Зниження смертності від серцево-судинних захворювань — соціальна проблема всього суспільства. На цьому наголосила Віце-прем’єр-міністр України—Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова, виступаючи перед учасниками ХІІІ Національного конгресу кардіологів, який проходив у Києві 26‑28 вересня 2012 року. Пані Богатирьова також зауважила, що і шляхи розв’язання цієї проблеми повинні бути загальнодержавними.Серед неінфекційних хвороб саме серцево-судинні захворювання спричиняють глобальні соціально-економічні втрати населення багатьох країн світу.Минулого року в Україні, згідно з даними офіційної статистики, від серцево-судинних захворювань померло більш як 440 тисяч осіб, що становить 66,3 % від усіх причин смерті. Саме ці хвороби на 66 % визначають рівень загальної смертності всього населення нашої країни. Вони залишаються основною причиною смертності (30 %) і серед осіб працездатного віку.
У Політичній декларації щодо профілактики неінфекційних захворювань і боротьби з ними (ухваленій рік тому під час 66‑ї Генеральної асамблеї ООН) було визнано, що неінфекційні хвороби є одним із основних викликів розвитку людства у ХХI столітті і створюють загрозу для соціально-економічного благополуччя в усьому світі: «У своєму виступі на цій Асамблеї Президент України Віктор Янукович наголосив на виключній пріоритетності політики профілактики у здійснюваному реформуванні системи охорони здоров’я», — зазначила Раїса Богатирьова. У зв’язку з цим, на її думку, вкрай важливою є розробка і реалізація комплексних превентивних заходів із подолання негативних тенденцій: «У наш час загальновизнано, що ситуація з серцево-судинними захворюваннями значною мірою пов’язана зі способом життя і виникненням внаслідок цього фізіологічних чинників ризику, серед яких виділяють куріння, нездорове харчування, недостатню фізичну активність і зловживання алкоголем», — сказала Віце-прем’єр-міністр. Ці чинники ризику безпосередньо пов’язані з соціальними, економічними та екологічними детермінантами здоров’я. До числа основних, із їхнього переліку, відносять освіту, наявність і доступність здорової їжі, психосоціальний стрес, доступність послуг охорони здоров’я та інфраструктур, що підтримують здоровий спосіб життя.
У той же час серед широких верств населення в Україні, на думку Віце-прем’єр-міністра, все ще немає достатнього розуміння ефективності профілактики. Недооціненим залишається той факт, що зниження показників захворюваності та смертності, збільшення кількості років здорового життя людини можна досягти, вкладаючи ресурси у профілактику захворювань і програми зміцнення здоров’я. Однією із причин такого нерозуміння є, зокрема, й те, що позитивні результати профілактики віддалені на десятки років.
Заходи, спрямовані як на профілактику, так і на високоспеціалізоване лікування серцево-судинних захворювань, передбачені в розробленому за ініціативи МОЗ України проекті Загальнодержавної програми «Здоров’я-2020: український вимір», який після всебічного обговорення буде передано на розгляд до Верховної Ради України.
Зміна пріоритетів фінансування профілактичної роботи у згаданій програмі передбачає повне задоволення потреб медичної галузі і населення у необхідних для цього ресурсах.
За ініціативи Президента України Віктора Януковича реалізується комплекс урядових заходів щодо поліпшення лікування хворих на артеріальну гіпертензію, проваджується регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою.
Віце-прем’єр-міністр також звернула увагу на те, що профілактика не може бути успішною лише за рахунок фахових сил медичної громади. Необхідне тісне співробітництво з іншими секторами суспільства. Партнерство між міністерствами, недержавними і громадськими організаціями, науково-дослідними установами і професійними науковими товариствами дозволило б об’єднати ресурси для спільної профілактичної роботи і реально впливати на поведінку населення через різні сектори суспільства.
За матеріалами прес-служби МОЗ України
