Під час активних бойових дій бійцям у першу чергу потрібно рятувати життя, адже поранені потребують невідкладної допомоги, а то й негайного хірургічного втручання. А хто ж потурбується про здоров’я воїнів, які, на відміну від цивільних, не можуть сходити до поліклініки, коли, наприклад, заболів зуб? Часто це відходить на другий план, і отримати стоматологічну допомогу хлопцям, що перебувають на передовій, просто ніде. От і терплять вони зубний біль, «заїдаючи» його знеболювальними. Проте завдяки волонтерам-стоматологам у бійців з’явилася можливість не лише позбутися болю, а й полікувати зуби.
Волонтерський проект «Укроп Дентал»
Проект «Тризуб» розпочав свою роботу в червні 2015 р. Дізнавшись про нього в тій самій групі на Facebook, я одразу ж запропонувала свої послуги. А коли Ігор подзвонив і сказав, що їм потрібен лікар-терапевт, не роздумуючи, поїхала в зону АТО.
У середньому один екіпаж стоматологів, до складу якого входять хірург і терапевт, приїздить у зону АТО на тиждень. Проект — винятково волонтерський, усі лікарі мають основну роботу, тож відлучатися надовше їм досить складно. Крім того, робочий день лікаря-волонтера триває зазвичай близько 14 годин, працювати тривалий час у такому режимі дуже важко, тому ротація відбувається щотижня. Незмінним і постійним членом екіпажу залишається лише керівник й натхненник проекту, а за сумісництвом — його менеджер, постачальник, водій і медичний статистик Ігор Ященко.
У проекті «Тризуб» беруть участь лікарі з усієї України, але найбільше — кияни. Хтось із фахівців побував у зоні АТО один раз, а дехто — 5-6 разів. Довгий час ми спілкувалися лише у Facebook і тільки нещодавно зустрілися в Києві на стоматологічній виставці й уперше поговорили наживо. Ініціативу підтримує все більше людей, зараз нас уже 50. Сподіваємось, що до проекту долучатимуться нові лікарі, адже ми робимо дуже потрібну справу.
Оснащення — на рівні стоматклініки
Оснащення в пересувному стоматологічному кабінеті — на рівні престижної приватної стоматклініки: стоматологічне крісло із сучасною бормашиною, рентгенапарат, автоклав, ендодонтичний мотор, апекслокатор, фотополімерна лампа, сухожарова шафа тощо. Витратні матеріали теж найсучасніші — ними «Тризуб» забезпечують фірми, які продають стоматологічну техніку. Дуже багато обладнання й матеріалів надходить зі спеціалізованих виставок, частину витратних матеріалів надсилають «Укрпоштою» прямо на передову.
Робимо все — від пломбування до ендодонтії, виконуємо весь спектр хірургічних і ортопедичних операцій. Єдине втручання, якого поки що не можемо зробити в польових умовах, — це протезування.
Умови, наближені до бойових
Під час моєї першої поїздки, на початку червня, «Тризуб» дислокувався в Костянтинівці Донецької області. Ми жили при медсанчастині 90-го батальйону. Умови як для воєнного часу — просто чудові: душ, гаряча вода, ліжка… Проте було дуже важко фізично: працювали з восьмої ранку до десятої вечора, але часто робочий день закінчувався й о другій-третій годині ночі. Військовослужбовці, що перебували безпосередньо в Костянтинівці, отримували стоматологічну допомогу в порядку живої черги. Тих, кого привозили з передової, обслуговували поза чергою. В основному це були пацієнти з гострим болем. Часто доводилося виконувати хірургічні втручання.
Під час другої поїздки ми перебували практично на передовій — в одній із найгарячіших точок оборони. Там було дуже неспокійно. Незважаючи на оголошене перемир’я, тривали постійні обстріли, іноді дуже сильні. Подеколи доводилося переривати лікування та швидко бігти разом із пацієнтом до сховища.
Жили ми тоді в старому напівзруйнованому будинку в невеличкому селищі за 8 кілометрів від лінії фронту. Вода підвізна, «зручності» на вулиці, спали на підлозі. Але що наші незручності порівняно з тими випробуваннями, які випадали бійцям!
На війні загострюються всі стоматологічні проблеми
Пацієнтів у лікарів «Тризуба» дуже багато. Зрозуміло, що із зубним болем бійця не зніматимуть із завдання і не відправлятимуть за 100 кілометрів у госпіталь, от солдати і сидять по 3-4 місяці на знеболювальних препаратах. У цьому сенсі пересувний кабінет для них — справжній порятунок. За 4 місяці роботи «Тризубу» допомогу тут отримали понад 3 тис. військових.
Проблем було б набагато менше, якби під час мобілізації хлопці проходили ретельний медогляд. А оскільки він здебільшого формальний, то у військово-польових умовах, коли бійці отримують незбалансоване харчування, не мають умов для дотримання елементарних правил гігієни, переохолоджуються, перебувають у постійному нервовому напруженні, усі хронічні проблеми загострюються. Якщо боєць все ж дістався госпіталя, то там його стоматологічними проблемами ніхто особливо не переймається. Лікарю набагато легше видалити зуб, аніж його лікувати. Ось і залишаються молоді хлопці після служби в зоні АТО без зубів.
Військова стоматологія: ставки є, допомоги немає
Варто зазначити, що в усіх пересувних госпіталях і медсанчастинах військових підрозділів є ставка стоматолога. Але стоматологічної допомоги нашим воїнам чомусь не надають. Хоча є, звичайно, й винятки. Наприклад, активісти групи «Укроп Дентал» допомогли обладнати стоматологічний кабінет у Львівському пересувному госпіталі, там зараз працює військовий лікар, що виконує всі необхідні процедури. Але траплялися й випадки, коли волонтери постачали все необхідне обладнання, інструментарій, витратні матеріали, а військовий лікар або взагалі не хотів надавати допомогу, або ж починав брати гроші за свої послуги. І це дуже прикро.
Чиновники не поспішають вирішувати проблеми учасників АТО
Міністерство охорони здоров’я та Міністерство оборони на ініціативу стоматологів узагалі ніяк не відреагували. Усі витратні матеріали та препарати — винятково пожертви від людей, лікарі працюють безкоштовно, навіть до місця дислокації пересувного кабінету дістаються «своїм ходом». Не звертають чиновники уваги й на пропозиції волонтерів щодо необхідності проводити санацію ротової порожнини майбутнім солдатам під час мобілізації. Ігор Ященко звертався і до Міністерства оборони, і до Міністерства охорони здоров’я, але поки що все марно. У нас дуже громіздка бюрократична система, і пробитися зі своїми пропозиціями дуже важко.
Досі не вирішено питання з безкоштовною стоматологічною допомогою учасникам АТО. Багато демобілізованих військових потребують протезування, але безкоштовне проведення такої процедури для цієї категорії громадян нашим законодавством не передбачено. Хлопці приходять до обласної стоматполіклініки, а їм кажуть: «У нас немає безкоштовної стоматології. Якщо є бажання протезуватися — платіть гроші».
Участь у проекті — справа честі
Усіх мобілізованих бійців я й удома, у Чернігові, лікую безкоштовно (Валерія працює найманим спеціалістом у приватній стоматологічній клініці — прим. ред.), хоча наслідувати мій приклад готові небагато чернігівських лікарів. У більшості стоматологів на першому місці — заробіток, і вони не хочуть займатися благодійністю та безкоштовно лікувати наших військових, а тим більше — їхати працювати в зону АТО.
Мене вражає бойовий дух наших солдат. Під час другої поїздки довелося лікувати зовсім молодих, дев’ятнадцятирічних хлопців. Вони ще діти, а мають погляд людини, що побачила життя. Їм стільки вже довелося пережити, і мій обов’язок й справа честі — допомогти. Тож я роблю все, що можу та вмію.
Записала Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів
Якщо хтось із лікарів-стоматологів хоче взяти участь у проекті «Тризуб» і на громадських засадах попрацювати в зоні АТО, телефонуйте за номером: 097 250 76 84.
Ми раді будь-якій допомозі.