Чернігівщина: Без допомоги держави вітчизняній онкології не обійтися

Якщо найближчим часом на державному рівні не буде вирішено проблему забезпечення онкодиспансерів новими сучасними рентгенологічними апаратами, більша частина онкохворих залишиться без променевої терапії, яка або входить до комбінованої терапії, або є основним видом лікування злоякісних пухлин.

Онкохворі — заручники ситуації

Валерій Зуб, головний лікар Чернігівського обласного онкологічного диспансеру, позаштатний спеціаліст з онкології управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, кандидат медичних наук

У радіологічному відділенні диспансеру працюють два дистанційні гама-терапевтичні кобальтові апарати «РОКУС-М» та «АГАТ-Р1», в одного термін роботи закінчується у 2019 р., в іншого — у 2020 р. А як бути далі, де взяти сировину, як проводити променеву терапію хворим? А пацієнтів, котрі потребують такого виду лікування, у нас понад 4 тис. на рік. При цьому в нашій області порівняно з іншими ситуація не найгірша. Ми були одними з останніх, хто встиг перезарядити джерела опромінювання, а в деяких обласних онкодиспансерах це робили п’ять років тому, і термін дії рентгенапаратів закінчується на початку цього року, тож хворі можуть залишитися без променевої терапії.

Крім того, з часом джерела енергії радіологічних апаратів розряджаються, відповідно збільшується тривалість проведення сеансу променевої терапії. Наприклад, якщо в перший рік роботи він продовжувався 5 хвилин, то зараз — 20. Тому наразі рентгенапарати в деяких випадках працюють до другої години ночі, надалі цей термін ще більше подовжуватиметься. Десь через два роки ми змушені будемо перейти на цілодобовий режим роботи. А це додаткові незручності для пацієнтів і медперсоналу.

Оснащення сучасною апаратурою — вирішення проблеми

Проблему можна вирішити, забезпечивши медичні заклади лінійними прискорювачами, у яких діє промінь, котрий генерується самостійно, тож радіоактивні джерела не потрібні. Це сучасний вид променевої терапії. Лінійний прискорювач забезпечує точковий вплив без ураження критичних органів на відміну від застарілих методів такого лікування, коли крім пухлини опромінюються й прилеглі органи. Це дало б нам можливість проводити опромінювання з великими полями (зараз ми можемо опромінити 2-3 поля), як того вимагає стандарт лікування, підвести велику дозу радіації до хворого органа й уникнути побічних реакцій такого лікування.

От тільки придбання зазначеної апаратури не «потягне» жодний обласний бюджет, оскільки коштує вона близько 2 млн дол. Тож тут без допомоги держави не обійтися. Крім того, обслуговування лінійних прискорювачів теж дороговартісне, через що в сучасних економічних умовах ми не зможемо повністю відмовитись від радіологічних апаратів.

Ми підготували та передали до Міністерства охорони здоров’я пропозиції щодо необхідності прийняття державної програми із забезпечення онкологічних диспансерів сучасною рентгенологічною апаратурою. Вважаємо, що це питання є надзвичайно актуальним, навіть життєво необхідним і таким, що потребує вирішення на рівні держави. Звичайно, область теж повинна взяти на себе часткове фінансування таких вит­рат. Лінійні прискорювачі потрібно закуповувати за державний кошт або ж фінансування має бути солідарним: надходження з держбюджету, кошти обласного бюджету та благодійна допомога.

Впровадження європейського підходу до лікування

Але якщо такі великозатратні проекти, як прид­бання лінійних прискорювачів, без допомоги держави реалізувати ми не в змозі, то заходи щодо покращення надання медичних послуг й оптимізації ліжкового фонду, що не потребують значних фінансових вкладень, на рівні свого зак­ладу вже розпочали. При цьому намагаємося максимально використовувати позитивний досвід європейських, канадських, австралійських клінік, які вдалося відвідати мені та моїм колегам. І не тільки щодо впровадження сучасних технологій у діагностику та лікування, а й щодо організації лікувального процесу, облаштування приміщень, сучасного підходу до роботи медичної установи.

Майбутнє за амбулаторним лікуванням

Нашим пріоритетним завданням на сьогодні є розвиток амбулаторної допомоги. Річ у тому, що в усіх сучасних медичних центрах перевагу віддають амбулаторному лікуванню. Це фінансово вигідно, адже суттєво економить гроші: не потрібно утримувати приміщення, додатковий штат медперсоналу, годувати хворих. Крім того, це краще й для пацієнтів, адже вони перебувають у домашніх умовах і приходять до лікувального закладу лише для того, аби отримати медичні процедури.

Ми вирішили відкрити денний стаціонар на 20 ліжок, де проводитимемо хіміотерапію. Розраховуємо, що цей вид лікування амбулаторно надаватиметься чернігівцям і жителям найближчих до обласного центру районів (Куликівського, Чернігівського, Ріпкинського тощо). Зараз ремонтуємо приміщення. Ідею облаштування денного стаціонару запозичили в австралійських і шведських колег. Це буде велика кімната зі зручними кріслами, де хворий зможе перебувати в положенні напівлежачи, на стіні — великий телевізор. Кожне крісло відгороджуватиметься ширмою: якщо пацієнт хоче спілкуватися, дивитися телевізор — ширма відкрита, забажає створити окремий простір — закрита.

Структурні зміни

Інший напрямок роботи — реорганізація ліжкового фонду. Його спеціалізація має відповідати нашим потребам: якщо за останні 10 років поширеність раку простати зросла в чотири рази, необхідно створювати спеціалізовані урологічні ліжка, коли смертність від раку легень найвища серед усіх локалізацій — відкривати торакальне відділення, якщо кількість випадків раку шлунка суттєво зменшилася — актуальна відповідна перепрофілізація. Найближчим часом хочемо відкрити кабінети протибольової терапії та психологічної реабілітації.

Крім того, у планах — розширення реанімаційного відділення для забезпечення цілодобового спостереження за станом здоров’я тяжкохворих і післяопераційних пацієнтів. Вважаю, що структура закладу має бути динамічною й змінюватися кожні 3-5 років залежно від потреб.

Сучасний підхід до вибору стратегії лікування хворих

Ще один напрямок діяльності європейських цент­рів, що мені імпонує, — це їх підхід до вибору стратегії лікування кожного хворого. Особливо вразив розбір клінічних випадків, під час якого я був присутній в онкологічній клініці у Фінляндії. Бригада лікарів — онкологи, хірурги, хіміотерапевти, радіологи, патгістологи, комп’ютерні діагности — збирається в спеціально облаштованій залі. І кожний лікар по кожному випадку виводить дані на екран: результати діагностичних (КТ, ПЕТ/КТ, рентгензнімки) і гістологічних досліджень, аналізів, анамнез хвороби тощо. Разом вони ретельно обговорюють кожний випадок і приймають спільне рішення.

Нам обов’язково слід запозичити їх досвід роботи. Це не потребує великих фінансових витрат, але дає змогу більш якісно та відповідально ставитися до лікування кожного хворого. Облаштування в закладі подібного комп’ютеризованого залу для проведення діагностичних розборів — програма-максимум, а програма-мінімум — зробити так, щоб рентгензнімки, результати КТ, МРТ, клінічних аналізів, гістологічних досліджень одразу потрапляли в локальну мережу, аби кожний з лікарів, які спостерігають хворого, міг їх подивитися та здійснити правильні й своєчасні призначення.

Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів