Реабілітація учасників АТО посідає особливе місце серед завдань, поставлених нині перед відновною медициною. Цій проб-лемі приділяється значна увага на всіх рівнях, і як результат — в Україні останнім часом відкривається чимало різноманітних реабілітаційних центрів і відділень для цієї категорії осіб. Однак при цьому реабілітація найчастіше розглядається як самостійна ланка в процесі надання медичної допомоги. Більше того, значна частина таких центрів функціонує відокремлено від лікувальних закладів і спеціалізується лише на певному виді реабілітації.
Своєчасність і наступність у лікуванні
Олександр Дудник, головний лікар КЗ «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради«Зрозуміло, що всім пораненим, яким ми надаємо медичну допомогу, вкрай необхідна реабілітація під наглядом висококваліфікованих спеціалістів, — говорить головний лікар КЗ «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради Олександр Дудник. — Де вони її шукатимуть? Особливо ті, хто після тяжких поранень не може ходити, сидіти, інколи навіть говорити. Для сільських мешканців питання проходження реабілітації взагалі залишається відкритим. Це і підштовхнуло нас до організації відділення, пріоритетними напрямками роботи якого є відновлення втрачених функцій і працездатності учасників АТО та повернення їх до активного життя».
Руслан Данько, завідувач відділення відновного лікування Черкаської обласної лікарні, кандидат медичних наукВідновне лікування тут проводиться за трьома напрямками: ортопедичним (після операцій на кінцівках і суглобах, протезувань), нейрохірургічним (після черепно-мозкових травм, операцій на головному та спинному мозку) і неврологічним (неврологічні розлади, інсульти).
Створення відділення відновного лікування в медичному закладі третинного рівня передбачає проходження бійцями реабілітації в установі, де їх лікували, виходжували після бойових поранень, проводили оперативні втручання. За таких обставин лікар, який лікував чи оперував пораненого, має можливість ще якийсь час спостерігати за пацієнтом (як відновлюється його організм, чи немає ускладнень після навантажень), а також брати участь у розробці реабілітаційної програми. При цьому, що дуже важливо, пацієнт, проходить відновне лікування одразу після отримання високоспеціалізованої допомоги — не втрачаючи часу на оформлення направлення до іншого медичного закладу. Фахівці переконані: лише за таких умов можна говорити про своєчасність і наступність у лікуванні.
Спільними зусиллями
Валентин Гайдай, психотерапевт відділення відновного лікування Черкаської обласної лікарні, лікар вищої категорії На ремонт приміщення, закупівлю меблів й обладнання обласною владою з місцевого бюджету було виділено 1 млн грн. Департамент соціального захисту облдержадміністрації допоміг із придбанням інвалідних візків. Вирішенню багатьох питань сприяли громадські організації, наприклад, привезли вертикалізатори з Німеччини.
Зал лікувальної фізкультури оснащений сучасними електро- та механотерапевтичними тренажерами, обладнанням для відновлення ходьби. «Частину пристроїв робили на замовлення, — розповідає завідувач відділення відновного лікування, кандидат медичних наук Руслан Данько. — Допомогли спонсори, яким не байдужі проблеми бійців. Завдяки благодійникам придбали побутову техніку, бойлер, під потреби людей з обмеженими можливостями обладнали ванну кімнату та санвузли. Є у нас навіть тренувальна кімната, де пацієнтів на милицях чи в інвалідному візку навчають самостійно пересідати у ванну, адже для них це складний процес».
Рання реабілітація найефективніша
Руслан Данько переконаний, що реабілітація найефективніша в перші 3-4 місяці після травми — саме в цей період відбувається максимально швидке відновлення втрачених навичок і функцій. Пізніше цей процес уповільнюється, і тоді дуже важко повернути пацієнта до повноцінного життя. Тому у відділенні відновного лікування роблять акцент на ранню реабілітацію і док-ладають максимум зусиль, щоб пацієнт після перенесеної травми міг максимально адаптуватися до мирного життя.
Бійці АТО проходять заняття у залі ЛФК
«Реабілітаційна програма розробляється для кожного пацієнта індивідуально, — зазначає Руслан Володимирович. — У ній розписано кожен етап, який допоможе досягти поставленої мети. Для когось потрібно більший акцент зробити на фізичному відновленні, для іншого — на психологічному. Основне наше завдання — максимально відновити втрачені після травми функції і навички. Ми повинні зробити все, аби людина самостійно себе обслуговувала, жила повноцінним життям і не залежала ані від родичів, ані від медичного персоналу.
Найчастіше бійці надходять із травмами кінцівок, черепно-мозковими та стресовими травмами, баротравмами. Після оперативного лікування їх відновленням займається реабілітаційна бригада нашого відділення: невропатолог, ортопед, психолог, психіатр, логопед, інструктори ЛФК, фізіотерапевт-консультант, травматолог-консультант, лікар ЛФК, спеціалісти з масажу та фізіотерапії.
Із чого починається процес відновного лікування? Усе як у дітей: спочатку вчимо хворого сидіти, потім — стояти, тримаючись за поручень, стояти самостійно, а далі — ходити. Жоден етап оминути не вдається. Пацієнту доводиться всі функції свого організму опановувати заново.
Бійці АТО проходять заняття у залі ЛФК
Інструктор ЛФК працює з пацієнтом за індивідуальною програмою, розробленою спільно з лікарем ЛФК. Спочатку окреслюється мета, яку потрібно досягти до кінця першого тижня. Наприклад, навчитися сидіти. Тоді в програмі реабілітації розписуються вправи для зміцнення м’язів спини, м’язового корсету та інші. Після досягнення необхідного результату можна працювати над відновленням іншої функції — пробувати стояти. Спочатку з вертикалізаторами — мінімальний інтервал часу і поступовим додаванням навантаження. Коридор відділення спеціально обладнаний поручнями — тут за допомогою інструктора наші пацієнти вчаться робити «перші» кроки.
Декому необхідні заняття з логопедом, оскільки після черепно-мозкових, стресових травм трапляються мовні порушення. У процесі відновного лікування обов’язково проводимо водні та електропроцедури. За потреби додаємо медикаментозне лікування. Така комплексність сприяє досягненню хорошого результату.
Середня тривалість відновного лікування — 2 тижні. Але воно може бути подовжене до 20 днів — залежно від тяжкості стану хворого. У перші місяці після травми бажано пройти кілька курсів відновного лікування. Тому після обов’язкової, але нетривалої перерви рекомендуємо розпочати другий курс. Інколи відновне лікування збігається з проходженням повторного курсу судинної терапії — тоді проводимо їх разом.
Бійці АТО проходять заняття у залі ЛФК
Пацієнти з нашого відділення виписуються практично без скарг на стан здоров’я. Багато з них прямо звідси повертаються на фронт».
Психологічний фактор
Особливу роль у процесі реабілітації у відділенні відводять психологічному чиннику. Тому робота психотерапевта із пацієнтом є невід’ємною складовою загальновідновних заходів. Психотерапевт відділення відновного лікування Черкаської обласної лікарні, лікар вищої категорії Валентин Гайдай зауважує: «При посттравматичному стресовому розладі психотерапія має бути спрямована на створення нової когнітивної моделі життєдіяльності пацієнта, переоцінку ним того, що відбулося під час перебування в зоні воєнних дій, відновлення відчуття власної цінності як особистості та здатності інтегруватися до мирного життя».
Програма психологічної реабілітації для кожного учасника АТО також підбирається індивідуально. «Кожен із них воював у різних умовах і в різних місцях. Хтось перебував на передовій, хтось чергував на блок-постах, хтось забезпечував порядок у населених пунктах. Різні аспекти служби своєрідно позначилися на психоемоційному стані пацієнтів — у кожного свої переживання, своя душевна рана, — пояснює Валентин Гайдай. — Тож під час розмови з пацієнтом доводиться уточнювати все до найменших дрібниць. Лікарю важливо знати навіть те, як сім’я та колеги поставилися до його рішення піти на війну, хто чекає на нього вдома, чи гинули друзі під час військових дій, — усі ці нюанси впливають на психічний стан людини. При цьому, як не дивно, інколи біль втрати бойового товариша, якому довіряв, із яким ділив горе і радість, сильніший від горя, пов’язаного зі смертю близької людини в мирний час».
Учасник АТО в палаті (на задньому плані — електричний вертикалізатор)
Саме тому в роботі з учасниками АТО Валентин Олексійович віддає перевагу індивідуальним консультаціям, адже під час групових занять не кожна людина може повністю розкритися. Навіть перші контакти психотерапевта з такими пацієнтами даються нелегко. Відчувається певна недовіра до лікаря, оскільки той не був на війні, «не нюхав пороху».
«Під час спілкування віч-на-віч відчуваєш більший ступінь довіри, — стверджує Валентин Гайдай. — І військовий тебе краще сприймає, розуміє, що ти хочеш йому допомогти. Коли ж до розмови долучається третя особа, то учасники АТО не завжди можуть поділитися своїми переживаннями. Навіть жінку-психотерапевта можуть не сприйняти лише через те, що жалітися жінці в їх розумінні — це прояв слабкості.
Не раджу проводити серед бійців й анкетування, оскільки у них часто виникають сумніви з приводу відповідей на запитання. Такий метод може сприйматися бійцем насторожено, мовляв, що про мене подумають.
Переважно застосовую методи раціональної психотерапії, гештальт-терапії, трансактного аналізу. Також активно використовую методику холотропного дихання, розроблену чеським психіатром Станіславом Ґрофом. Її терапевтична дія ґрунтується на потенціалі змінених станів свідомості, які можуть виникати під час дихальних сесій. Холотропне дихання дає позитивні результати при неврозах у людей, які не можуть закрити тему війни в цивільному житті. Під час сеансу холотропного дихання такого надивишся — і рухи, і сльози, і крики. І це не під гіпнозом — боєць себе контролює і розповідає все за власним бажанням.
Узагалі більшість наших пацієнтів свідомо пішли в АТО і не нарікають, що перебували в зоні бойових дій. У них потужна сила волі, але їм потрібна допомога, щоб звільнитися від повоєнного синдрому, повернутися до мирного життя.
У всіх учасників АТО сильні неврози. Вони не можуть повноцінно спати, бо спрацьовує вироблений в АТО сторожовий «пунктик» на звук міни, снаряду. Їх супроводжують тривожні сни — вони ховаються, тікають, віддають команди. Інколи рідні не розуміють, чому вони кричать уві сні, кудись біжать уночі. А військові у свою чергу хвилюються, що їх не розуміють у мирному житті.
Наприклад, днями консультував бійця, який не може стояти в черзі, — його дратує очікування. Ті, хто повернулися з поля бою, нервують, коли затягується процес оформлення документів на землю, на пільги. Ображаються, що тут у кафе, ресторанах гуляють, танцюють і не задумуються, що є території, де вибухають снаряди і гинуть люди. Вони важко адаптуються до мирного життя, хочуть повернутися назад.
Тому мета психотерапевта допомогти бійцю звільнитися від спогадів минулого, які його переслідують. Для цього йому потрібно навчитися контролювати емоційні реакції і відвести травматичній події належне місце у своєму житті.
З кожним бійцем АТО, який перебуває в нас на лікуванні, проводжу не менше 5-7 занять. Крім психотерапії для зняття напруженості часто пропоную ще й голковколювання. Але це теж індивідуально, бо якщо людина перенесла сильний біль (були поранення чи оперативні втручання), то вона цей метод сприйме негативно.
Варто сказати, що реабілітація учасників АТО на третинному рівні дає змогу поєднувати різні методи лікування, більше часу приділяти заняттям. І це зрозуміло, бо в госпіталях, де надають пораненим екстрену допомогу, медикам просто немає часу коригувати їх психологічний стан».
Вимоги до персоналу — найвищі
У відділенні відновного лікування працюють лікарі першої і вищої категорій, середній персонал має досвід роботи з відновного лікування пацієнтів із широким діапазоном захворювань. Увесь персонал (починаючи від лікаря і закінчуючи санітаркою) отримав спеціальну підготовку. Наприклад, усі медсестри пройшли відповідні курси при Черкаському медичному коледжі.
«Щоб працювати в нашому відділенні, дійсно потрібно мати спеціальну підготовку. Адже, наприклад, не кожна санітарка знає, як правильно підняти хворого, як його покласти, пересадити, як поводитися, щоб пацієнт пішов на контакт із медичним персоналом, відкрився, — пояснює Руслан Данько. — Необхідно відпрацювати низку технічних прийомів, за допомогою яких медичні працівники можуть пересадити, викупати, нагодувати тяжкохворих.
У нас немає розподілу, коли лікар весь «білий». Працює єдина медико-дисциплінарна бригада.
Ванна кімната з кріслом для купання тяжких пацієнтів
У такому відділенні колектив повинен бути єдиною командою, а емоційна атмосфера — позитивною, адже бійці з нервовими розладами реагують на будь-які негативні прояви. З ними необхідно більше спілкуватися, приділяти більше уваги їх проблемам. Часом учасники АТО звертаються до медперсоналу із сімейними негараздами, з питаннями юридичного характеру — стосовно пільг, оформлення землі тощо. І лікарі намагаються надати вичерпну відповідь, якщо чогось не знають, звертаються до фахівців, а потім пояснюють пацієнтам.
Навантаження на молодший медперсонал велике, робота відповідальна. Адже все тут має бути максимально наближене до домашніх умов — комфортно, чисто, пацієнти максимально доглянуті й у доброму гуморі. Для цього пот-рібно докласти не лише фізичних, а й емоційних зусиль. А хороший персонал підбирати важко».
Передати набутий досвід
Сьогодні фахівці відділення відновного лікування Черкаської обласної лікарні вже самі діляться досвідом із колегами. На базі їх структурного підрозділу ведуться практині заняття для медичних сестер з усієї області. З часом планують проводити навчання і для лікарів.
Фахівці відділення співпрацюють з науковцями Харківської академії післядипломної освіти. За результатами спостережень харківських і черкаських спеціалістів випущені методичні рекомендації щодо клінічного ведення пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, на основі яких складатимуть уніфікований, локальний протокол.
Нині ж тут завершують розробку проектів клінічних протоколів з реабілітації, адже таких в Україні досі не існувало. Після їх затвердження досвід черкаських фахівців зможуть використовувати і в інших медичних закладах країни.
Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси
