Міністерство охорони здоров’я запропонувало для громадського обговорення проект розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я України», оприлюднивши його на офіційному веб-сайті.
Проект розроблений на виконання положень розділу XVI «Реформа системи охорони здоров’я» Угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 р. №5/2015, Плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №184-р. Він враховує кращий світовий досвід реформування систем охорони здоров’я, який підтримують ВООЗ та інші міжнародні організації, що опікуються проблемами ефективності систем охорони здоров’я в усьому світі.
Як зазначається в пояснювальній записці до документу, в Україні, незважаючи на задекларовані принципи, досі немає чітко визначеного обсягу державних гарантій щодо забезпечення громадян безоплатною медичною допомогою, а наявна система фінансування охорони здоров’я неспроможна захистити їх від катастрофічних витрат у багатьох випадках. За даними дослідження 2015 року, тільки 10% респондентів оцінили якість медичної допомоги в Україні як добру — це найнижчий показник у Європі.
Зроблено акцент на проблемі «розпорошення ресурсів між сотнями місцевих бюджетів» (у 2016 році їх налічується 793 — обласні, міські, районні та бюджети об’єднаних територіальних громад) і «недосконалості подальшого розподілу коштів між медичними закладами». Адже гроші витрачаються на інфраструктуру, а не на фактичні послуги для пацієнтів. В таких умовах лікувальні установи — якого б рівня вони не були — перетворюються на монополії й не мають стимулів до скорочення непотрібних потужностей чи підвищення ефективності та якості. Послуги, котрі надаються медичними закладами різного підпорядкування, часто дублюються.
Метою прийняття Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я України є створення нової сучасної моделі фінансування цієї системи, яка передбачає чіткі та зрозумілі гарантії держави щодо медичної допомоги, справедливий розподіл ресурсів і зменшення неформальних платежів.
Концепція пропонує практичні кроки, котрі необхідно зробити протягом 2016-2020 років:
1 запровадження державного гарантованого пакету (ДГП) медичних послуг відповідно до пріоритетів в охороні здоров’я й економічного становища в країні, що поширюватиметься на всіх без винятку громадян держави і включатиме первинну медичну допомогу, екстрену медичну допомогу, основні види спеціалізованих амбулаторних послуг і планової стаціонарної медичної допомоги за направленням, а також чітко визначений перелік лікарських засобів. Надання послуг, що не входять до ДГП, передбачає співоплату чи повну оплату з боку їх отримувача, проте пільгові категорії громадян звільняються від неї;
2 розмежування функцій замовника і постачальника послуг через створення єдиного національного замовника — незалежної інституції з регіональними підрозділами, яка діє в інтересах пацієнтів, закуповуючи медичні послуги з єдиного національного пулу коштів;
3 впровадження нових механізмів оплати медичної допомоги: «гроші йдуть за пацієнтом» — відмова від фінансування закладів на основі постатейного кошторису (утримання інфраструктури) та переходу до оплати постачальникові за фактично надані послуги (за результат). Для первинної медичної допомоги пропонується запровадити змішаний метод оплати на основі нормативу на одного жителя з поправкою на ризики; для спеціалізованої амбулаторної допомоги — різні методи оплати, залежно від виду послуг: фінансування з розрахунку на одного мешканця, плата за послугу чи плата за пролікований випадок; для стаціонарної допомоги — метод фінансування на основі оплати за пролікований випадок із застосуванням діагностично-споріднених груп (ДСГ);
4 реорганізацію бюджетних програм відповідно до ключових функцій системи охорони здоров’я: «Державний гарантований пакет медичних послуг», «Громадське здоров’я», «Реабілітація та медико-соціальна допомога», «Медична освіта, дослідження та підвищення кваліфікації», «Адміністрування, централізовані закупівлі та інші витрати».
Реформа здійснюватиметься в три етапи.
- Підготовка та перша хвиля впровадження (2016-2017 роки).
- Національне впровадження (2018-2019 роки).
- Інтеграція (2019-2020 роки).
За матеріалами прес-служби МОЗ України
