13Одним із напрямків розвитку системи охорони здоров’я України відповідно до міжнародних стандартів є її інформатизація. Про це піклуються й у профільному Міністерстві, яким два роки тому було розроблено проект Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я України, й медична спільнота, котра взяла участь у громадському обговоренні цього документа. Поволі, але віз таки зрушив з місця: впровадження електронних реєстрів, медичних інформаційних систем уже почалося. Поки що це — пілотні проекти, позитивний досвід яких згодом буде поширений в усіх регіонах.
Нещодавно нова медична інформаційна система (МІС) запрацювала в поліклінічному відділенні Черкаського обласного кардіологічного центру. Незабаром до неї буде приєднано стаціонар кардіоцентру й Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
ВЗ Чому впровадження медичної інформаційної системи в регіоні розпочато саме з обласного кардіологічного диспансеру?
Світлана ЖУРБА, головний лікар Черкаського обласного кардіологічного центру, Заслужений лікар УкраїниПо-друге, за 11 років функціонування кардіологічного центру на Черкащині саме в нашому закладі проводилися оперативні втручання різного виду багатьом хворим, адже ми — одна із перших областей України, де на регіональному рівні почали застосовувати сучасні методи лікування: коронарографію, стентування, операції на відкритому серці, протезування клапанів серця, імплантацію штучних водіїв ритму серця тощо. Нерідко трапляються випадки, коли під час виклику швидкої хворий повідомляє лікарю про перенесену операцію, але не може уточнити її характер. Не завжди під час серцевого нападу в пацієнта під рукою є медична документація з результатами обстеження. Тож, маючи доступ до бази даних такої категорії хворих, лікарі зможуть оперативно отримати необхідну інформацію. Тому, коли постало питання, де розпочинати створення МІС, відповідь була очевидною: у нашому медичному закладі з наступним її впровадженням у службі екстреної медичної допомоги.
Це не наша забаганка. Такого висновку дійшли фахівці групи реформ із питань охорони здоров’я при Черкаській облдержадміністрації, які спільно зі спеціалістами Департаменту охорони здоров’я займаються реформуванням галузі в регіоні. Одним із напрямків реформи є інформатизація медичних установ, до чого в області підходять дуже серйозно: так, на останній сесії обласної ради затверджено регіональну Програму інформатизації сфери охорони здоров’я Черкаської області на 2015-2020 роки.
ВЗ Здається, логічним було б розпочати впровадження такої системи з первинної ланки…
— На первинному рівні, у поліклініці за місцем проживання хворого знають, там знаходиться його медична картка, тобто база даних у лікувальному закладі, до якого пацієнт звертається найчастіше, уже є. Ми ж — обласний заклад, куди хворі їдуть на консультацію чи лікування з усієї області, маючи із собою лише направлення лікаря та мінімум медичної документації. Зібрані належним чином відомості про тяжкохворих, якими найчастіше є наші пацієнти, допоможуть і лікарям швидкої, котрих часто викликають саме до цього контингенту.
Крім того, наш центр є ідеальним для пілотного проекту, оскільки ми — невеликий, але високоспеціалізований заклад, що тісно співпрацює зі службою екстреної медичної допомоги.
ВЗ МІС є аналогом розрекламованого електронного реєстру, чи це щось інше? Чим ці системи відрізняються?
— Це різні системи. Електронний реєстр працює лише з медичною карткою пацієнта і наповнює базу даних хворого, тоді як МІС дає можливість систематизувати медичні дані, робити статистичний аналіз, оцінювати ефективність різних видів впливу на організм, розробляти оптимальні плани обстеження та лікування хворого тощо.
Вибираючи МІС, ми переглянули низку наявних в Україні програм. Допомагали медикам розібратися в них науковці кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій Черкаського державного технологічного університету. Із трьох представлених нам обрали програму української фірми «Лікар Елекс», що працює в мережевому режимі. Зараз закінчується розробка системи веб-клієнта, і незабаром хворий зможе зайти на сайт поліклініки, дізнатися про години прийому спеціалістів кардіологічного профілю й записатися на консультацію через інтернет.
Другий важливий нюанс — ця програма багатомодульна і може охопити всі медичні підрозділи, починаючи від поліклініки та закінчуючи швидкою допомогою. Крім того, МІС має активований модуль для послуг комерційної медицини. Оскільки ми державна структура, то модулі обрахування вартості «згорнули». Але в разі прийняття закону про бюджетну страхову медицину цей модуль можна буде додати до програми і легко проводити взаєморозрахунки зі страховими компаніями, а також визначати вартість кожної медичної послуги.
ВЗ Як вплине електронна система на роботу лікувального закладу та медперсоналу?
— Сьогодні Черкащина дещо випереджає навіть МОЗ, адже електронну систему, яка об’єднувала б усі установи охорони здоров’я в Україні, ще не впроваджено Кабінетом Міністрів. Тому крім електронної бази даних ми зобов’язані вести базу даних і на паперових носіях, тобто дублювати інформацію, а для медичних працівників це додаткова робота. Проте зусилля компенсуються оперативністю, кращою організацією роботи персоналу, вищою якістю документації, яку отримує на руки хворий.
Персонал витрачає менше часу для занесення інформації в комп’ютер, ніж на заповнення документації вручну. Відтепер лікар не відволікається на записи в картку, бо всі дані до комп’ютера вносить медсестра. Він натомість має змогу уважніше вислухати й оглянути хворого, надати детальніші рекомендації.
ВЗ Яку вигоду від впровадження системи отримають пацієнти?
— Це насамперед поліпшить якість надання медичних послуг. До нас звертаються пацієнти зі складними проблемами, а докладна інформація про кожного з них збільшує можливості лікаря зробити правильний медичний висновок і відповідно — призначення. Наприклад, учора до мене на консультацію прийшов хворий із протезованим клапаном після перенесеного інфаркту. Але пацієнт не знав, було йому зроблене коронарне шунтування чи ні, й навіть не міг точно назвати препарати, які вживає. Якби електронна база даних уже була сформована, це все можна було б з’ясувати за кілька хвилин. Відтепер до електронної картки хворого додаватимуться дані після кожного його візиту до нашого центру, тож лікар зможе легко знайти історію хвороби, переглянути її й порівняти сьогоднішні дані (результати аналізів, електрокардіограми, УЗД) із попередніми. Для нас, кардіологів, це дуже важливо.
Я вже згадувала про те, яким чином швидкий доступ до інформації про пацієнта покращить роботу служби екстреної допомоги. Лікар районної лікарні отримає змогу дізнаватися про завантаженість кабінетів у медичних установах третинного рівня й пропонувати пацієнту зручний для нього день консультації обласного спеціаліста. Завдяки модулю «Електронна черга» можна буде записуватися на прийом до лікаря за допомогою електронної пошти або телефонного дзвінка до реєстратора. Крім того, з’явиться можливість направити результати обстеження та консультативний висновок на електронну пошту пацієнта, що позбавить його від необхідності знову їхати до нас, витрачаючи час і гроші.
ВЗ Хто і яким чином збиратиме базу даних про здоров’я черкащан?
— Ми не переноситимемо на електронні носії всю, накопичену на сьогодні, базу даних — вона залишиться на паперових носіях. МІС наповнюватиметься поступово. Наприклад, прийшов пацієнт на прийом до нашого центру, його реєструють у новій базі даних і заносять туди всю інформацію про нього. Звісно, швидко сформувати базу, котра охопила б усіх, хто звертався по допомогу до нашого та інших медичних закладів, не вийде — обсяг роботи надто великий. Проте початок покладено: з 28 жовтня — дня презентації програми — уже сформовано близько тисячі документів.
ВЗ Як буде захищено таку базу даних, адже це конфіденційна інформація?
— МІС має багаторівневий захист. Усі дані, зібрані про пацієнта, вносяться спеціалістами під своїм логіном і паролем, тож завжди можна з’ясувати, хто зробив певний запис чи правки.
Після отримання хворим консультативного висновку виправити будь-що в базі даних неможливо — система цього не дозволить.
Лікар, працюючий в іншій поліклініці, доступу до нашої бази даних не має — захист інформації здійснюється на програмному рівні. Хворий, який приходить на консультацію до нашої поліклініки, має підписати інформовану згоду про обробку його персональних даних. Усі результати обстежень роздруковуються лише в кабінеті лікаря та видаються на руки пацієнту.
Інна ХІМІЧУК, спеціально для «ВЗ», м. Черкаси
Коментар
Михайло ЛОБАС, директор Департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДАНадалі плануємо впровадити МІС в усіх установах третинного рівня, потім — вторинного, а далі — й первинного.
Програма дуже затратна, тому реалізуватимемо її поетапно протягом 5 років.
Більша частина витрат — це забезпечення медичних закладів усіх рівнів комп’ютерами, серверами, ліцензійними програмами. Для цього працюємо над пошуком джерел позабюджетного фінансування, зокрема маємо наміри отримати гранти.
Ще один важливий нюанс впровадження МІС — навчання персоналу. Ми розпочали співпрацю із Черкаським центром підвищення кваліфікації лікарів: заплановано до його програми включити курс роботи із системою, тож співробітники медустанов вторинного і первинного рівнів будуть підготовлені до введення МІС у їх підрозділах.
Обласна програма інформатизації сфери охорони здоров’я передбачає втілення двох інформаційно-аналітичних систем, одна з яких спрямована на пацієнта, інша — на управління матеріально-технічними ресурсами медичних установ області. Друга система теж паралельно впроваджується — нею вже охоплено шість установ.
