Наша газета неодноразово висвітлювала перипетії впровадження в Україні Концепції розвитку ядерної медицини на період до 2017 року, зокрема створення в Харкові Міжнародного центру ядерної медицини. У березні цього року, із майже річним запізненням, Президент України Петро Порошенко особисто натиснув кнопку старту ядерної установки «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів». Чи зрушило це з місця підготовку до роботи довгоочікуваного медичного центру? Які тепер терміни його відкриття і що знову стає на перепоні?
Харків має солідний медичний потенціал
Галина ЄФИМОВА, заступник директора комунального закладу охорони здоров’я «Харківський обласний клінічний онкологічний центр», кандидат медичних наук Успіхи діагностики пов’язані передусім з використанням вітчизняних ізотопів. У Харкові є технічний, інтелектуальний і кадровий потенціал для плідної роботи такого надсучасного центру. Перспективи лікування — це застосування лінійних прискорювачів електронів, сучасних високотехнологічних потужних радіотерапевтичних установок, які й забезпечать сучасний рівень надання високоспеціалізованої радіологічної допомоги.
Перший лінійний прискорювач за програмою взаємодії та науково-технічної співпраці зі США вже отримано. Планується придбати ще кілька. Перший — не новий, його вже використовували у США, але поставка цілком коректна. Проте інсталяції сучасних комп’ютерних програм і технічне налагодження дещо затримують уведення його в експлуатацію. До того ж, згідно з нормами ВООЗ для Харківщини потрібні принаймні три такі апарати, інакше ми не зможемо розпочати лікувальний процес. За таких умов зменшуються витрати: одна команда медиків й одна команда фізико-технічного персоналу обслуговуватимуть усі апарати. Техніка дуже делікатна, тому персонал буде навчатися за кордоном, оскільки необхідне суворе виконання всіх умов експлуатації.
Іншою, не менш важливою, проблемою є транспортування радіофармпрепаратів із коротким періодом напіврозпаду до онкоцентру та хворих з онкоцентру до майданчика на території Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ), де невдовзі буде створено центр променевої терапії, у якому працюватимуть лікарі-радіологи, радіаційні технологи та лаборанти, а також фізики для технічного й технологічного супроводу лікування. Доправляти туди й повертати назад наших пацієнтів будемо санітарним транспортом. А обстеження, підготовку до променевої терапії та цілодобове медичне спостереження вони отримуватимуть в онкоцентрі.
Проблему з організації лікувального процесу та логістики вирішити нескладно, інша справа — фінансування. Безумовно, джерело фінансування такого потужного і масштабного проекту має бути державним. Можливо, з процесами децентралізації відкриються нові перспективи для нашого регіону. До речі, цей проект включено до низки проектів регіонального розвитку, що дає надію на його життєздатність.
Зазначу також, що всі харківські діагностично-лікувальні заклади (підрозділи) ядерної медицини мають бути пов’язані між собою єдиною телемедичною мережею, що дасть змогу передавати інформацію про пацієнтів у режимі реального часу з високою роздільною якістю не лише на регіональному рівні, аби в разі потреби долучати до вирішення медичних питань закордонних експертів. Харків має відповідний потенціал для створення такої мережі.
І останнє, що нас хвилює, — кадри, адже для роботи на сучасному обладнанні потрібні відповідно підготовлені фахівці, як інженерно-технічний персонал (фізики, інженери), так і медики (радіаційні онкологи та середній медичний персонал). У програмі розвитку ядерної медицини передбачено навчання спеціалістів за кордоном на ідентичних апаратах з отриманням відповідних сертифікатів. Американські колеги готові прийняти українських. Але наріжний камінь той самий — фінансування.
Медики чекають на команду від фізиків
За втіленням у життя ідеї створення в Харкові Міжнародного центру ядерної медицини реально стоять людські життя, які ми вже могли б рятувати. Адже переваги радіаційної терапії із залученням новітніх технологій — колосальні. Сучасне устаткування дає змогу чітко «прицілитися» спеціальною системою наведення, завдяки чому пухлина опромінюється в максимальній дозі, а прилеглі критичні органи та тканини, не залучені до онкопроцесу, отримують мінімальну дозу опромінення.
Принципова різниця в діагностиці та лікуванні на новому устаткуванні полягає у термінах виживаності пацієнта. У діагностиці це, насамперед, виявлення пухлин на ранніх стадіях, що є для України великою проблемою. Крім того, вітчизняні фармпрепарати забезпечать вищу точність діагностики, а сучасні технології променевої терапії — оптимальний розподіл (доза і час опромінення) та мінімальне радіаційне навантаження на організм.
Про досягнення в променевій терапії ми говоримо вже кілька років. Цього року сподіваємося перейти від обговорення до конкретних кроків. З американськими партнерами прописано план дій, й у червні-липні наші колеги-фізики підійдуть до завершення стадії технічної оцінки лінійного прискорювача.
Слід зазначити, що експлуатація позитронно-емісійного томографа та лінійного прискорювача електронів — це паралельні проекти. Вони можуть бути незалежними або ж розвивати один одного. Щодо виробництва фармацевтичних препаратів, то теж настав час переводити роботи з наукової площини в практичну.
Отже, проект триває. Ми рухаємося вперед, хоча технічна складова — набагато швидше, аніж медична. Але медики за своєю природою оптимісти, тому ми з надією чекаємо команди від фізиків. А ще — сподіваємося на допомогу держави.
Можливості, які вже потрібно використовувати
Сергій ПУГАЧ, керівник підрозділу з трансферу технологій Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Установка дасть змогу українським ученим не тільки проводити сучасні дослідження, а й виготовляти діагностичні та терапевтичні медичні радіоізотопи. Усі дослідження проводимо спільно з Аргонською національною лабораторією (США). Роботи фінансуються США, їх загальна вартість становить понад 85 млн дол.
Основне призначення ЯПУ «Джерело нейтронів» — фундаментальні дослідження. Одночасно з її створенням було збудовано радіохімічну лабораторію, обладнану сучасним німецьким устаткуванням та технологіями для виробництва діагностичного радіофармпрепарату на основі ізотопу технецій-99м. В Україні поки що немає виробництва радіоактивних ізотопів та фармпрепаратів, їх експортують із Польщі й Узбекистану. За планом, у першу чергу ця лабораторія забезпечуватиме технецієм клініки Харкова. Цим займатиметься ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва» НАН України. На другій черзі — усі медичні заклади країни, на третій — продаж радіоізотопів як фармпрепаратів за кордон.
ЯПУ «Джерело нейтронів» має кілька каналів виведення нейтронів. Один із них можна організувати під бор-нейтрон-захоплювальну терапію — медичний напрям, який активно розвивається в усьому світі. Небагато лабораторій можуть похвалитися тим, що займаються цим видом лікування. Поки лідерство в цій галузі вибороли Японія, США та Росія. Для розвитку нейтрон-захоплювальної терапії необхідно мати дослідницький реактор, створити спеціалізований біологічний бокс і забезпечити виведення з активної зони реактора пучка теплових нейтронів. В Україні такий реактор є тільки в Інституті ядерних досліджень НАН України, але можливостей виведення нейтронного пучка для застосування в ядерній медицині там немає. До речі, як і в Харкові на сьогодні. Якщо дивитися в перспективу, то цей напрямок ми опануємо ще нескоро, оскільки передусім необхідно вирішувати фундаментальні завдання. Канали виведення нейтронів спочатку треба укомплектувати детекторами для фундаментальних досліджень, а це обладнання коштує від 10 до 20 млн Євро, тому говорити про застосування ЯПУ «Джерела нейтронів» у медицині для нейтрон-захоплювальної терапії ще рано. Але в перспективі цілком можливо.
Назву ще три основні медичні напрямки, що ґрунтуються на технологіях, які ми розвиваємо спільно з харківськими онкологічними закладами та нашими іноземними партнерами. По-перше, це виробництво медичних ізотопів за допомогою лінійного прискорювача електронів, що є альтернативою традиційному виробництву з використанням дослідних ядерних реакторів. По-друге — виробництво медичних ізотопів на циклотроні, насамперед фтордезоксиглюкози (FDG) на основі ізотопу фтору-18 для проведення позитронно-емісійної томографії (ПЕТ). По-третє — застосування прискорювачів електронів для променевої терапії.
Уже сьогодні на лінійних прискорювачах електронів ми можемо отримувати такі ізотопи, як технецій-99м (Tc99m), мідь-67 (Cu67), платина-195м (Pt195m), а також технецій-99 (Тс99), і цілком здатні постачати останній медичним закладам Харкова.
Коли «фінанси співають романси», від фізиків мало що залежить
Але тут виникають перепони: потрібно створити лабораторію якості радіофармпрепаратів й отримати ліцензію на їх виробництво. Якщо запуск ЯПУ «Джерело нейтронів» та створення виробництва ізотопів на її основі забезпечують США, то фінансування проекту виготовлення ізотопів на лінійних прискорювачах шукаємо в держави, серед закордонних грантів та приватних інвесторів. Кілька завдань на шляху створення виробництва ми вже вирішили — за власні кошти і ресурси та за допомогою науково-дослідних грантів. Оскільки Уряд України, фактично, не бере в цьому участі, то спільно з медиками шукаємо джерела фінансування самостійно. Останнім часом у пошуку приватних інвесторів нам допомагає Харківська обласна державна адміністрація, але поки що навіть завдяки спільним зусиллям ми не спроможні забезпечити прорив у цьому питанні.
Оскільки медичні заклади потребують постійного безперервного постачання ізотопів, то, відповідно, їх виробництво також має бути постійним. «Джерело нейтронів» є досить енергоємною установкою, тому вироблятиме ізотопи лише під час виконання наукових програм: робити це безперервно — не реально.
Виробництво ізотопів на циклотроні передбачає наявність пучка протонів, на відміну від двох попередніх технологій, у яких використовують пучки нейтронів або електронів. Циклотрони застосовують у медицині для виробництва радіофармпрепаратів з коротким періодом напіврозпаду, необхідних для ПЕТ. Мета ПЕТ-діагностики — така сама, як і однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) з використанням технецію, але ПЕТ значно чутливіша та менш шкідлива для хворого. Вона дає змогу визначити локалізацію пухлин на ранніх стадіях, тоді як діагностика за допомогою технецію — фактично «сліпа».
Сьогодні в Україні прилади для ПЕТ-діагостики є лише в Києві та Донецьку. Тільки-но розпочнемо власне виробництво таких ізотопів — одразу запрацює програма ядерної медицини. Але й тут безліч проблем, і знову ж таки фінансових. Бо Україна і цю програму має фінансувати самостійно. По-перше, необхідні апарати ПЕТ й циклотрони. Для Харківщини потрібні, принаймні, три такі томографи, бо один апарат, відповідно до норм, обслуговує 1 млн населення. З 2014 року ми ведемо переговори з Юліхським дослідницьким центром (Німеччина) про поставку циклотрона, який забезпечить потреби Харківщини. Але через брак коштів переговори зайшли у глухий кут. Отже, за найсприятливішого прогнозу практичний результат нашої роботи спостерігатимемо не раніше 2018 року.
Під час експериментального запуску реактора Президент України заявив: «Ми повинні навчитися виробляти ізотопи. Ми повинні вивчити можливості використання установки в медицині, щоб більше не купувати ізотопи за кордоном, а налагоджувати ефективне виробництво тут. Після запуску установки на повну потужність я дам відповідні доручення Уряду з метою максимально завантажити цю установку, відмовившись від іноземних постачальників».
Сподіваємося, що візит Петра Порошенка до Харкова та його зацікавленість у нашій роботі зможуть зрушити з місця таку важливу для України справу.
Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків
