Тромбоз є провідною причиною захворюваності та смертності в усьому світі. Тромб, де б він не «застряг», здатний повністю або частково зупинити рух крові, тож вчасне його виявлення — запорука успіху. Сучасні діагностичні стратегії ґрунтуються на методах візуалізації, специфічних для того чи іншого судинного басейна. Вчені Massachusetts General Hospital розробили молекулярний метод візуалізації, який може врятувати життя людини завдяки своєчасному виявленню тромбів у будь-якій частині тіла.
Ультразвукове сьогодення
а сьогодні методи виявлення тромбів обмежуються скануванням окремих ділянок тіла. Щоб «знайти» легеневу емболію, фахівцям доводиться виконувати комп’ютерну томографію з використанням барвника. А «золотим стандартом» визначення тромбів артерій і вен є різні види ультразвукового ангіосканування. Саме цей метод дав змогу кардинально переглянути багато положень практичної ангіології. Завдяки його впровадженню стало можливим виявлення патологічних рефлюксів крові або перешкод кровотоку в різних відділах венозної системи, а також їх поширеності. Метод ґрунтується на зчитуванні змін амплітуди і частотних характеристик ультразвукових хвиль, спрямованих на кровотік усередині судини, а також дифракційних даних за умови нерівномірного поглинання та відображення ультразвукових променів у разі проходження ними тканин різної щільності. На межі середовищ відбита хвиля перетворюється на зображення. Нині найпоширенішими різновидами цього методу є дуплексне та триплексне сканування сучасними УЗ-апаратами, що дає змогу отримувати дво- і тривимірну картинки.
Удосконаленим варіантом ультразвукового ангіосканування є метод кольорового допплерівського картування (КДК). Завдяки його впровадженню вдалося підвищити наочність одержуваного сигналу за допомогою фарбування судинного просвіту в різні кольори залежно від напрямку кровотоку. Потік крові, спрямований у бік ультразвукового датчика, кодується червоним кольором, у протилежний — синім. Інтенсивність забарвлення вказує на швидкість кровотоку в судині. Ще одним поширеним методом діагностики є імпульсний допплерівський режим, який дає змогу графічно відобразити швидкість кровотоку. На обраній ділянці судини встановлюється спеціальна мітка, що отримала назву «вікно запиту». Завдяки цьому методу можна в числовому еквіваленті відобразити тривалість й інтенсивність рефлюксу крові в досліджуваній судині.
У пошуках ідеального методу
Незважаючи на переваги вищезазначених методів, велика кількість тромбів залишається не поміченою. Нова методика, розроблена в Massachusetts General Hospital, обіцяє покласти край недолікам ультразвуку та надати лікарям можливість дослідити всю кровоносну систему під час одного сканування. Більше того, часто гострі патологічні стани, що розвиваються на тлі інфекції, травми, операції, тривалої іммобілізації або в післяпологовий період, вимагають якраз негайної діагностики.
«До роботи над створенням інноваційного методу виявлення тромбів нас спонукала хвороба, що має назву «тромбофілія», — розповідає винахідник Пітер Караван. — При тромбофілії зміни властивостей та складу крові зумовлюють формування схильності до розвитку тромбозів. Патологічне тромбоутворення може бути наслідком вродженого або набутого порушення процесу згортання. Наприклад, після тривалих авіаперельотів у багатьох пасажирів спостерігається прихований тромбоз, який у 72% пов’язаний з порушенням згортання крові. Деякі такі розлади стають причиною ускладнень вагітності, мимовільних викиднів і навіть смерті плода. Найнебезпечнішими є так звані вовчакові клітини, що належать до вроджених дефектів згортання крові. А в 4-20% випадків тромбоз супроводжується антифосфоліпідним синдромом, який значно підвищує ризик викиднів і передчасних пологів. Незважаючи на подібність симптоматики, усі види тромбофілії мають різне походження, а відповідно вимагають різної стратегії лікування. Тому принципова диференціація форм патології надзвичайно важлива ще на етапі діагностики. Варто пам’ятати, що будь-які різновиди тромбофілії пов’язані з патологічними станами і значно підвищують ризик виникнення тромботичних ускладнень, котрі часто призводять до летального наслідку. Наприклад, в онкологічній практиці нерідкі випадки, коли великі пухлини в поєднанні з тромбоемболією зумовлюють раптову смерть і зводять нанівець увесь процес лікування».
Вказане дослідження необхідно проводити всім пацієнтам зі спонтанними тромбозами, жінкам, у яких виникали тромботичні стани під час вагітності, а також тим, котрі застосовують оральну контрацепцію або отримують замісну гормональну терапію (однак його слід виконувати не раніше ніж за 2 місяці після її відміни). Рецидив тромбозу, тромбофлебіт без ускладнення варикозною хворобою вен, тромбози нетипової локалізації (наприклад, тромбоз вен сітківки, мезентеріальних або печінкових вен), викидні, загибель плода в термін до 20 тижнів і тромбози в дітей також потребують ретельного дослідження. Окрема важлива група пацієнтів — люди з ризиком виникнення інсульту. У Великій Британії за 85% інсультів «відповідають» саме згустки крові. Тому життєво важливо, аби лікарі могли легко визначати місця формування тромбів для профілактики повторних інцидентів.
Очевидна різниця
«Ультразвукове сканування сприяє визначенню змін у структурі вени, але цей метод візуалізації фактично не дасть лікарю молекулярного відліку, — продовжує доктор П. Караван. — Більше того, ультразвук обмежений можливостями датчика. Тому ми вирішили шукати конкретну мішень тромбів — білок фібрин. Він міститься лише в згустках крові та відсутній у циркулюючій крові. Ми з’ясували, що могли б точно визначити відкладення фібрину шляхом уведення у кров пацієнта пептиду Cu-FBP8. Після цього під час сканування ПЕТ виявляємо розташування згустків крові по всій судинній системі. Наш метод візуалізації дає відомості не тільки про розташування згустків і тромбів, а й про їх вік і склад. Шукаючи ідеальний маркер, ми оцінили низку інших подібних поєднань. Більшість із них, на жаль, дуже швидко руйнувалася, що призводило до вищого фонового сигналу і меншої інтенсивності сигналу в самому згустку. Cu-FBP8 також не пов’язується з іншими білками і не залишається на тривалий час у крові, але накопичується в згустку стільки часу, скільки потрібно радіологам, аби об’єктивно оцінити ситуацію».
Щоб перевірити ефективність Cu-FBP8, учені провели дослідження на щурах з пошуку тромбів у стегновій вені та сонній артерії. Усі згустки були визначені з точністю до 97%. Більше того, науковцям вдалося довести, що речовина активніше накопичується в «молодих» тромбах, аніж у стабільних. Ці дані свідчать на користь оптимальної діагностики провісників інсульту, адже, як показують дослідження, саме «свіжі» тромби, а не їх старіші аналоги, «винні» у серцево-судинних подіях. Відрізнивши тромб за якістю та віком, можна говорити про ефективніші методи лікування в майбутньому.
«Ще одна точка прикладання нового методу може лежати в площині лікування пацієнтів з миготливою аритмією, — пояснює П. Караван. — Це захворювання поширене серед осіб похилого віку: спостерігається в кожної сьомої людини зі ста осіб віком понад 65 років. Цей стан також підвищує ризик розвитку інсульту: серце, «збиваючись» з ритму, провокує утворення в лівому передсерді тромбів, які можуть злегка емболізувати головний мозок. Одноразове сканування всього тіла здатне запобігти непотрібним інвазивним процедурам і знайти приховані тромби, що провокують смертельну емболію. Ми сподіваємося на підтримку медичної спільноти в цілому й на активне впровадження методу в протоколи невідкладної допомоги».
Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
Дослідник-радіолог П. Караван під час наукового експерименту
