Так вважають керівники Департаменту охорони здоров’я ОДА, медична спільнота і громадськість Полтавщини, які вкрай стурбовані незадовільним станом імунопрофілактики дітей та забезпеченням лікувально-профілактичних закладів регіону імунобіологічними препаратами. Все це створює ризик виникнення інфекцій та епідемій і ставить під загрозу
не одне людське життя.
Більшість малюків Полтавщини, яким скоро виповниться рік, ще й досі не щеплені від небезпечних хвороб жодною з обов’язкових вакцин. Так, вакциною БЦЖ новонародженого мають прищепити в пологовому будинку на 3-5 добу. Але через її відсутність немовлята залишилися невакцинованими. Вкрай не вистачає необхідних препаратів для проведення первинного вакцинального комплексу — від кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, який роблять дитині з двохмісячного віку, а також вакцин для щеплень проти кору, краснухи та паротиту, що проводяться в рік та в 6 років.
У 16-ть підлітки повинні бути щеплені від дифтерії та правця. Проте ці вакцини в область не надходили вже 2-3 останні роки.
«Ситуація, що склалася із вакцинацією дітей, просто катастрофічна, — говорить головний позаштатний педіатр Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Світлана Писаренко. — Цього року регіон забезпечений вакциною від кашлюку, дифтерії, правця всього на 27%; оральною поліомієлітною вакциною — на 11%; вакциною проти кору — на 27%;
БЦЖ — на 0%…» Щоправда, останню вакцину, яка минулого року перебувала на карантині, дозволили все-таки використати восени. А з кінця грудня вона до Полтавщини не надходила, хоча за наказом МОЗ вакцина БЦЖ польського виробництва мала б потрапити в регіон. На неї чекають і досі, а 3308 народжених за перші 3 місяці року малюків залишаються не щепленими.
Через проблеми із надходженням вакцин порушується календар щеплень дітей, відсоток проведеної вакцинації надзвичайно низький. Так, від кашлюку, дифтерії, правця щеплено лише 1,6% малюків до року, дітей після року — 17%. Останній показник — виключно заслуга батьків, які купують вакцину за власний кошт в аптечних мережах Полтави і Кременчука. А от у віддалених районах придбати її неможливо. Тому й має область за квартал показник 17% замість обов’язкових 25%. Вражають і низькі показники щеплення проти кору за І квартал: до року — 9%, у 6 років — 3,7%, а від гепатиту В лише 0,8%. Як то кажуть, коментарі зайві…
Проте критична ситуація із вакцинацією дітей — лише один бік проблеми імунопрофілактики. Як повідомила головний позаштатний інфекціоніст Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Лідія Войтенко, в області відсутні протидифтерійна, протиправцева, протиботулінічна, протигангренозна сироватки.
«Років із п’ятнадцять тому таких проблем не було, — розповідає Лідія Леонідівна. — А вже з 2009 року вони почалися. Проте якщо тоді ми лише на третину недовиконували план по вакцинації, то тепер виконуємо менш ніж на третину.
А це дуже небезпечно! Через те, що наприкінці 90-х була призупинена вакцинація проти дифтерії, у 1998-1999 рр. відбувся спалах захворюваності цією інфекцією. Пізніше ми почали потужну вакцинацію, і нам удалося сформувати у населення захисний імунітет. Та ще більш страшний ботулізм — справжня біологічна зброя: один грам цієї інфекції може призвести до мільйона летальних випадків! І нехтування вакцинацією, відсутність лікувальних сироваток та імуноглобулінів призводить до вкрай негативних наслідків».
Особливо небезпечно те, що такі хвороби, як кір, дифтерія, — висококонтагіозні, швидко поширюються, дають багато ускладнень, призводять до інвалідності. Сьогодні в області зафіксовані 2 випадки кору (хворі не були щеплені); 26 випадків краснухи, серед яких 8 дітей і 18 дорослих, більшість із них також не були свого часу щеплені. 8 випадків кашлюку серед дітей — це набагато більше, ніж у попередньому році! На туберкульоз в області минулого року захворіли 6 дітей і 11 підлітків; цього року — 2 дитини (5 і 8 років). Усі вони із контактних сімей, де є дорослі хворі. Серед дорослого населення хворіють близько 1300 людей, більше 400 із них — на тяжкий мультирезистентний туберкульоз.
У І кварталі 2015 р. вперше виявле-но хворобу в 200 осіб, і це дуже непокоїть: туберкульоз поширюється.
«Важелі управління вакцинацією мають бути в держави, — переконана Лідія Войтенко. — Регіони не повинні сушити голову, як знайти ту чи іншу вакцину або сироватку…»
Науково і практично доведено: для профілактики епідемій, викликаних інфекційними захворюваннями, слід вакцинувати 95% усього населення — щоб сформувати стійкий колективний імунітет. Це підтверджує розширена Програма імунізації, ухвалена ВООЗ ще 1974 року. І вона доведена самим життям. Чому ми нехтуємо цим, наражаючи українську націю на небезпеку?
Порівнюючи показники вакцинації за попередні роки із нинішніми, так і хочеться вигукнути: «Куди ж ми котимося?!» Наприклад, вакцинацією БЦЖ дітей до року в 2010-му було охоплено 94,4%, а в 2014-му — лише 33,7%. Семирічних дітей в 2010 р. було щеплено БЦЖ 79,6%, а в 2014 р. — лише 6,3%. Що відбувається сьогодні, відомо: повна відсутність цієї вакцини, незважаючи на Наказ МОЗ України від 31 грудня 2014 р. за №1033 про передачу вакцини БЦЖ для профілактики туберкульозу Полтавщині, на яку чекаємо й досі… І це при тому, що триває епідемія захворювання, особливо небезпечна для дитячого віку.
А от показники щеплення дорослих проти дифтерії і правця (АДП) просто вбивчі: у 2010 р. — 35,4%; у 2013 р. — 2,9%; у 2014 р. — лише 1%!
У заступника директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Ігоря Куделича — ціла таця звернень із наболілої проблеми до Міністерства охорони здоров’я. От одне з них, датоване 2 лютого 2015 р. і підписане директором Департаменту Віктором Лисаком та начальником Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області Сергієм Макєєвим: «Вкрай стурбовані ситуацією, яка склалася через відсутність ряду лікувальних сироваток та імуноглобулінів, що унеможливлює надання медичної допомоги тяжкохворим. В області відсутні протидифтерійна та протиботулінічна сироватки, альтернативи яким не існує і без застосування яких висока ймовірність смерті хворих на ці недуги. Крім того, через відсутність антирабічного імуноглобуліну ми не можемо надати необхідної допомоги людям, які отримали травми від тварин. Тому в черговий раз просимо надати області вищеназвані сироватки та антирабічний імуноглобулін».
На це та попередні звернення керівників медичного відомства області з боку МОЗ — ані пари з вуст… Тоді за справу взялася Громадська рада при Полтавській облдержадміністрації. 15 квітня 2015 р. на адресу Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка та очільника МОЗ Олександра Квіташвілі було направлено лист за підписом Голови Громадської ради Володимира Голуба. Наводимо рядки з цього документа: «Громадськість Полтавщини глибоко занепокоєна тим, що стан імунопрофілактики дитячого населення та забезпечення лікувальних установ області медичними імунобіологічними препаратами є незадовільним. Потреба в коштах на 2014 рік на придбання препаратів для 100-відсоткового проведення профілактичних щеплень складає понад 19 млн грн, а виділена з Держбюджету квота становила близько 8 млн грн. Це не покриває навіть 50% від потреби! А імунобіологічних препаратів на 15 квітня нинішнього року надійшло лише 26% від потреби…»
Один із авторів листа, Голова комісії з охорони здоров’я Громадської ради при Полтавській облдержадміністрації Петро Маційчук, Заслужений лікар України, полковник медичної служби у відставці, ветеран війни в Афганістані, вважає: «Проблема, яку ми порушили в листі, виникла не з вини керівництва Департаменту охорони здоров’я — це державна справа, і саме держава має її вирішувати, тим більше сьогодні, коли тривають військові дії на Сході. До армії йдуть молоді люди, не прищеплені від дифтерії, правця, і це може викликати спалах інфекції. Я пригадую, як за часів моєї служби тільки за тиждень на дифтерію захворіли 150 військовослужбовців. Ми не маємо допустити такого! Уряд, МОЗ повинні знати про реальний стан справ з імунопрофілактики на місцях і реагувати на нього. За великим рахунком — це питання національної безпеки. Ось чому ми так стурбовані і б’ємо на сполох!»
Директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, Заслужений лікар України Віктор Лисак такої ж думки: «Ми навчилися в цей нелегкий час воювати на фронті, боротися з тероризмом. Не меншою загрозою для держави є інфекційні хвороби. Сьогодні МОЗ має прискорити розв’язання проблеми забезпечення областей вакцинами та імунобіологічними препаратами. Бо це теж питання національної безпеки, нехтувати яким не можна».
Місцеві керівники і громадськість області сподіваються, що МОЗ усе ж відреагує на їх звернення, і наголошують: чекають від відомства реальних дій та конкретної допомоги, а не лише вказівок і настанов.
Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава
Масштаб проблеми
Поставки імунобіологічних препаратів до Вінниці: від 3% до 38,1% від потреби
Епідемічна ситуація з інфекційних захворювань, керованих засобами імунопрофілактики, у Вінницькому регіоні, як і в цілому по Україні, залишається нестабільною. Зокрема, впродовж 2014 року в області спостерігалося зростання рівня захворюваності на кашлюк у 2,4 раза, краснуху — на 15,2%, зареєстровано летальний випадок правцю. Порівняно з аналогічним періодом минулого року відзначається зростання захворюваності на туберкульоз органів дихання на 9%.
Як наслідок недостатнього забезпечення імунологічними препаратами в 2014 році повну вакцинацію проти кашлюку, дифтерії та правця отримали лише 36,8% дітей віком до року, проти гемофільної інфекції — 34,5%, проти поліомієліту — 33,6%, вірусного гепатиту В — 48,5%, проти кору, епідемічного паротиту та краснухи — 54,6% при рекомендованих 95%.
В поточному році МОЗ централізовано поставило в область імунобіологічних препаратів на суму 2,77 млн грн. Забезпеченість склала від 3% до 38,1% від річної потреби.
За матеріалами офіційного сайту Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА
З початку року до Чернівецької області надійшло тільки 10% вакцин від потреби
Впродовж останніх 3-4 років у Чернівецькій області, як і по всій країні, спостерігається дефіцит вакцин. Як пояснює заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА — начальник управління організації та розвитку лікувально-профілактичної допомоги населенню Марія Поліщук, останнім часом для мешканців Буковини постачали лише 60-70% вакцин від потреби. А торік ситуація погіршилася ще більше. Через зірвані тендери в область надійшло тільки 40% вакцин. Відповідно, план щеплень удалося виконати в середньому на ті ж 40%. Наразі питання з проведенням щеплень залишається невирішеним, оскільки з початку 2015 року відбувалися лише поодинокі поставки вакцин.
За матеріалами офіційного сайту Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА
Закарпатська облрада виділяє кошти на вакцину з обласного бюджету
В регіоні заявили: МОЗ не виділило грошей для закупівлі вакцин, тому шукатимуть вихід самотужки. Депутати Закарпатської облради внесли зміни до Програми протидії захворюванню на туберкульоз в області на 2012-2016 рр. Щоб забезпечити закупівлю вакцини БЦЖ для проведення вакцинації і ревакцинації дітей проти туберкульозу, з обласного бюджету виділили 1,2 млн грн.
Як наголосив начальник Управління охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації Василь Скрип, МОЗ навіть не поцікавилося потребами області щодо закупівлі вакцин. Крім того, за останні місяці не було проведено жодної колегії Міністерства з обласними керівниками управлінь охорони здоров’я.
За матеріалами сайту «Час Закарпаття»
