У жовтні цього року були оприлюднені результати моніторингу діяльності вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти МОЗ України. Вони, на жаль, засвідчили: провідний український виш — Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця — за ключовим показником «Навчально-методична робота» зайняв останню, 15-у позицію. Зокрема іспит КРОК-3 не склали близько 40% інтернів НМУ.
Враховуючи всі ці обставини та реагуючи на регулярні негативні сигнали, що надходили до Міністерства охорони здоров’я із цього навчального закладу, Олександр Квіташвілі прийняв рішення створити й очолити міжвідомчу комісію для комплексної перевірки НМУ. До неї ввійшли представники медицини, освіти та силових відомств. 7 жовтня 2015 р. Міністр охорони здоров’я підписав наказ №52-адм, яким відсторонив від виконання обов’язків ректора Катерину Амосову й призначив в. о. ректора професора НМУ Віталія Цимбалюка, відомого нейрохірурга, академіка НАМН України.
Віктор Досенко, науковий співробітник Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професорІз цими запитаннями ми звернулися до ще вчора головних героїв «Медичного Майдану», завдяки яким Катерина Амосова й зайняла ректорське крісло. Проте тепер у Facebook вона називає їх «тітушками» й «продажними шкурами», стверджуючи, що координаційний центр атаки на неї створений мало не під керівництвом Януковича й Азарова.
Олександр Хижняк, активіст «Медичного Майдану»Обидва вони були викладачами-сумісниками в НМУ. Свою громадську діяльність з контролю ситуації в університеті ведуть, взаємодіючи з активістами зі студентського середовища.
ВЗ Якою є нинішня ситуація в НМУ?
О. Хижняк: Революційні перетворення були законсервовані одразу ж після того, як Амосова посіла ректорську посаду. Усі проректори залишилися на своїх місцях, і це, до речі, одна з причин, чому Катерина Миколаївна отримала більшість голосів. Вона дала чіткий сигнал: боятися не варто — кардинальних змін не буде!
Як і раніше, «верхівка» пиляє гроші на вищому рівні, закриваючи очі на те, що відбувається внизу. Викладачі сидять на мізерних зарплатах мовчки, оскільки їм дозволено «стригти» студентів, забезпечуючи себе. Іншої моделі роботи їм не пропонують. Більшість педагогів психологічно пригнічені, а чимало студентів, які звикли купувати «легке життя», це влаштовує.
ВЗ Медична молодь завжди вважалася «золотою», елітарною, привілейованою. Добре відомо, що в НМУ навчається багато студентів, за якими стоять батьки не тільки при грошах, а й при владі, з потрібними зв’язками. До речі, скільки таких?
О. Хижняк: Відсотків 30-40. Решта, кому не так пощастило з батьками і яким не всі дороги відкриті, гостро відчувають тут соціальну нерівність й з тривогою дивляться в майбутнє, незважаючи на те що медична спеціальність багатьма сприймається як дохідна справа. Коли ти звичайний студент, то старанного навчання й успішного опанування лікарських навичок недостатньо, щоб отримати нормальну путівку в життя — для тебе соціальний ліфт зайнятий. Твій вирок — бути сімейним лікарем, і разом з дипломами такі фахівці отримують направлення у який-небудь глухий закуток на 2-3 тис. грн зарплати. Поодинокі винятки робляться для тих, хто особливо «прогнувся» перед начальством. Так, цього року один із лідерів кишенькової університетської, нібито антикорупційної, організації (один із тисячі!) заслужив розподілення в дерматовенерологічну клініку Києва.
В. Досенко: Рівень викладання при такій системі закономірно прагне до нуля. Здебільшого перед викладачем НМУ не стоїть мета навчити студента. Навпаки — чим менше докладаєш зусиль, тим більша ймовірність, що студенти погано засвоять матеріал і стануть шукати «нестандартні» форми вирішення екзаменаційних проблем. І якщо говорити про «вбивць у білих халатах», то саме в університетських стінах молодій людині прищеплюються ті цинічні принципи, які стають убивчими для її майбутніх пацієнтів.
Викладачів схилили до хабарництва ще на початку 90-х років минулого століття — саме тоді їх зарплати стали символічними. Й ця система всіх досі влаштовує: хабарники низького рівня діляться з адміністрацією, адміністрація вирішує питання на найвищому рівні, а студенти, які мають кошти для розрахунку з екзаменаторами, можуть не дуже напружуватися. І флагман медичної освіти України впевнено та помпезно йде на дно.
ВЗ Але був же й період відродження медичної освіти в Україні?
В. Досенко: В економічному сенсі — так. Коли відкрилися можливості для заробітку, університету дозволили зараховувати на контракт не тільки іноземних, а й вітчизняних студентів. Медична освіта перетворилася на прибутковий бізнес десь на початку 2000-х років, проте в гонитві за грішми функціонери перестали помічати безлад, що коївся навколо. Якщо за радянських часів в університеті навчалися 5-6 тис. студентів, то зараз їх близько 14 тис.! При цьому не створено жодної нової навчальної бази, не побудовано жодного нового корпусу, з меншим викладацьким складом університет приймає мало не в 3 рази більше студентів. Як за таких умов можна здійснювати якісне викладання, лише Богу відомо. Зате тільки на освітніх послугах НМУ заробляє близько 5 млн дол. на рік.
ВЗ Що ж, по-вашому, більшість викладачів НМУ — хабарники?
О. Хижняк: Тут зроблений певний розподіл: викладачі теоретичних кафедр (ті, що працюють переважно на І-ІІІ курсах) отримують гроші від студентів, а викладачі клінічних кафедр (ІV-VІ курси й інтернатура) — від пацієнтів, використовуючи приміщення університету й обладнання фактично для приватного прийому хворих.
У деяких деканів або заступників деканів у студентському середовищі є свої «наближені представники», що знають, як втішити студента або студентку, що провалили той чи інший іспит, або просто хочуть підстрахуватися. Вони допоможуть вирішити найскладніші питання, але, звичайно, не задарма. І спробуй когось упіймати на хабарництві! Скажи про це вголос — звинуватять у наклепі на альма-матер.
Але після року освітніх реформ Амосової 40% студентів-випускників показали незадовільні результати — такого ще не було в історії НМУ! Люди ректора парирують, що, мовляв, вони зробили чеснішим самооцінювання, не давали списувати, і тому вилізли «старі гріхи». Але це ж показник і вашої роботи! Що зробила Амосова для підвищення якості освіти? Чи на це не вистачило часу?
ВЗ А що вона, на вашу думку, повинна була зробити?
В. Досенко: Керівництво НМУ не вжило жодних заходів для забезпечення нормального рівня зарплати викладачам. Саме це є принциповим доказом наявності корупційної складової. Головне питання — як ви ведете боротьбу з корупцією? Зупинити процес отримання лівих заробітків неможливо, тримаючи викладачів на зарплатах у 2,5 тис. грн. На що людина повинна жити?
Якщо вам не дає підняти зарплати Уряд, зберіть викладачів, заявіть про свої вимоги Кабінету Міністрів, поясніть, коли не розуміють, що якісна освіта цілком залежить від рівня оплати педагогічної праці.
А науковий потенціал? У західних рецензованих наукових журналах практично немає публікацій викладачів НМУ — навіть в Амосової. Пальців однієї руки вистачить, щоб перерахувати співробітників, у яких подібні публікації є.
Тобто 1200 науково-педагогічних працівників жодної цінної наукової продукції не виробляють.
ВЗ Добре відомо, що такі передові напрямки наукової думки, як генетика або, скажімо, мікробіологія, в Україні практично не розвиваються. У тому ж НМУ, провідному виші України, генетиків не готують. Амосова придбала генетичну лабораторію — це спроба вийти на нові рубежі?
В. Досенко: До придбання є певні питання. Але ви маєте рацію — нововведень украй мало й не тільки щодо викладання генетики. У цьому знову ж ніхто не зацікавлений. Викладаються ті самі дисципліни, що й 20-30 років тому. Але якщо ви звернетеся з цим питанням до ректорату, вони вам зберуть пухкі теки з усіх кафедр, на яких читається цей предмет, і переконуватимуть: викладання генетики — на найвищому рівні. Формально, на паперах, у них усе якнайкраще, але варто запитати випускника, наприклад, про будову ДНК, і ви переконаєтеся — темний ліс. Підтвердити це можна тільки шляхом проведення незалежної експертизи. Дуже важливо оцінити за міжнародними стандартами рівень знань як студентів, так і викладачів. Наприклад, ми ведемо переговори з американською компанією USMLE, яка ініціювала та здійснює незалежні лікарські степ-іспити в США, Канаді та деяких інших країнах. Чому б не довірити їй експертизу медичної освіти в Україні?
ВЗ Навіщо? Ви впевнені, що іспити будуть завалені. Ну, отримаєте тому підтвердження — що далі?
В. Досенко: Це покаже реальну ситуацію, висвітлить найболючіші точки, після чого замилювати очі буде вже неможливо. Зрештою, ми дійшли до межі. Якщо медичний фахівець не здатний скласти іспити, не володіє предметом, то він не має права надавати медичну допомогу, удаючи із себе лікаря й наражаючи хворих на небезпеку через свою низьку кваліфікацію. А зараз він може спокійно, за прикладом старших колег, тягнути із хворих гроші — так само, як тягнули з нього під час навчання.
У нашій медицині — катастрофічний перекіс. «Грошові» лікарські спеціальності в США та в Україні — не одні й ті самі. Там що інтелектуальніша праця, то вища зарплата. Такі популярні в нас спеціальності, як хірургія чи дерматовенерологія, у них вкрай непрестижні, адже здебільшого вони вимагають роботи за стандартними схемами з нескладною діагностикою. Найвище оплачується в Америці рентгенологія, радіаційна медицина: вважається, що тільки просунутий фахівець, який добре розбирається не тільки в медицині, а й у фізиці, здатний правильно розшифрувати й витлумачити результати комп’ютерної томографії.
Утім, про що ми говоримо, коли сучасний український лікар досі не володіє англійською, отже не має доступу до нових наукових досліджень? Чим може похвалитися кафедра іноземних мов того ж НМУ? Скільки студентів після 6-го курсу говорять англійською? П’ять — максимум десять відсотків.
З такими «проєвропейськими» показниками нам не довго залишилося чекати, коли сама Європа проголосить вирок: в Україні не існує адекватної вищої медичної освіти, підготовка лікарів відбувається на рівні коледжів і медучилищ.
ВЗ Якими, на ваш погляд, стануть результати МОЗівської перевірки НМУ?
В. Досенко: Ми чекаємо урочистого визнання, що жодної корупції та порушень у медуніверситеті не виявлено. Амосова зробила все для саботування перевірки. Вона вже включила лобіювання на депутатському рівні, наполягла на виведенні частини перевіряючих зі складу комісії — Квіташвілі під тиском депутатів їх виключив. Інша частина членів комісії відмовилася брати участь у цьому спектаклі. Також Катерина Миколаївна провела медійну кампанію, формуючи думку, що перевірка, мовляв, спланована з метою рейдерського захоплення. Та, якщо це рейдерство, то хто посягає на НМУ? І як взагалі можна захопити державний навчальний заклад? Це ж абсурд.
Але найстрашніше, що таким чином очільники НМУ руйнують свідомість медиків, продовжуючи формувати рабський генотип. Навіть вкрадені мільйони — не така вже й велика біда порівняно із зухвалим руйнуванням у молодого покоління надії на зміни.
Роман БАРАШЕВ, спеціально для «ВЗ»
