В усьому світі служба крові вважається одним з елементів національної безпеки, натомість у нас Національна служба крові не зазнала жодних змін на законодавчому рівні за весь період незалежності, вважає заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко.
На її думку, ця служба все ще використовує застарілі методи взяття й переробки крові, виробляє продукцію низької якості та не має інформаційної системи обліку як донорів, так і донорського матеріалу.
«Однією з причин спалаху епідемії вірусних гепатитів та інших захворювань є відсутність контролю за якістю та безпечністю донорської крові, — повідомила вона в Facebook. — В Україні переливання компонентів крові пов’язане з безліччю ризиків. Тим більше, зараз, коли Україна перебуває в умовах бойових дій. Під час гострої потреби в донорській крові серед осіб, які виявили бажання стати донорами, було дуже багато людей з інфекційними захворюваннями».
Сучасна законодавча база не дає можливості ефективно вирішити цю проблему. Наприклад, чинним наказом Міністерства оборони України не передбачене обов’язкове проведення діагностики на інфекційні захворювання, у тому числі на гепатити та ВІЛ-інфекцію, під час проходження медичної комісії. Це, зрозуміло, перешкоджає вчасному виявленню небезпечних інфекційних хвороб. Також не розроблений механізм передачі демобілізованих до закладів охорони здоров’я за місцем проживання для їх належної діагностики та лікування. За словами І. Сисоєнко, розробка нового законопроекту, що усуває ці недоліки, — на завершальній стадії.
За матеріалами Facebook
