Не є секретом, що, попри задекларовану безоплатність і доступність медицини, коштів, виділених державою, не вистачає часом на найнеобхідніше: екстрену допомогу тим хворим, для яких кожна хвилина очікування може стати останньою. У таких випадках на виручку пацієнтам з інфарктом та інсультом приходять не тільки рідні та близькі, а й місцеві органи влади деяких регіонів, простягаючи руку допомоги у вигляді програм, котрі фінансуються з обласних чи міських бюджетів.
Рівненщина
Лілія КОРОЛЮК, заступник головного лікаря з медичної частини Рівненської центральної міської лікарніУ 2016 році для реалізації програми вже надійшло 900 тис. грн, 750 тис. з яких буде використано на ліки, 50 тис. — на шприци та системи й іще 100 тис. — на лабораторні дослідження при тяжких формах захворювань. Завдяки цьому всі хворі в палаті інтенсивної терапії кардіологічного або неврологічного відділення Рівненської ЦМЛ отримуватимуть безкоштовну екстрену медичну допомогу, що включає необхідні медикаменти та лабораторні дослідження. Але, на жаль, обстеження та лікування таких пацієнтів cтовідсотково забезпечуватимуться з бюджету лише в першу добу перебування в лікарні, подальші ж витрати хворі змушені будуть взяти на себе.
Так само не вистачить бюджетних коштів і на проведення МРТ, КТ, коронарографії та стентування. Проте навіть за цих недоліків витрати пацієнтів на лікування суттєво зменшаться, бо якщо таблетовані препарати в останні 2-3 роки взагалі не закуповувалися, то тепер вони є в повному обсязі. Також централізовано від держави ми отримуємо тромболітики та стенти, але в дуже обмеженій кількості. Наприклад, у цьому році нам виділили 8 флаконів тромболітичних препаратів, їх вистачить лише на чотирьох пацієнтів, бо кожний важкохворий потребує їх щонайменше два. Зауважте, що вартість одного флакона такого препарату сягає 12 тис. грн. То чи є він доступним для більшості хворих?
Коштів, виділених міським бюджетом під програму, можливо, й вистачить до кінця цього року на надання екстреної допомоги пацієнтам з інфарктом та інсультом у першу добу. І, без сумніву, це добре вплине на показники ефективності їх лікування, як і полегшить фінансовий тягар, котрий нестимуть їх сім’ї. Проте, на жаль, проблему смертності та інвалідизації від серцево-судинних захворювань суттєво не вирішить. Адже тут, на наш погляд, необхідна зміна системи фінансування медичної галузі, яка б забезпечувала повністю безоплатне сучасне лікування в стаціонарі, ранню реабілітацію та повернення більшої частини коштів за ліки, що вживаються пожиттєво. Тоді Україна зможе покинути перше місце за смертністю від серцево-судинних захворювань в Європі.
Буковина
Марія ПОЛІЩУК, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДАМинулими роками наша область отримувала достатню кількість стентів і тромболітиків для надання невідкладної допомоги хворим на інфаркт міокарда. А от екстрене стентування в нашому краї не проводилося, бо в обласному кардіодиспансері не було ані ангіографа, ані відповідних фахівців. Пацієнтів для проведення планового стентування відправляли до Львова і Хмельницького.
Щоб покращити ситуацію і зробити екстрене стентування доступнішим для буковинців, між Департаментом охорони здоров’я Чернівецької ОДА, Чернівецьким обласним кардіологічним диспансером і шведсько-українським медичним центром Angelholm було укладено угоду про співпрацю (як варіант державно-приватного партнерства).
Але окрім пацієнтів із Чернівців маємо ще чимало хворих у районах області. Аби вони теж отримували невідкладну допомогу, наприклад, тромболітичну терапію, Департамент охорони здоров’я розробив проект програми «Стоп інфаркт!». Згідно з ним усі хворі, у яких діагностовано інфаркт міокарда, можуть отримати тромболітичні препарати в будь-якій районній лікарні Чернівецької області, щоб не втрачати дорогоцінного часу. А вже після цього медики приймають рішення про те, показане пацієнту стентування чи ні.
На жаль, протягом двох останніх років ми не отримували тромболітиків із держзакупівель. Також не вистачає стентів. Тому в рамках програми «Стоп інфаркт!» підрахували, скільки коштів нам потрібно, аби забезпечити стент-системами, контрастними речовинами, плівками та препаратом «Стрептокіназа» всі заклади, задіяні в наданні медичної допомоги хворим із гострим коронарним синдромом. Маємо надію, що частину коштів виділить держава. З обласного бюджету потребуємо 3,5 млн грн на 2016 рік і по 5,5 млн грн — на 2017 і 2018 роки. Працювати над програмою розпочали в січні цього року. Нині вона перебуває в стадії розробки.
Щодо надання невідкладної медичної допомоги хворим на інсульт, то спеціальної програми для її фінансування в області ще не розроблено. Хоча ті самі тромболітики можуть використовуватися і для цих пацієнтів.
Вінничина
Олена ЖИТАНСЬКА, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА, начальник управління фінансово-економічної та організаційно-кадрової роботи з персоналомУ деяких областях України діють регіональні програми з фінансування закупівлі препаратів, котрі застосовують при невідкладних станах. Ми ж ці питання розглядаємо комплексно. Торік у рамках загальної обласної програми «Здоров’я нації» з обласного бюджету були виділені кошти на придбання 47 електрокардіостимуляторів, 22 судинних протезів, 6 наборів для стентування на загальну суму 1,54 млн грн. На закупівлю медикаментів для надання невідкладної медичної допомоги хворим з порушенням мозкового кровообігу було використано понад 1,28 млн грн.
Цього року обласна рада затвердила нову галузеву програму «Майбутнє Вінниччини в збереженні здоров’я громадян», яка розрахована на 2016-2020 роки. Нею передбачено 3,08 млн грн на придбання 19 електрокардіостимуляторів, 10 наборів для стентування, 30 судинних протезів, 5 кава-фільтрів, 30 катетерів для емболектомії. На закупівлю медикаментів для надання невідкладної медичної допомоги хворим із порушенням мозкового кровообігу заплановано 2,08 млн грн, у I кварталі 2016 року вже отримано 173,2 тис. грн. Кожному ургентному пацієнту, доправленому машиною швидкої допомоги, надається безкоштовна медична допомога. Окрім того, на Вінниччині реалізується інвестиційний субпроект Світового банку, мета якого — зниження смертності від серцево-судинних захворювань. Він дасть змогу створити в нашій області умови для зниження рівня смертності, скорочення терміну перебування хворого на ліжку та раннього відновлення працездатності пацієнтів із серцево-судинною патологією за рахунок впровадження новітніх методів лікування.
Сумщина
Інеса САВЕНКО, головний терапевт управління охорони здоров’я Сумської ОДАФінансується вона паралельно з державного, обласного та місцевих бюджетів. Загальний фонд становить 180 млн грн. На 2015 рік потреба, передбачена програмою, становила понад 41 млн грн, із них 19,2% було покрито з державного бюджету, 77% — з обласного і 3,8% — з місцевих бюджетів та інших джерел. Програма була профінансована на 68,5% від затверджених видатків. За кошти державного бюджету закуповуються вироби кардіохірургічного призначення та лікарські засоби. За рахунок місцевого бюджету область дооснащує електрокардіографами та витратними матеріалами терапевтичні, кардіологічні відділення й амбулаторії загальної практики-сімейної медицини. У 2015 році з державного бюджету було профінансоване придбання лікарських засобів і виробів медичного призначення на майже 5 млн грн.
Нещодавно депутатами обласної ради в програму були внесені зміни, що сприяли збільшенню її фінансування. З обласного бюджету додатково виділено 4 млн грн на забезпечення проведення коронарографії та стентування судин серця з метою профілактики смертності та інвалідності від гострого інфаркту міокарда, а також на придбання медикаментів для виконання цих процедур. Наразі в області проходять тендери.
Незважаючи на обмежене фінансування, у результаті дії цієї програми у 2015 році вдалося знизити первинну інвалідність від хвороб серцево-судинної системи, у тому числі в працездатному віці, на 3 та 12% відповідно і смертність від хвороб системи кровообігу — на 5%.
Чернігівщина
Владислав КУХАР, начальник управління охорони здоров’я Чернігівської міської радиДля надання медичної допомоги пацієнтам з інфарктом міокарда та з гострим коронарним синдромом програмою передбачені кошти з міського бюджету в сумі 99,5 тис. грн щорічно, з яких на придбання тромболітичних препаратів і засобів для усунення кардіогенного шоку у 2014 році витрачено 50 тис. грн, у 2015 — 66,9 тис. грн. Впродовж 2014 року тромболітична терапія проведена 44 хворим з гострим інфарктом міокарда, у 2015 році — 54. Серед пацієнтів, які отримали тромболізис, смертність зменшилася майже вдвічі порівняно з тими хворими, яким він не проводився.
Хочу зазначити, що у 2008 та 2011 роках рішеннями сесій міської ради вже затверджувалися подібні програми. На їх виконання з міського бюджету щорічно виділялися кошти на придбання лікарських препаратів для проведення тромболітичної терапії та боротьби з кардіогенним шоком. За підсумками статистичного аналізу, протягом дії програмних заходів цих років показники госпітальної летальності серед осіб, які отримали тромболізис, у 1,5 разу менші за відповідні показники в пацієнтів, котрим він не проводився. Започатковану цими програмами допомогу хворим було продовжено після прийняття чергової обласної програми «Запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2012-2015 роки» та, відповідно, нині діючою програмою.
Олександр МАРЦИНКЕВИЧ, завідувач неврологічного відділення для хворих з порушенням мозкового кровообігу Чернігівської обласної лікарні, головний позаштатний спеціаліст з неврології управління охорони здоров’я Чернігівської ОДАЯкщо говорити про фінансування, то деякий час ми мали добру фінансову підтримку з боку держави — маю на увазі лікування гіпертонічної хвороби. Виділялися достатні кошти на реалізацію цієї державної програми, відповідно жителі нашої області, як і решта населення України, мали можливість отримувати препарати для лікування гіпертонічної хвороби за майже символічними цінами. Враховуючи, що артеріальна гіпертензія є головною причиною інсульту, це дало позитивні результати. На жаль, на сьогодні згадане державне фінансування призупинено, і зараз такі хворі не отримують допомоги на придбання ліків. Крім того, протягом останніх років держава фінансувала закупівлі тромболітичних засобів, зокрема препарату «Актилізе®».
Фінансування ж неврологічної служби з обласного бюджету відбувалося за залишковим принципом. Річ у тому, що на сьогодні всі тромболітичні препарати, придбані за державний кошт або ж за гроші обласного бюджету, отримує кардіологічна служба (обласний кардіодиспансер), і вже він розподіляє їх по кардіологічних та неврологічних відділеннях лікувальних закладів області. За таким принципом відбувається розподіл тромболітиків в усіх областях України. Звичайно, неврологи хочуть отримувати препарати напряму. Ми неодноразово зверталися із цим питанням до головного позаштатного невролога МОЗ України Тамари Міщенко, до керівників МОЗ, але поки що все без змін.
Ігор БАТОГ, головний лікар Чернігівського обласного кардіологічного диспансеру, головний позаштатний спеціаліст з кардіології управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА Рішенням обласної ради від 23 січня 2015 року до програми були внесені зміни, якими передбачалося придбання реанімобіля для транспортування важких хворих у спеціалізовані медичні заклади з можливістю проведення інтенсивної терапії під час їх перевезення. Але, на жаль, п. 7 Постанови КМУ від 23.01.2015 р. №11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» було заборонено капітальні видатки. Через це також не вдалося придбати для центрів первинної медико-санітарної допомоги передавачі системи «Телекард», котрі дають змогу дистанційно передавати електрокардіограми. З тих самих причин не змогли реалізувати й один із пунктів програми щодо оснащення лабораторії кардіологічного диспансеру автоматичним біохімічним аналізатором. Проте доукомплектувати лабораторію сучасним обладнанням все-таки вдалося — завдяки благодійній пожертві.
Позитивним є те, що в межах цієї програми кардіологічним диспансером в 2015 році було придбано тромболітичний препарат «Актилізе®» на суму 1,093 млн грн, який розподілили між міськими лікарнями та ЦРЛ області.
Закарпаття
Роман ШНІЦЕР, Голова постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань охорони здоров’яУ МОЗ нині обговорюють можливість повернення за деякими розділами до реімбурсації препаратів від артеріальної гіпертензії, що дуже важливо, адже основною причиною серцево-судинних захворювань є некоригований артеріальний тиск. А вирішувати проблеми, спричинювані цими захворюваннями, потрібно в комплексі, починаючи з профілактичної та лікувальної терапії й закінчуючи оперативними втручаннями. Це і є запорукою успіху лікування таких хворих.
Щодо регіональної програми, то в нас її немає, але, приміром, у Волинській області, де подібна програма діє, показники захворюваності є значно нижчими, ніж у багатьох регіонах України. Для того, аби подібну програму прийняли на Закарпатті, необхідно насамперед віднайти додаткові кошти в місцевих бюджетах. На мою думку, програма профілактики та лікування серцево-судинних захворювань заслуговує на серйознішу увагу, ніж та, яку приділяють в області нині.
Підготували Дана РОМАНЮК (м. Рівне), Ольга РУСНАК (м. Чернівці), Олеся ШУТКЕВИЧ (м. Вінниця), Катерина СПІВАК (м. Суми),Олена БЕРЕЗКІНА (м. Чернігів), Віктор ЛАЗОРИК (м. Ужгород), спеціально для «ВЗ»
