Цереброваскулярні хвороби лідирують серед основних причин захворюваності, смертності й інвалідності населення. Сьогодні успішно вирішені певні складні проблеми діагностики та лікування таких недуг, однак питання раннього виявлення судинної патології головного мозку залишається без відповіді. Непрямі офтальмологічні симптоми можуть дати практикуючому неврологу важливу підказку.
Причини нейроофтальмологічних проблем
Бен Бартон, директор з досліджень та розвитку Університетської лікарні Джеймс Пейдж (Велика Британія), доктор медичних наук, професорПевне місце в розвитку застійного диска зорового нерва посідає так звана доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, або псевдотумор мозку. Нерідко доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія супроводжується виникненням синдрому порожнього турецького сідла, ендокриннообмінних порушень. Термін «доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія» не зовсім достовірно відображає суть патології. Доброякісність полягає лише в тому, що підвищення внутрішньочерепного тиску обумовлено непухлинним процесом і хворі не помирають. Однак зорові функції при цьому нерідко страждають значно й незворотно!
Механізм розвитку застою
Патогенез застійного диска зорового нерва до кінця не з’ясовано. На підставі експериментальних досліджень, проведених M. Hayreh, S. Hayreh і M. Tso, були виділені аспекти патогенезу його розвитку. Так, підвищення внутрішньочерепного тиску призводить до зростання тиску в підоболонковому просторі зорового нерва, що, своєю чергою, спричиняє підвищення тканинного тиску в нерві й уповільнення аксоплазматичного току в його волокнах. Акумуляція аксоплазми зумовлює набряк аксонів. Умова утворення застійного диска зорового нерва — наявність функціонуючого зорового волокна. У разі його загибелі, наприклад, унаслідок атрофії, набряк неможливий.
Діагностика захворювання
Вираженість застійного диска зорового нерва в більшості випадків відображає ступінь підвищення внутрішньочерепного тиску. Швидкість розвитку застою залежить від швидкості розвитку внутрішньочерепної гіпертензії, а отже, і від її причини. Розрізняють такі стадії застійного диска зорового нерва: ранню, повного розвитку, хронічного набряку й атрофічну.
Зазвичай застійний диск зорового нерва розвивається одночасно на обох очах і відносно симетрично. Найскладніша для діагностики рання, або початкова, стадія. Вона характеризується нечіткістю меж і малюнка диска, перикапілярних ретинальних нервових волокон. Зникнення венозного пульсу деякі автори оцінюють як ранню ознаку застійного диска зорового нерва. Проте, за даними S. H. Lorentzen і H. L. Levin, спонтанний венозний пульс у нормі можна визначити тільки у 80% випадків. У стадії вираженого застійного диска зорового нерва спостерігається повнокров’я та розширення вен сітківки, їх звивистість. Нарівні з розширенням капілярів на диску зорового нерва і поблизу нього можуть з’явитися мікроаневризми, крововиливи, ватоподібні вогнища сітківки (її фокальні інфаркти).
Набряк поширюється на перипапілярну сітківку і може доходити до центральної ділянки, де утворюються її складки, крововиливи й яскраві вогнища. Крововиливи на очному дні свідчать про значне порушення венозного відтоку із сітківки та зорового нерва. Вони обумовлені розривом судин унаслідок венозного застою, а в деяких випадках — у результаті розтягування тканини при набряку. Найчастіше крововиливи поєднуються із застійним диском зорового нерва в стадії вираженого або значно вираженого набряку. У разі початкового або невираженого набряку крововиливи виникають при швидкому, часом блискавичному розвитку внутрішньочерепної гіпертензії, наприклад, при розриві артеріальної аневризми і субарахноїдальному крововиливі або черепно-мозковій травмі. Виявити атрофію зорових волокон допомагає офтальмоскопія або біомікроскопія в безчервоному світлі.
Суб’єктивні відчуття пацієнтів
Перший прояв зорових розладів у хворих із застійним диском зорового нерва — збільшення площі сліпої плями. Цей симптом розвивається найчастіше і може залишатися єдиним дефектом поля зору. Сліпа пляма збільшується внаслідок зміщення набряклою тканиною диска функціонуючих перипапілярних волокон сітківки. Суб’єктивно розширення сліпої плями пацієнти, як правило, не сприймають. Перше, на що вони звертають увагу, це швидкоминущі напади затуманення зору у вигляді сліпоти або часткової втрати зору протягом кількох секунд з подальшим повним його відновленням. До стійкого зниження зорових функцій при застійному диску зорового нерва призводить вторинна атрофія нерва. Характерний дефект поля зору — його зменшення в нижньоносовому квадраті або концентричне звуження меж.
На цьому етапі потрібно подбати про лікування, що полягає в усуненні причини застою диска зорового нерва. Терапію проводять відповідно до рекомендацій невролога або нейрохірурга. У стадії зворотного розвитку застійного диска зорового нерва набряк сплощується, висота його зменшується, однак на периферії диска і в перипапілярній сітківці вздовж судинних пучків він зберігається довше. Після регресу застійного диска зорового нерва можна виявити перипапілярну хоріоретинальну дистрофію на місці колишнього набряку.
Підготувала Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
