Буковина: Досвід європейських анестезіологів рятує українських пацієнтів

963

anestУ Чернівецькому обласному онкологічному диспансері 40% оперативних втручань виконують із застосуванням перидуральної анестезії та ларингомасок. Завдяки цим новаціям лікарям вдалося уп’ятеро зменшити інтра- й постопераційне використання наркотичних препаратів, покращити перебіг післяопераційного періоду та знизити смертність на операційному столі.

 

VZ 11-12_2016_Страница_19_Изображение_0001Олександр ЛЯШКО, завідувач відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру
Онкологічні хворі вимагають посиленої уваги через ослаблені функціональні можливості організму, часто — похилий вік і тяжкі супутні патології. Саме тому назріла нагальна потреба переформатувати нашу діяльність. Після стажування у Швеції та Німеччині у 2008 році ми почали широко застосовувати перидуральну анестезію та ларингомаски. Власне, завдяки цим новаціям з кожним роком збільшується кількість прооперованих пацієнтів, яким раніше через ті чи інші супутні захворювання доводилося відмовляти в оперативному втручанні.

Протягом 2015 року у 40% із 1483 анестезій, проведених у нашому медичному закладі, було використане регіонарне знеболювання. Щоправда, коли в попередні роки перидуральними наборами ми були забезпечені (за анестезіологічною субвенцією позаминулого року отримали аж 450 таких комплектів), то зараз, на жаль, не маємо жодного. Ці витрати лягають на плечі пацієнтів.

VZ 11-12_2016_Страница_19_Изображение_0002Іван ВІЗНЮК, лікар-анестезіолог Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру
Використання тільки одного виду знеболювання є недостатнім і спричиняє низку побічних ефектів. Тому на базі нашого відділення протягом останніх семи років застосовується мультимодальна анестезія, що включає комбінацію регіонарного знеболювання, внутрішньовенного введення нестероїдних протизапальних засобів, наркотичних анальгетиків у низьких дозах і гіпнотиків. Завдяки цьому вдається одночасно подіяти на різні ланки виникнення болю і досягти максимального аналгезивного ефекту.

Раніше, коли проводили здебільшого загальну анестезію, змушені були вводити пацієнтам багато наркотичних анальгетиків. А вони спричиняють чимало побічних дій: пригнічення дихання, гіпотензію, апное, нудоту та блювання, галюцинації в післяопераційний період тощо. Крім того, згідно з результатами останніх досліджень опіоїдні анальгетики стимулюють онкологічні процеси в організмі — саме ті, з якими ми боремося.

Дуже важливо, що, окрім якісної анестезії в інтраопераційний період, за допомогою епідурального методу забезпечуємо тривале знеболювання без наркотичних анальгетиків і після втручання, тож пацієнти почуваються комфортно.

VZ 11-12_2016_Страница_19_Изображение_0003Андрій СОКОЛЬНИК, лікар-анестезіолог Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру
Впроваджувати нові методики в анестезіології нам вдається завдяки розширенню спектра медичних препаратів — агоністів і антагоністів наркотичних препаратів, нестероїдних протизапальних засобів, ненаркотичних анальгетиків. Тобто там, де колись використовували лідокаїну гідрохлорид, зараз маємо можливість застосовувати місцеві анестетики нових поколінь (бупівакаїну гідрохлорид, мепівакаїну гідрохлорид, «Наропін»), які сприяють досягненню краще керованого знеболювання. Із 590 інгаляційних анестезій, проведених минулого року в онкодиспансері, 218 виконали з використанням ларингомасок. Вони дають змогу запобігти одному з передбачуваних побічних ефектів гіпнотиків — зупинці дихання. Для забезпечення адекватної оксигенації, «піддихуємо» пацієнта за допомогою ларингомаски, при цьому не втручаємося в трахею, запобігаючи ларингоспазму та бронхообструкції. Це дуже важливо саме для онкохворих, які здебільшого важко «роздихуються», не можуть самостійно забезпечити себе достатньою кількістю кисню. А завдяки ларингомаскам, не використовуючи релаксантів, вдається швидко «ввімкнути» власні компенсаторні можливості організму пацієнтів на етапі виходу з наркозу. Як правило, цей метод знеболювання використовуємо в операціях на молочній залозі та в щелепно-лицевій хірургії — там, де не потрібно проводити міорелаксацію.

Перед уведенням ларингомаски застосовуємо пропофол. На жаль, за наявним бюджетом наразі неможливо забезпечити його достатню кількість. Так само, як і низькопоточних газів: ізофлурану, севофлурану. За держсубвенцією на 2016 рік ми одержали лише 2 флакони газів. Фактично, цього вистачить на 6-8 оперативних втручань.

VZ 11-12_2016_Страница_19_Изображение_0004Ілля ТАЩУК, заступник головного лікаря з лікувальної роботи Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру, кандидат медичних наук
Протягом останніх років завдяки впровадженню мультимодальної анестезії нам вдалося вп’ятеро знизити частоту застосування наркотичних засобів. Наведу приклад: якщо раніше для забезпечення 900 абдомінальних оперативних втручань на рік інтраопераційно використовували 6,3 тис. ампул фентанілу (6-7 ампул на одну операцію), то зараз — 1,4 тис.

Сім років тому в післяопераційний період для знеболювання пацієнтів доводилося витрачати близько 10 тис. ампул наркотичних анальгетиків на рік, а минулого року завдяки епідуральній катетеризації, що дає змогу здійснювати знеболювання протягом 5-7 днів після операції, — усього 2,3 тис.

У рази скоротили застосування наркотичних анальгетиків під час операцій на молочних залозах. Для адекватного знеболювання використовуємо опіоїди в комбінації з нестероїдними протизапальними засобами. Це дає змогу через півтори-дві години після операції на ногах переводити хвору з палати інтенсивної терапії в хірургію. Таким чином, ми досягли і клінічно, й економічно позитивного ефекту.

Ольга РУСНАК, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте такожБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я