Будь-які інновації та відкриття в медичному світі дають суспільству привід пишатися своїми лікарями та дослідниками. Особливо, коли мова йде про «бич» сучасності — серцево-судинні захворювання. 18 серпня 2015 р. у провідному кардіохірургічному закладі України вперше на теренах колишнього Радянського Союзу видалили пухлину серця — міксому — без розпилу груднини.
Клінічний випадок
Геннадій Книшов, директор ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України», академік НАН УкраїниІз цього оперативного втручання розпочалася ера малоінвазивних технологій у боротьбі з пухлинами серця. Ми вже маємо досвід роботи з маніпуляторами — набули його під час 50 оперативних втручань, до речі, з нульовою летальністю. Тридцять із них виконували з використанням системи штучного кровообігу. За цим методом ми здійснюємо пластику клапанів, «зашиваємо» дефекти і видаляємо пухлини. Це не означає, що від сьогодні ми будемо абсолютно всі міксоми видаляти саме таким способом — інколи це просто неможливо. Зараз ми можемо оперувати за цією методикою пухлини правого передсердя і лише деякі пухлини лівого. Окрім того, застосування методу обмежується супутніми захворюваннями серця. Але всі ці перепони — справа часу».
Досьє на пухлини
Пухлини серця — дуже рідкісне захворювання. Можливо, це пояснюється хорошим кровопостачанням органа і швидким обміном речовин у серцевому м’язі. Найпоширенішими пухлинами серця є міксоми. Вони розвиваються в будь-якому віці — від 3 до 80 років, але найчастіше все ж у 30-50 років. У літературі описані сімейні випадки міксоми. Переважно пухлини виникають у лівому передсерді (85% випадків), у близько 15% хворих — у правому передсерді і дуже рідко трапляються в шлуночках серця.
Міксома — пухке желеподібне утворення різної форми розміром від кількох міліметрів до 15 см. Іноді вона вкрита капсулою. Зазвичай міксома має ніжку, якою вона прикріплена до стінки передсердя або шлуночка.
«Поки міксома не перекриває порожнини або клапанні отвори серця, вона може не турбувати пацієнта, — продовжує Геннадій Книшов. — Тобто пухлини серця не злоякісні, але дуже агресивні: тільки-но з’явившись, вони починають надзвичайно швидко рости. Більше того, вони дуже рухомі й будь-якої ночі, коли пацієнт змінює положення тіла, можуть «заклинити» клапан. Назад, на місце свого росту через брак тиску міксома повернутися не може. Серце переповнюється кров’ю й зупиняється — настає раптова смерть. Також ці пухлини супроводжуються високим ризиком емболізації та здатні «перекрити» судини малого кола кровообігу. Або ж іноді блокують сам клапан, що спричиняє гостру серцеву недостатність».
«У нас найбільший у світі досвід із лікування цих пухлин, — розповідає хірург Андрій Руснак, який провів інноваційну операцію. — Раніше, через брак діагностичної апаратури, ми виявляли їх лише під час операції. Тепер міксоми можна визначити під час УЗД серця. Щороку ми спостерігаємо близько сорока нових випадків, а загалом у стінах нашого закладу прооперовано 850 пацієнтів із пухлинами — і це найбільший показник у всьому світі. Річ у тому, що всі пацієнти України із міксомами оперуються саме в нашому інституті. Це дало нам змогу накопичити потрібний досвід. А в Європі міксоми оперують у багатьох кардіохірургічних клініках, тому кількість цих втручань в окремому закладі невелика. Зважаючи на такий багатий досвід, ми вирішили вчитися оперувати пухлини малоінвазивно. Спочатку нас навчав цьому запрошений до України професор із Франції, потім відпрацьовували навички на макетах, а згодом — на тваринах. Лише після цього я поїхав на стажування до клініки Ліона у Франції».
Не практикою єдиною
Наших лікарів не вдовольнило саме тільки видалення пухлин, й вони вирішили всебічно досліджувати причини виникнення міксом і способи оптимальної боротьби із ними. «Саме ми визначили і довели походження пухлин серця, — розповідає директор Інституту. — Через великі розміри пухлин їх доводилося фрагментувати і видаляти шматочками. Згодом ми вирішили перевірити судини, які живлять пухлини. Виявилося, що на «вході» у міксому вони утворюють щільний клубок. До речі, такі звивисті судини можна побачити на скронях у людей літнього віку. Тоді ми почали відсікати ці судинні пучки із частиною стінки передсердя і домовилися з однією німецькою клінікою про їх імунологічне та гістологічне дослідження. Першими у світі ми довели: пухлина переростає з ендотелію капілярної системи передсердя. Причиною цього, на нашу думку, може бути те, що організм у відповідь на гіпоксію виділяє фактори судинного росту. Тобто судини мають рости, щоб покращити кровообіг. При цьому показники факторів росту достовірно на 20% вищі. Але чомусь ці речовини стимулюють ріст не тих судин, яким би варто було «підрости», а саме магістральних (мозкових, шийних, аорти, малого таза). Одночасно як побічні продукти утворюються й самі пухлини. Наразі ми активно вивчаємо тему звивистих судин і сподіваємося, що згодом розробимо методи, які сприятимуть профілактиці їх утворення».
Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
