Як зекономили на вакцинації, або хто відповідає за безпеку медиків

Уже місяць Україною «гуляє» вірус грипу. Епідемічна ситуація з кожним тижнем стає все напруженішою. Не обійшлося й без жертв серед медиків, які належать до групи підвищеного ризику інфікування. Запобігти цим жертвам могла б масова вакцинація медичних працівників, проте ані держава, ані місцева влада, ані керівники лікувальних закладів не спромоглися потурбуватися про це завчасно, посилаючись на нестачу коштів та вакцин (про це «ВЗ» писала у №47-48 від 27 листопада 2015 р.). До чого ж призвела економія?

Рівненщина

Людмила ЯЦЕНЯ, головний спеціаліст-епідеміолог управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації

Домінуючим штамом вірусу грипу на Рівненщині, як і в усій Україні, є А(H1N1). Саме зумовлені ним ускладнення стали причиною 11 випадків смерті хворих — це офіційно підтвердила вірусологічна лабораторія санепідслужби області. Серед померлих є медичний працівник — наприкінці січня «каліфорнійський» грип забрав життя медичної сестри Рівненської центральної районної лікарні. На жаль, жінка звернулася по медичну допомогу надто пізно, аж на 11-у добу хвороби, коли шансів на порятунок уже не було.

Слід визнати, що на Рівненщині щепленнями від грипу охоплено не більше 10% медпрацівників. Управління охорони здоров’я щороку зобов’язує головних лікарів лікувальних закладів передбачити кошти на придбання вакцини та забезпечити імунопрофілактику своїх працівників у передепідемічний період, особливо тих медиків, які першими контактують із хворими на грип на дільницях, у реанімаційних, інфекційних, приймальних відділеннях тощо. Але річ у тому, що районні лікувальні заклади фінансуються з місцевих бюджетів, і кошти на придбання вакцини від грипу їм не завжди виділяють.

Має місце і бездіяльність самих головних лікарів, які не приділяють питанню імунопрофілактики медперсоналу належної уваги. Так, наприклад, у Березнівському, Дубенському, Володимирецькому та Радивилівському районах не щеплено жодного медичного працівника. В інших районах вакциновано одиниці. Найбільше уваги запобіжним заходам приділено в Здолбунівському та Сарненському районах і в місті Рівне. Загалом по області щеплено лише 732 медики (усього на Рівненщині від грипу вакциновано 2001 особу).

До речі, деякі медики вже традиційно щороку вдаються до імунопрофілактики, буває, що й за власні кошти. Але є й такі, які, навіть маючи можливість вакцинуватися, відмовляються від щеплення, вважаючи його непотрібним для себе чи мотивуючи це власним міцним здоров’ям і стійким імунітетом. Проте такий ризик — невиправданий. Адже, як показав досвід 2009-2010 р., коли пандемічний вірус уперше з’явився в Україні, й нинішнього епідперіоду, здебільшого заражаються грипом такого типу не діти (як водилося зазвичай), а саме люди працездатного віку, схильні легковажно ставитися до проявів хвороби та займатися самолікуванням, зволікаючи з візитом до лікаря.

Вінниччина

Світлана СЕМЕНЮК, головний лікар КУ «Томашпільський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги»

— Ольга не надавала медичної допомоги населенню, вона працювала в інформаційно-аналітичному відділі. А захворіла, коли була у відпустці. Нині говорити про грип як причину її смерті не доводиться, бо ще не отримано остаточних результатів із лабораторії.

ВЗ Чи проводилося масове щеплення працівників закладу від грипу?

— Я епідеміолог за фахом і питанню вакцинації приділяю особливу увагу та тримаю його на жорсткому контролі. Щороку восени ми здійснюємо планову вакцинацію проти грипу працівників закладу. У 2015 році вакциною «Ваксігрип» щеплено 69% працівників колективу. Це здебільшого ті медики, які працюють на прийомі пацієнтів та надають медичну допомогу при невідкладних станах. Решта працівників не імунізувалися через індивідуальну непереносимість препарату або ж через те, що не мають прямого контакту із хворими.

ВЗ За чий рахунок проводилося щеплення?

— Коштів на вакцинацію в бюджеті нашого закладу не передбачено. Тому щороку наприкінці літа ми звертаємося до районних ради й адміністрації з проханням виділити додаткові гроші на проведення імунізації проти грипу медичних працівників. Цього року отримали 13 тис. грн. Закупили вакцину і вчасно виконали щеплення.

ВЗ Чи є випадки захворювання на грип медиків, які вакцинувалися?

— Усі вакцини, які ми використовували (а це згадана вище «Ваксігрип», «Інфлувак®» і «Флюарикс™»), добре себе зарекомендували та продемонстрували високу ефективність під час епідемічного сезону. Жоден медик, щеплений проти грипу, не захворів. Якби про ефективність такого заходу було більше інформації у ЗМІ (зокрема на центральних телеканалах та радіо), то більше б людей вдавалося до імунізації проти цього захворювання. А отже, ситуації, яку ми маємо нині, можна було б уникнути.

ВЗ Які заходи задля убезпечення медиків вживаться зараз?

— Нині в Томашпільському районі епідеміологічний поріг не перевищений. Ситуація контрольована, освітні заклади не закриті на карантин. Але під час епідемічного сезону ми працюємо в посиленому режимі. Пацієнтам, які приходять на прийом до лікаря з респіраторними симптомами, безкоштовно видаємо маски. У кабінетах діють бактерицидні опромінювачі, проводимо знезаражування повітря, розмежовуємо час прийому хворих і здорових та дотримуємося елементарних правил гігієни (часте миття рук, провітрювання кабінетів, вологе прибирання із застосуванням дезінфекційних засобів).

Харківщина

Тетяна КОЛПАКОВА, начальник Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, головний санітарний лікар області

Усього від грипу в області щеплено 2863 особи. Така мала кількість вакцинованих пояснюється високою вартістю імунобіологічних препаратів і їх відсутністю в аптеках.

Проводилося організоване масове щеп­лення медичних працівників області — з початку епідемічного сезону імунізовано 1619 медиків. Вакцину було придбано за кошти обласного та міського бюджетів, а також обласної профспілки. Практично всі медпрацівники, які перебувають у зоні ризику, щеплені.

З початку епідемічного періоду на грип і ГРВІ захворіли 38 медичних працівників.

Запоріжжя

Роман ТЕРЕХОВ, начальник Головного управління Держсанепідслужби у Запорізькій області, головний державний санітарний лікар Запорізької області

У нашому регіоні щеплення від грипу отримали понад 11,5 тис. осіб, із них майже 1,8 тис. — медичні працівники. Вакцинація медиків проводилася за рахунок місцевих бюджетів. Звісно, не всі були щеплені, зокрема через індивідуальні протипоказання до вакцинації.

Зараз у всіх лікувальних закладах Запорізької області введені протиепідемічні заходи — масковий режим, вологе прибирання з використанням дезінфекційних засобів, провітрювання, кварцування. Для прийому хворих з підвищеною температурою тіла та респіраторними симптомами виділені окремі кабінети.

Підготували
Дана РОМАНЮК (м. Рівне),
Олеся ШУТКЕВИЧ (м. Вінниця),
Олена ПЕТРЕНКО (м. Запоріжжя),
Ольга ФАЛЬКО (м. Харків),
спеціально для «ВЗ»

Коментар

Володимир ФЕСАН, головний технічний інспектор з праці Профспілки працівників охорони здоров’я України

Однак усім зрозуміло, що найкраще — не допускати подібних випадків. Передусім це означає вчасно вакцинувати якомога більшу кількість медичних працівників. На жаль, якщо порівняти відсоток охоплення імунізацією проти грипу представників різних груп ризику, медичні працівники перебувають на останньому місці. Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено охоплення профілактичними щепленнями проти грипу не менше 75% осіб із груп ризику, натомість досягли 26,2% для групи епідемічного ризику та 5,9% для групи професійного ризику. На проведення такої вакцинації не вистачає ані бюджетних коштів, ані самих імунобіологічних препаратів. Лікувальні заклади також не спроможні в умовах тотальної економії та скорочення витрат провести щеплення проти грипу належним чином.

Центр грипу та ГРВІ розробив проект наказу МОЗ України «Про затвердження нормативно-правових актів з питань організації та проведення санітарно-протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню грипу та гострих респіраторних інфекцій». Однак нам його навіть не надіслали для розгляду і внесення пропозицій, аргументуючи тим, що вказані заходи… не стосуються професійної діяльності. Утім, проект було оприлюднено на офіційному сайті МОЗ, і ми надіслали свої зауваження. На жаль, отримали відповідь, що наші пропозиції не можуть бути прийняті. Зокрема ми звертали увагу на неможливість ініціювати сьогодні розслідування випадків захворюваності та смерті медичних працівників від грипу, оскільки законодавством не визначено, хто має висловити підозру про професійне походження хвороби. Тобто якщо в разі тяжких ускладнень грипу, які призвели до інвалідизації чи смерті медичного працівника, його родичі вирішать звернутися до Фонду соціального страхування (ФСС), аби отримати відшкодування, їм у цьому відмовлять, оскільки потрібно провести відповідне розслідування. Із цим питанням можна звернутися хіба що до Державної служби України з питань праці — принаймні, її фахівці виявили свою готовність сприяти в розслідуванні подібних випадків (якщо буде надано відповідну інформацію). Галузева профспілка також має право ініціювати такі розслідування, і ми неодмінно це робитимемо, зокрема звертатимемося до Державної служби України з питань праці.

Однак проблема в тому, що законодавчо процедура початку подібного розслідування на сьогодні не визначена — аби змінити ситуацію, ми й звернулися до МОЗ, але… Раніше ця процедура була в компетенції Державної санітарно-епідеміологічної служби (ДСЕС), нині ж її фактично ліквідували. Тобто долучити фахівців ДСЕС до таких розслідувань можна, але, щоб ініціювати їх, у них немає ані повноважень, ані інформації від роботодавців. Правильно було б, аби керівники установ, працівники яких захворіли на грип, могли самостійно й негайно ініціювати розслідування випадку, щоб з’ясувати, чи пов’язаний він із професійною діяльністю. Однак змусити керівника до цього сьогодні ніхто не зможе, та й жодна інстанція цього робити не схоче. Тож над вирішенням зазначеної проблеми також доведеться працювати профспілці.

Ще одна проблема: якщо нам вдасться довести професійне походження грипу, унаслідок якого медичний працівник, наприклад, втратив працездатність (у цьому разі, згідно із законодавством, ФСС має виплатити одноразову допомогу) чи помер (тоді ФСС має сплачувати відшкодування членам родини), постане питання про суму таких виплат. Раніше вона залежала від розміру середньої заробітної плати працівника (за кожен відсоток втрати працездатності — одна середньомісячна зарплата). Нині цей критерій змінено: виплати здійснюються відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи із 17 розмірів прожиткового мінімуму (максимально — 23 426 грн). Порівняємо: раніше, наприклад, при 50% втрати працездатності та середній зар­платі по галу­­зі 2700 грн допомога становила 135 000 грн, а зараз — 11 713 грн. Як бачимо, вона змен­шила­ся в 11 разів!

Тобто в цілому можна зробити висновок про те, що держава вирішила віддати питання безпеки медичних працівників у їх руки. Вакцини — за власний кошт, лікування — також, а відшкодування за професійні ризики взагалі недосяжні через невизначеність процедур, складнощі з їх реалізацією та відсутність відповідальних за професійний захист медпрацівників.