Служба крові — одна з галузей національної системи охорони здоров’я, без якої не обійтися. А зараз, коли в нашій державі тривають воєнні дії, її безперебійна та якісна робота — питання життя . Проте сама заготівля крові нині обходиться державі у «кругленьку» суму. Аби вчасно поповнювати запаси і при цьому економити кошти, Чернівецький обласний центр служби крові перейшов на кероване (планове) донорство.
ВЗ Як народилась ідея керованого донорства?
— Раніше заготівля крові не була такою дороговартісною: скляні флакони для заготівлі, наприклад, коштували 3 грн, а система — 1 грн. Тобто іще 14 років тому витрати на одного донора становили близько 4 грн. Тепер усе змінилося. У Чернівецькому обласному центрі служби крові (ЧОЦСК) перейшли на пластикові контейнери та витратні матеріали для проведення заготівлі крові. Їх вартість коливається від 100 до 2700 грн. Кошти отримуємо відповідно до держпрограми «Донорство» й, своєю чергою, несемо відповідальність за кожну витрачену копійку.
Анжеліка КАЛАНЧА, в. о. головного лікаря КУ «Чернівецький обласний центр служби крові»ВЗ Кероване донорство і залучення молоді — основний принцип нової моделі служби крові, яка наразі існує лише в проекті. Тож ви працюєте на випередження? Як вдалося залучити молодь?
— Так ми вже звикли, що донорство в нашій країні, як правило, є проблемою самих хворих і лікарів, а не суспільства. Ми бачили, що в дні донорів банк крові іноді вдавалося поповнити на 70% ІІ групою крові, хоча потреба була в І групі. Або ж терміново приходили здавати кров родичі хворого, виснажені, знервовані. Таких було 95%. Аби змінити ситуацію, звернулися до керівництва Буковинського державного медичного університету з пропозицією про співпрацю. Провели освітню роботу через студентський парламент і волонтерів, роз’яснили студентам-медикам, що таке донорство, чому їх кров настільки важлива. Доносили все доступно та ненав’язливо, і вже незабаром молодь почала приходити здавати кров. Більше того: за 5 років такої роботи нам вдалося сформувати ядро донорів, які передають цю традицію від випускників до першокурсників.
Зараз велика кількість донорів — це студенти, молодь, свідомі люди. Таким чином, по-перше, зменшилося навантаження на родичів хворих, яким потрібна кров, а по-друге, ми почали заготовляти компоненти крові лише в тих об’ємах, які необхідні, і викликати донорів тоді, коли в цьому є потреба. Вдалося також звести до мінімуму списання за терміном придатності. Так, якщо плазма, наприклад, перебуває на карантині, і її можна видавати через 6 місяців після повторного обстеження донора, то еритроцити мають обмежений термін придатності: із найсучаснішими консервантами максимум — це 42 доби, мінімум — 21. Однак переливати бажано найсвіжіші еритроцити — ті, яким не більше 10 діб. Так вдається досягти найкращого ефекту лікування.
ВЗ А чи забезпечений Чернівецький обласний центр служби крові необхідним обладнанням? Чи всього вистачає, зокрема для убезпечення крові донорів від інфекцій?
— Обладнання нашого центру частково оновлене. Маємо два апарати для плазмаферезу, один — для тромбоцитоферезу. У достатній кількості забезпечені контейнерами для крові — їх отримуємо за державним замовленням. Усе інше обладнання та реагенти замовляємо за кошти з державної субвенції.
ВЗ Служба крові в Чернівецькій області розпорошена по кількох лікувальних закладах. Чи не виникало ідеї об’єднати її під одним дахом?
— Основою є Центр служби крові, який координує роботу відділень трансфузіології у двох пологових будинках, лікарні швидкої медичної допомоги, районних лікарнях. У зазначених відділеннях проводиться заготівля крові, а подальша її переробка, аналізи на гепатити В і С, ВІЛ-інфекцію/СНІД, сифіліс, відбракування та закладка плазми на карантин — у ЧОЦСК. Еритроцити після дослідження зазнають лейкофільтрації і видаються тим пацієнтам, яким вони потрібні.
Наразі в одному місці концентрувати все немає потреби. Бо в кожної лікарні, у якій діють відділення трансфузіології, — свої якісні напрацювання. Наприклад, у лікарні швидкої медичної допомоги є дитяча травматологія. Родичі, які перебувають біля хворої дитини, не можуть залишити її та поїхати в ЧОЦСК здавати кров. А от спуститися на кілька поверхів нижче і зробити це в тій самій лікарні — без проблем. Тобто об’єднати центр крові під одним дахом ми зможемо тільки тоді, коли повністю перейдемо на організоване, кероване донорство і не буде потреби в донорах-родичах.
ВЗ А чи охоче лікарі стають донорами?
— Ми провели спеціальне дослідження з цього питання і були вражені результатом. У Чернівецькій області є 74 почесні донори-медики — це ті люди у білих халатах, які здавали кров 40 і більше разів. 250 лікарів і медсестер здають кров регулярно. А в Новоселицькій центральній районній лікарні є двоє унікальних донорів: Вірджинія Гарбуз, завідувачка місцевого відділення трансфузіології, зробила 122 кровоздачі, а її колега Анна Бойчук — 124.
Медицина не може існувати без служби крові — це очевидно. Зараз важливо адаптувати вітчизняне законодавство до європейських стандартів, у тому числі в частині гарантування безпечності й якості крові та її компонентів для захисту як реципієнтів, так і донорів.
Ольга РУСНАК, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
