційний ґрунт.

Але як же бути із проблемами освіти і науки, котрі мають хвилювати у першу чергу керівників медичних закладів? Наприклад, із застарілими програмами (в НМУ досі немає такого предмета, як «Генетика»), з науковими фальсифікаціями та плагіатом? Як бути з незламною системою хабарництва і неухильною націленістю педагогів від медицини на багатеньких студентів (як колись казала про них сама Амосова, «більшість дуже посередні, і мене навіть дивує, навіщо вони вчаться»)?

Схоже, зараз ці проблеми вже не так сильно турбують Катерину Миколаївну…

Богдан КОНОВАЛОВ, спеціально для «ВЗ»