Оплата праці на первинці: чи позначилися реформи на доходах?

У процесі реформування первинної медико-санітарної допомоги відбулося чимало змін, зокрема вони стосувалися й оплати праці. При цьому переважно говорять про збільшення доходів сімейних лікарів, отриманих за обсяг та якість виконаної роботи, і значно менше — про проблеми й непорозуміння. А їх, як свідчить редакційна пошта, залишилося ще чимало. 

Лікаря-терапевта дільничного (І кваліфікаційна категорія) та лікаря-педіатра дільничного (вища категорія) переведено в Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) на посади лікарів загальної практики-сімейних лікарів. Які посадові оклади їм мають встановити і чи зберігається при цьому надбавка за тривалість безперервної роботи?

Лідія ГАВРИЛЕНКО, головний спеціаліст з питань соціально-економічного захисту Профспілки працівників охорони здоров’я України

В умовах реформування первинної ланки медико-санітарної допомоги лікарям, які перейшли на посади лікарів загальної практики-сімейних лікарів, надано певні переваги.

Зокрема лікарям загальної практики-сімейним лікарям посадові оклади встановлюються за 11-14 тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки (ЄТС) залежно від кваліфікаційної категорії, тобто на один розряд вище, ніж для фахівців терапевтичного профілю (пп. 1 п. 2.2.5 Умов).

Крім того, за лікарями інших терапевтичних спеціальностей, яких переведено на посади лікарів загальної практики-сімейних лікарів, протягом 3 років зберігається кваліфікаційна категорія за спеціальностями «Терапія», «Підліткова терапія», «Педіатрія», «Медицина невідкладних станів» і «Суднова медицина».

Атестуватися за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» лікарі можуть після трьох років роботи на цій посаді та проходження курсів підвищення кваліфікації за цією спеціальністю. Під час атестації враховуються попередній стаж роботи та кваліфікаційна категорія за лікарськими спеціальностями «Терапія», «Підліткова терапія», «Педіатрія», «Медицина невідкладних станів» і «Суднова медицина» (абзац 11 п. 3.11 Наказу МОЗ України від 19.12.97 р. №359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів»).

Таким чином, за лікарем-терапевтом та лікарем-педіатром, яких переведено на посаду лікаря загальної практики-сімейного лікаря, протягом трьох років з дати переводу зберігається І кваліфікаційна категорія за спеціальністю «Терапія» та вища категорія за спеціальністю «Педіатрія». Їм встановлюються посадові оклади відповідно до 13 і 14 тарифних розрядів ЄТС. За цей час лікарі повинні пройти навчання за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» й атестацією за цією спеціальністю. При цьому кваліфікаційна категорія за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» присвоюється з урахуванням стажу роботи на попередніх посадах лікаря-терапевта і лікаря-педіатра, а також на посаді лікаря загальної практики-сімейного лікаря.

Щодо надбавки за тривалість безперервної роботи, відповідно до пп. 1 п. 4.1.3 Умов встановлено: до стажу роботи, який дає право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи, взаємно зараховується час роботи в закладах і на посадах, які передбачені п. 4.1.1. Ураховуючи, що зазначені працівники отримували надбавку за тривалість безперервної роботи на дільниці, її розмір на посаді лікаря загальної практики-сімейного лікаря встановлюється відповідно до стажу роботи на попередній посаді.

Керівник ЦПМСД примушує сімейних лікарів і дільничних педіатрів чергувати в стаціонарі без відповідної оплати. Чи законно це?

Основні кваліфікаційні вимоги для таких лікарів визначені у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров’я (Наказ МОЗ України від 29.03.2002 р. №117). Також підставою для встановлення кола їх обов’язків і завдань є Положення про амбулаторію, що є структурним підрозділом ЦПМСД (затверджене наказом МОЗ України від 23.02.2012 р. №131 «Про зат­вердження Примірного положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та примірних положень про його підрозділи»).

Відповідно до згаданих нормативних актів лікарі загальної практики-сімейні лікарі, лікарі-педіатри та лікарі-терапевти дільничні забезпечують надання первинної лікувально-профілактичної допомоги прикріпленому дитячому та дорослому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та вдома, проводять профілактичну роботу на прикріпленій дільниці, диспансеризацію хворих тощо.

Ці лікарі укладають трудовий договір про роботу в амбулаторії сімейної медицини, яка є підрозділом ЦПМСД. Тому їх можна залучати до роботи в інших закладах охорони здоров’я лише за їх згодою — поза межами робочого часу за основною посадою, з оформленням на роботу за сумісництвом (п. 5.2 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики й МОЗ України від 05.10.2005 р. №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення».

Усі інші випадки залучення зазначених працівників ЦПМСД до роботи в стаціонарах лікарень є порушеннями норм трудового законодавства, адже в ст. 31 Кодексу законів про працю (КЗпП) України визначено, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Якщо виникає потреба проконсультувати тяжкохворого в стаціонарі лікарні (до цього належить й ургентація), адміністрація закладу має оформляти виклик лікарів ЦПМСД і оплачувати таку роботу в порядку та за ставками погодинної оплати праці.

При цьому працівники ЦПМСД можуть працювати на умовах сумісництва у своєму чи в іншому закладі у вільний від основної ро­­боти час. Для роботи за сумісницт­­­вом згоди адміністрації закладу за місцем основної роботи не потрібно.

Працюю медичним статистиком на 0,5 посади у ЦРЛ та на 0,5 посади за сумісництвом у ЦПМСД. За основним місцем праці мені виплачують допомогу на оздоровлення в розмірі окладу та нараховують індексацію. На роботі за сумісництвом відмовляють у нарахуванні цих виплат. Чому?

У ст. 1021 КЗпП України зазначено, що особи, які працюють за сумісницт­вом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Порядок роботи й оплату праці за сумісництвом затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі — постанова №245) і спільним наказом Міністерства праці, Міністерства фінансів та Міністерства юстиції України від 28.06.1993 р. №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі — наказ №43).

На тих, хто працює за сумісництвом, поширюються всі вимоги законодавства про працю, тобто вони мають ті самі права та обов’язки, що й працівники, котрі працюють на основному місці роботи, тому сумісникам не мають права відмовляти в нарахуванні виплат, передбачених для основних працівників.

Виплата допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки передбачена медичним працівникам державних і комунальних закладів (установ) абзацом третім п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» і здійснюється з 1 січня 2012 р. Для осіб, які працюють на неповну ставку, обмежень щодо права на щорічну основну відпустку чинним законодавством не встановлено.

Слід також зазначити, що згідно з п. 11 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого наказом №43, сумісництвом не вважається інша робота, коли на основній роботі людина зайнята неповний робочий день і отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата праці на основ­ній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основ­ним місцем роботи. Тож особа, що працює за основним місцем роботи на 0,5 посади (ставки) та додатково ще на 0,5 посади (ставки), не є сумісником, оскільки її зарплата за двома посадами не перевищує посадового окладу. За таких умов допомога на оздоровлення під час надання відпустки має виплачуватися за обома посадами в розмірі посадового окладу, встановленого в штатному розписі закладу.

Щодо індексації заробітної плати людині, яка працює на умовах неповного робочого часу на двох посадах, право надавати роз’яснення з питань індексації доходів громадян належить Міністерству соціальної політики України. Тому наводимо текст відповідного роз’яснення щодо індексації зарплати при роботі на двох посадах (лист Мінсоцполітики від 26.06.2014 р. №122/10/136-14).

«Відповідно до п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (зі змінами), передбачено: у разі, коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку пов­ного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Сума індексації нараховується на частину заробітної плати, яка не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на це, якщо працівник працює на 0,5 ставки на одній посаді та 0,5 ставки на іншій посаді, сума індексації визначається за кожною посадою окремо, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатної особи, й виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Якщо працівник працює на 0,7 став­ки та має педагогічне навантаження, сума індексації, визначена в розрахунку за місяць, виплачується також пропорційно відпрацьованому часу».

Які виплати необхідно передбачити в контракті з головним лікарем районного медичного центру ПМСД?

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. №642 затверджено Порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я та Типову форму контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я, розділ ІІІ якого містить умови матеріального забезпечення керівника.

При визначенні умов оплати праці (посадового окладу, доплат, надбавок і стимулюючих виплат) у контракті з керівником комунальної установи — районного медичного центру первинної медико-санітарної допомоги, який фінансується з місцевого бюджету, мають застосовуватися Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, затверджені спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики й МОЗ України від 05.10.2005 р. №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення».

Для встановлення базового окладу керівнику зазначеного центру необхідно визначити групу з оплати праці керівників (за п. 6 додатку 2 до Умов), до якої віднесено центр (за кількістю прикріпленого населення). Наприклад, якщо до центру прикріплено 80 тис. осіб, він належить до ІІІ групи з оплати праці керівника. За таблицею, наведеною у п. 2.2.1 Умов, ІІІ група відповідає 16 тарифному розряду за ЄТС. Якщо керівник має кваліфікаційну категорію за лікарською спеціальністю, цей оклад підвищується на суму, встановлену у п. 2.4.1 Умов.

Крім того, відповідно до п. 3.1.3 Умов керівникам закладів охорони здоров’я надано право працювати за спеціальністю в закладах, до штату яких вони зараховані (у межах їх робочого часу за основною посадою з доплатою в розмірі близько 25% посадового окладу лікаря відповідної спеціальності).

Також п. 4.4 Умов передбачено надбавки за високі досягнення в роботі, її складність і напруженість у розмірі до 50% посадового окладу, а п. 5.11 — преміювання працівників за результатами діяльності закладу.

До того ж, відповідно до п. 6 Порядку встановлення надбавок за обсяг та якість виконаної роботи медичним працівникам закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, керівники таких закладів мають право на надбавки за якість виконаної роботи. Їх розмір встановлюється за погодженням з організацією вищого рівня, виходячи з показника якості в цілому по закладу (визначається в балах).

Відповідно до абзацу четвертого п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я мають право на допомогу з оздоровлення під час надання щорічної відпустки.

Медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я встановлено надбавку за вислугу років, порядок і розміри виплати якої затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. №1418 (при стажі роботи до 3 років включно — 10%, від 3 до 5 років — 20%, понад 5 років — 30% посадового окладу). Усі виплати, передбачені Умовами, мають бути враховані під час укладання контракту з керівником закладу.