У вересні цього року в Києві відбувся 1‑й Національний український стоматологічний конгрес. Вперше за роки незалежності провідні фахівці галузі зібралися, щоб проаналізувати стан вітчизняної стоматології, перспективи її розвитку та проблеми, які доведеться розв’язувати найближчим часом. У рамках конгресу працювало 10 секцій із різних напрямків стоматологічної допомоги, де обговорювалися досягнення сучасної української стоматологічної школи, впровадження інноваційних технологій, міждисциплінарні підходи у лікуванні стоматологічних захворювань, питання впровадження ефективних протоколів лікування, прийнятих у всьому світі. Про це наша розмова із Президентом Асоціації стоматологів України, директором Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктором медичних наук, професором Олексієм ПАВЛЕНКОМ.
ВЗ Якою була мета Конгресу?
— Сучасна стоматологія стрімко розвивається завдяки прогресивним технологіям. Треба зазначити, що жодна галузь медицини не розвивається так бурхливо й успішно, як стоматологія, але без спілкування, відкритого і доступного обміну інформацією неможливо собі уявити поширення новітніх технологій серед фахівців-практиків.
Зібравши потрібний досвід у поєднанні передових, сучасних технологій закордонних та вітчизняних фахівців із практичними знаннями, ми ставили за мету почати великий діалог про те, що відбувається в стоматологічній індустрії сьогодні.
Учасниками 1‑го Національного українського стоматологічного конгресу стали 14 профільних асоціацій. Вперше всі фахові стоматологічні асоціації репрезентують доробки, представляючи свої наукові розробки, практичні надбання, підходи до впровадження доказової медицини — цього найважливішого інструменту сучасної лікувальної роботи.
Ми запросили до участі у конгресі кращих фахівців України і тих, які свого часу виїхали за її межі, щоб обмінятися здобутками, обговорити спільні проблеми, зрозуміти, на якому рівні перебуває стоматологія в Україні.
ВЗ На які аспекти стоматологічної допомоги акцентує свою увагу МОЗ України?
— Одразу зазначу, що вперше створено Координаційну Раду МОЗ України з питань стоматології, яку очолює заступник міністра, що свідчить про серйозне ставлення профільного міністерства до проблем галузі. Рада тісно співпрацює з Координаційною Радою Асоціації стоматологів України і це дає успішні результати. За останні 2 роки було прийнято 4 нормативні документи — накази МОЗ, які запровадили певні зміни.
По-перше, оновлено кваліфікаційні характеристики кожної стоматологічної спеціальності (їх 6 — стоматолог загальної практики, терапевт, хірург, ортодонт, ортопед і стоматолог дитячий).
По-друге, дозволено легалізувати платні послуги через ортопедичні відділення, до штату яких відтепер можна вводити терапевтів, хірургів, ортодонтів — як спеціалістів, що займаються підготовкою пацієнта до протезування.
По-третє, впроваджено нове бачення первинної документації, вперше у звітність введено дентальну імплантологію.
По-четверте, передбачено бонусну накопичувальну систему за безперервної освіти фахівців у галузі стоматології — відтепер лікар може отримати бонуси за участь у конференціях, конгресах, майстер-класах. Це стимулює його не лише пройти курси підвищення кваліфікації 1 раз на 5 років, а й працювати над удосконаленням своєї майстерності постійно.
ВЗ Тобто кадри повинні «виковувати» себе самі?
— Формування спеціаліста нового типу передбачає удосконалення цільової підготовки стоматологів через систему післядипломної підготовки, інтернатуру, створення «моделі спеціалізації».
Без постійного професійного самовдосконалення хорошого лікаря-стоматолога не відбудеться. Але якість підготовки кадрів — справа державна. І передусім вона залежить від матеріально-технічної бази медичної освіти. Особливо важливою у професійній діяльності стоматолога є клінічна база. Нині в усьому світі акцентують увагу на відпрацюванні стоматологічних маніпуляцій (навичок) на фантомах, але це недешеве «задоволення» — тому частина університетів просто не мають можливості їх придбати, розробляють фантоми своїми силами, але їх якість не відповідає сучасним вимогам. Я вже не кажу про такі моделі, якими, наприклад, користуються у Японії: муляж розмовляє, реагує на дії лікаря — нашим студентам залишається лише мріяти про таку практику. А дворічна інтернатура із загальної стоматології не може надолужити недоопрацювання мануальних навичок, які потрібно було опанувати на додипломному етапі навчання. Держава ж передусім фінансує пріоритетні напрямки.
ВЗ Стоматологію такою не вважають. Мовляв, лікарів там вистачає…
— На сьогодні працює приблизно 21 тисяча лікарів-стоматологів у державному і 7‑8 тисяч у приватному секторі — це справді велика армія фахівців. Кожен рік в Україні випускається достатня кількість стоматологів, але деяка частина лікарів-стоматологів виїздить працювати за кордон і тому певний дефіцит кадрів у галузі все ж таки існує. Перенасичення ринку кадрів може спостерігатися хіба що у мегаполісах, а у сільській місцевості — інші проблеми, там існує дефіцит фахівців. Нині ж у пілотних регіонах, де посилюється роль первинної ланки, з неї чомусь адміністративним методом вилучили стоматологічну допомогу і перенесли на вторинний рівень. Це кричуща проблема. Стоматолог — не перукар, до якого можна піти сьогодні чи через тиждень, це — лікар! Ми доводимо владним структурам недоцільність таких змін. Будемо сподіватися, що нас таки почують. Ще одна проблема — руйнування системи дитячої стоматології, яка є основою профілактики стоматологічних захворювань — кілька років тому вже були спроби прибрати стоматкабінети зі шкіл, ми це призупинили, натомість з’явилася тенденція переведення самостійних дитячих стоматполіклінік до складу поліклінік для дорослих (як відділень) — зрозуміло, що фінансуватимуться вони за залишковим принципом і все це негативно позначиться на службі дитячої стоматології.
ВЗ Мабуть, дехто вважає, що профілактика — це перегляд реклами зубних паст.
— Профілактика — це запобігання стоматологічним захворюванням населення, ланкою якої є вчасна діагностика, коли лікар оцінює стан пацієнта і прогнозує, які проблеми (чинники ризику) у нього можуть виникнути у порожнині рота та шляхи їх корекції. Якщо держава економічно розвинена і дбає про своїх громадян, вона створює умови для такої діагностики. Профілактика стоматологічних захворювань є дієвим і важливим заходом передусім тому, що зниження стоматологічної захворюваності, враховуючи різні чинники, призведе до зменшення навантаження на державний бюджет у частині витрат на надання стоматологічної допомоги населенню.
ВЗ Яку модель стоматологічної допомоги можна вважати оптимальною?
— Коли поєднуються інтереси держави, пацієнта і лікаря. Поєднання платних, безкоштовних і приватних послуг. Гарантування стоматологічної допомоги незахищеним верствам населення згідно зі стандартами і протоколами. Задовольняння основних вимог пацієнта (доступність, якість, привабливість форм, можливість вибору лікаря та лікувального закладу) і лікаря (гідний рівень оплати праці, його соціальна захищеність, дотримання норм праці, незалежний вибір форм та місця роботи, професійна та ресурсна забезпеченість роботи і можливість її постійного удосконалення).
Розмову вела Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
