16 грудня у Верховній Раді за ініціативи Комітету з питань охорони здоров’я відбулися Парламентські слухання на тему: «Про реформу охорони здоров’я в Україні». На слухання були запрошені представники законодавчої та виконавчої гілок влади, професійних об’єднань, пацієнтських організацій, експерти, науковці та лікарі. Інформаційного ажіотажу не спостерігалося — загальні промови мало чим відрізнялися від попередніх слухань на цю тему в 2013 р., якими заправляли Раїса Богатирьова з Тетяною Бахтеєвою.
Проектний менеджер реформи охорони здоров’я Національної ради реформ України Павло Ковтонюк ще напередодні заходу звернув увагу на «окозамилюючий формат» запланованої дискусії. Він підрахував, що згідно з регламентом за 3 години повинні виступити 47 доповідачів. «Це в середньому 3,83 хвилини на виступ. Тільки для тих, у кого мозок зі сталі», — скептично зазначив він.
Відкрив слухання перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій. Було заслухано доповідь Міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, котрий зосередився на головних аспектах реформування, уже вкотре нагадавши про пакет законопроектів, які передбачають зміну форми господарської діяльності лікувальних закладів та перехід від фінансування ліжко-місця до оплати вартості медичних послуг. Саме ці законопроекти наполегливо блокує профільний Комітет. Він нагадав, що важливою подією 2015 р. стало підписання угоди зі Світовим банком у рамках проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» про позику в обсязі 214,7 млн дол. Але за такого загальмованого реформування, звісно ж, виникають питання стосовно доцільності донорських вливань.
«Лікарі на місцях запитують: чому ви просто не зробите цю реформу? Чому її досі нема? І ти не знаєш, що відповісти, — прокоментував результати балаканини в Парламенті Павло Ковтонюк. — Як контраст до вчорашніх парламентських слухань з медичної реформи — сьогоднішня поїздка в місто Вознесенськ, районний центр Миколаївської області. Тут реалізовувався дуже цікавий пілотний проект: фактично прообраз реформи. Гроші «ходили» за пацієнтом, кількість ліжок у стаціонарах, природно, зменшувалась. Зараз цей проект не діє — він поза правовим полем. Головний лікар ЦРЛ інтуїтивно розуміє, які реформи потрібні в першу чергу, тому просить надати автономію, щоб позбутися непотрібних пралень та харчоблоків, і не опалювати повітря, визначити, які медичні послуги гарантує держава, та дозволити брати офіційну плату за решту, а також запустити систему фінансування, коли гроші «ходять» за реально пролікованими хворими. Усе, що турбує головного лікаря, є в планах реформування Міністерства».
Народний депутат Костянтин Яриніч, котрий висвітлив на слуханнях питання державно-приватного партнерства, заявив, що для того, аби такий механізм повноцінно запрацював, інвестор повинен розуміти, яку частку вартості послуги, наданої пацієнту, йому компенсує держава. Ось чому необхідно надати медичному закладу статус, що забезпечить його автономність та самоврядування. Зрештою від цього виграють усі. Пацієнт отримає якісні й доступні медичні послуги, держава — відновлену інфраструктуру та новітнє обладнання, інвестор — дохід, а лікарі й медичний персонал — гідну заробітну плату.
«На відміну від деяких учасників слухань, котрі за рік перебування при владі так нічого і не запропонували для вирішення проблеми, левову частку свого виступу я присвятив висвітленню досвіду Кіровограда в реалізації державно-приватного партнерства. Пишаюсь тим, що сьогодні Кіровоград можна з упевненістю назвати одним із перших міст, яке почало залучати іноземні інвестиції через механізм такого партнерства. Я навів приклад Українського центру томотерапії, відкритого на базі обласного онкологічного диспансеру. Без перебільшення, це технологічний й організаційний прорив для всієї онкологічної служби, що виконує й колосальну соціальну функцію: однією з умов партнерства є безкоштовне лікування дітей з усієї області! За моїм запрошенням у Кіровограді вже працюють спеціалісти Світового банку, підвищуючи ефективність управління лікувальними установами регіону.
Проте, на моє глибоке переконання, політика заважає реформі охорони здоров’я. Урядовий пакет законопроектів щодо першого етапу реформи вже півроку не виноситься в зал для голосування!» — сказав Костянтин Яриніч.
«Марним заходом» назвала ці слухання й представник виконавчої влади, перший заступник Міністра охорони здоров’я Олександра Павленко: «Серед спікерів серйозних експертів — одиниці. Пролунала винятково критика й констатація факту незадовільного стану української медицини. Про те, що ж потрібно робити, думок замало. Як сказав хтось із великих, «при переході від слів до справи багато людей зникає безвісти».
Проблема не в реформі. Проблема в іншому. У тому, що у світі занадто мало людей, здатних до кооперації, співробітництва, взаємодопомоги й проактивності (а не до оскаженілої активності заради активності). У мене питання до колег-спікерів, які виросли і відбулися в цій сфері: це критика самих себе та власної неспроможності хоч щось зробити за 24 роки?»
Наприкінці слухань учасникам запропоновано надати рекомендації щодо реформування, які Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, за словами його Голови Ольги Богомолець, має намір оформити в якусь «дорожню карту» для Комітету й Міністерства. Тобто обговорення… триватиме.
За матеріалами інтернет-порталу Верховної Ради України та Facebook
