Запоріжжя: «Царство Шишки», або Нові подробиці корупційних схем в обласній клінічній лікарні

Сьогодні ти йдеш проти системи, а завтра вона ковтає тебе, навіть не похлинувшись. Провідний запорізький хірург, завідувач відділення рентгенангіографії та ендоваскулярної хірургії Запорізької обласної клінічної лікарні, асистент кафедри госпітальної хірургії Запорізького медичного університету Аркадій Матерухін звільнений зі своєї посади розпорядженням головного лікаря закладу Ігоря Шишки.

Можна було б довго розмірковувати, чому медик, який пропрацював на своєму місці 22 роки, раптово втратив довіру головного лікаря, якби не один дивний збіг обставин. Саме Аркадій Матерухін був чи не єдиним, хто погодився дати свідчення співробітникам СБУ та депутатській комісії, коли правоохоронці запідозрили головного лікаря в тіньових схемах (Ігорю Шишці було висунуто обвинувачення в підозрі в «організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою осіб в особливо великих розмірах»). Саме Аркадій Матерухін працював на відомому ангіографі, який було закуплено із серйозними порушеннями. Забігаючи наперед, скажу, що наявність корупційних схем підтвердилася — співробітники управління СБУ в Запорізькій області офіційно заявили: під час закупівлі обладнання було виявлено факт заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

Царство Шишки

Усім жителям великих міст відоме поняття «місто в місті». Коли крім офіційної високої влади є влада негласна, але її вплив — не менший, а часом навіть і більший. Зазвичай вона зосереджується на великих підприємствах і в провідних установах. Зі своїми порядками, законами, правилами та формою правління. Запорізька обласна клінічна лікарня є одним із таких «міст». Хоча багато хто погодиться, що ЗОКЛ швидше пасує термін «царство».

Як іще можна пояснити той факт, що найбільшим лікувальним закладом Запорізької області керує людина, котру підозрюють у серйозних злочинах? В «історії хвороби» лікаря — неправомірні тендерні закупівлі препаратів, машин швидкої допомоги і ще багато тіньових схем, суть яких полягає у «відмиванні» державних грошей.

Одним із найсерйозніших правопорушень Ігоря Шишки вважається закупівля ангіографа Toshiba Medical Systems Corporation INFX-8000V INFINIX VF-i/SP. Про офіційну вартість ангіографа не йшлося, проте у ЗМІ з’явилася інформація, ніби ціна диво-апарата виявилася значно меншою, аніж сума, виділена на його придбання. І різниця обраховується мільйонами: у документах на митниці відправником було задекларовано товар вартістю 820 тис. Євро. У різних джерелах йдеться про те, що реальна ціна (з урахуванням доставки в Україну), за якою було закуплено ангіограф, становила близько 400 тис. Євро.

Тим не менше, в офіційних джерелах не підтверджували й не спростовували інформації щодо тіньової закупівлі ангіографа. Однак, як виявилося, чутки були небезпідставними. Редакція сайту «Голос» отримала офіційне підтвердження СБУ про те, що під час закупівлі обладнання виявили факт заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

А ангіограф не справжній!

Як з’ясувалося, «заволодіти бюджетними коштами в особливо великих розмірах» для Ігоря Шишки було не так уже й складно. У травні 2016 року в обласній лікарні представили сучасний ангіограф. За словами Шишки, апарат 2015 року виготовлення відповідає ринковій ціні на території України і, що важливо, сертифікату якості. Варто зазначити, що це Шишка говорив під час офіційної презентації, яка відбувалася у досить вузькому колі. Оскільки ангіограф показували в лікарняному кабінеті, присутніми були кілька співробітників лікарні, представники обласної влади та журналісти. До речі, підтвердити чи спростувати слова головного лікаря про «унікальність» та «відповідність сертифікатам якості» могли небагато людей.

Серед цих «небагатьох» опинився Аркадій Матерухін. Спеціаліста з багаторічним стажем «сучасний ангіограф» насторожив одразу ж, тільки-но з обладнання було знято останній шар упаковки. До речі, з певних причин урочиста презентація змогла відбутися лише через півроку після того, як апарат прибув до лікарні.

«Ангіограф доставили в кінці грудня 2015 року, після чого монтували протягом півроку. Складалося враження, ніби щось до чогось прилаштовують. Останній раз у лікарню подіб­ний апарат надходив десять років тому, проте тоді його зібрали за шість днів. Але в цьому випадку все виявилося набагато серйозніше — скільки ангіограф не збирали, він все одно не хотів повноцінно працювати. Коли надійшов час презентації, апарат, як і раніше, був у неробочому стані. Більше того — до нього була підключена допоміжна апаратура вісімдесятих років (від попереднього апарата, який відпрацював свій термін). У день презентації ангіограф підлаштували під якісь необхідні функції, але не до кінця», — розповідає Аркадій Матерухін.

Лікар, до чиїх обов’язків входило проведення досліджень на цьому обладнанні, відзначив: ангіограф так і не зміг виконувати повноцінно своїх функцій. Апарат працював, проте абсолютно не відповідав заявленим характеристикам й однозначно не був схожим на надсучасне обладнання, яким його представляло керівництво лікарні. «У мене особисто складається враження, що апарат зібраний із різних компонентів — не може фірма, яка поважає себе, допустити, щоб на підвісці, призначеній для чотирьох моніторів, їх було три. При цьому навіть у цих трьох один із екранів — неробочий. До нас неодноразово приїздили інженери, однак їх робота була безрезультатною — зрештою ми взагалі вимк­нули цей екран, щоб він не відволікав. Крім цього, на ангіографі є автоматичний пристрій для введення контрастної речовини, але він не укомплектований жодними витратними матеріалами. Так і простояв у кутку увесь цей час, тому що ми ані зробити з ним щось, ані користуватися ним не можемо», — ділиться лікар досвідом своєї роботи на «диво-апараті».

Чути про окремі непрацюючі деталі новітнього обладнання вартістю близько 820 тис. Євро, принаймні, дивно. Не виправдовує збою в системі й можлива «половинна» сума, яка, за інформацією ЗМІ, до недавнього часу вважалася основною (близько 400 тис. Євро). Однак у світлі останніх подій вірогідно, що журналісти недооцінили корупційної хватки головного лікаря ЗОКЛ. За свідченнями, які отримали правоохоронці, ангіограф не відповідав характеристикам. Навіть якщо не брати до уваги версію спеціаліста про можливе «збирання» ангіографа з різних частин, а припустити, що обладнання просто не відповідає даті виготовлення (наприклад, якщо нам представили апарат не 2015-го, а, скажімо, 2010 року випуску), то все одно різниця між заявленою і витраченою сумами — колосальна.

На офіційному сайті компанії Toshiba Medical Systems Corporation представлено подібний ангіограф, випущений два роки тому. Його ціна коливається в середньому від 10 до 13 тис. Євро. Судячи з декларацій головного лікаря, за два роки в медицині стався різкий прорив й обладнання виросло в ціні у 80 разів. Утім, на сайтах медичного обладнання є дорожчі аналоги. Однак їх ціна в середньому також значно відрізняється від тієї, яку виплатив бюджет Запоріжжя. Наприклад, вартість рентгенівської системи для виконання катетеризації від Toshiba Infinix-i становить 110 тис. дол. Про те, що ангіограф не відповідає оголошеним характеристикам, заявили й інші співробітники лікарні. Олексій Полковников, лікар-нейрохірург відділення нейрохірургії, лікар-рентгенолог відділення рентгенангіографії та ендоваскулярної хірургії говорить: «Що можна сказати? Так, це стандартний ангіографічний комплекс, напевно, базового рівня. Сучасна апаратура передбачає цифрове опрацювання отриманих даних рентгенівського зображення. І якщо ми говоримо про нейрохірургічну патологію, то на сьогодні «золотим стандартом» є тривимірна контрастна 3D-ангіографія. Отримати 3D-зображення дає змогу додаткова установка, так звана робоча станція, що обробляє цифровий сигнал. Зав­дяки цьому утворюється об’ємне зображення, за яким хірурги можуть більш чітко визначити необхідний для проведення операції інструментарій, ризики запланованого втручання тощо, тобто радикально розширюються їх можливості. На жаль, у цьому комплексі такої функції немає. А от для базових досліджень та операцій його достатньо».

Не зашкодь?

Підозра прокуратури про багатомільйонні крадіжки, розслідування СБУ, депутатські перевірки, свідчення лікарів… На тлі цих подій жителі Запоріжжя очікували, що з дня на день головного лікаря якщо не відправлять до СІЗО, то хоча б усунуть від бюджетних грошей й управління закладом. Але в Запоріжжі система працює по-іншому — керівник-корупціонер залишається на своїй посаді, а замість нього без роботи опиняється лікар, який насмілився озвучити загальновідомі факти. Аркадій Матерухін 8 липня отримав наказ про звільнення з посади завідувача відділення рентгенангіографії та ендоваскулярної хірургії Запорізької обласної клінічної лікарні. Офіційна причина — закінчення терміну дії трудового договору. До речі, Аркадій Матерухін працює в ЗОКЛ із 1993 року, і, як повідомляють у лікарні, тоді, коли його приймали на роботу, трудових договорів не укладали.

У день звільнення Матерухіна Ігор Шишка одразу ж призначив нового завідувача. Ним став лікар-хірург кардіохірургічного відділення Раміні Торія. За словами начмеда лікувального закладу Тетяни Євченко, посада завідувача відділення рентгенангіографії та ендоваскулярної хірургії передбачає спеціалізацію з рентгенології, якої новий завідувач не має.

Однак призначення співробітника з недостатнім рівнем кваліфікації — ще не верх цинізму Ігоря Шишки. У головного лікаря клінічної лікарні почуття помсти взяло гору над клятвою Гіппократа. Аркадій Матерухін має досить рідку спеціалізацію — він виконує унікальні операції зі стентування коронарних артерій, які в місті можуть зробити одиниці. У день звільнення лікар мав проводити планові операції, тому хворим довелося писати звернення до Шишки з проханням дозволити Матерухіну виконати втручання, до яких вони готувалися.

Вочевидь, здоров’я пацієнтів — останнє, про що думає Ігор Шишка, оскільки після звільнення Матерухіна планові операції зі стентування були відмінені, й нині в лікарні ніхто не може сказати, коли їх проведення відновиться, адже на сьогодні в медзакладі немає спеціалістів потрібної кваліфікації.

Оточили увагою

Під час нашої зустрічі з Аркадієм Матерухіним розмову періодично переривали телефонні дзвінки. Лікарю дзвонили з клініки і повідомляли, що за його відсутності з кабінету виносять його особисті речі. Разом із лікарем наші журналісти відправилися до лікувального закладу. Кореспонденти «Голосу» намагалися поспілкуватися з головним лікарем, однак далі приймальні нас не пустили. Секретарка повідомила, що Ігоря Шишки на робочому місці немає.

Тим часом, незадовго до інциденту, Голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль висловив стурбованість ситуацією, яка склалася в обллікарні. Як пояснив губернатор на своїй сторінці у соцмережі, приводом для занепокоєння стали «численні звернення громадян про можливі систематичні порушення в роботі лікарні».

Жителів Запоріжжя така турбота керівника області мала б розчулити: поміркуйте самі — перевірки правоохоронців почалися в лікарні ще кілька місяців тому, підозри головлікарю винесені ще в травні, однак цих фактів було недостатньо, аби в губернаторське поле зору потрапила ЗОКЛ. І лише після «звернення громадян» Костянтин Іванович прийняв рішення доручити Голові Антикорупційної комісії при Запорізькій обласній державній адмініст­рації опрацювати інформацію та провести перевірку.

Утім, я не стала б покладати на неї великі сподівання, враховуючи, що майже наступного дня після розпорядження про перевірку відбулося скандальне звільнення. Очевидно, головний лікар настільки впевнений у своїй непохитності, що навіть у період підвищеної уваги до медзакладу та безпосередньо своєї персони з боку правоохоронців й обласної влади прийняв настільки резонансне рішення.

У підсумку

На сьогодні Аркадій Матерухін має намір звернутися до суду з позовом про незаконне звільнення. Щодо скандального ангіографа і нечистого на руку керівника, то зараз справою Ігоря Шишки займається столична СБУ. Незважаючи на серйозні звинувачення, життя головного лікаря проходить у звичному руслі: він так само має абсолютну владу над персоналом і доступ до бюджетних коштів. Ті, хто насмілився піти проти його волі, залишаються без посад, а наближені роблять усе можливе, аби хоч трохи «відбілити» заплямовану репутацію свого покровителя. Після нещодавньої публікації «Голосу» про корупційні схеми Ігоря Шишки до редакції телефонували співробітники лікарні (неважко здогадатися, з чиєї подачі), цікавлячись, з якої причини було написано матеріал і хто його замовив. Вірогідно, у «царст­ві Шишки» люди настільки звикли мовчати про побачені злочини, що факт того, ніби хтось може вільно говорити про них, викликає шок. Ми дуже сподіваємося, що «ігри в мовчанку» не підтримуватимуть хоча б правоохоронці, й після вибору між корупціонером і рятівником життів з громадою залишиться останній.

Аліса СИСОЄВА, golos.zp.ua