Три кити психічного здоров’я

1493

mindconnexionПсихофізіологія, неврологія, психіатрія — три важливі складові сучасного психоневрологічного напряму в збереженні здоров’я населення. Їх інтеграція набуває особливої актуальності в умовах українських реалій. 

Нинішній стан психічного здоров’я населення викликає занепокоєння. Його погіршення спричинене ускладненням життя і діяльності людей, підвищеними вимогами до їх психофізіологічних можливостей, які й надалі зростатимуть. Окрім того, згадані проблеми загострюються через події на Сході України. Особливо це стосується військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях, що пов’язано з пораненнями, фізичним та психічним виснаженням, формуванням у них ознак гострого і хронічного стресу тощо. З огляду на це потрібна розробка та застосування численних профілактичних і лікувальних заходів й чітке визначення переліку найважливіших зав­дань, що стоять перед медичною громадськістю.

Важлива роль психофізіології

vz-39-40_2016_stranytsa_07_yzobrazhenye_0001Валентин КАЛЬНИШ, професор кафедри авіаційної, морської медицини та психофізіології Української військово-медичної академії, доктор біологічних наук, професор
Сучасні умови розширюють спектр питань, які покликана вирішити психофізіологія. Основну увагу потрібно приділяти військово-професійній орієнтації громадян, призваних на військову службу; вибору спеціальності військовослужбовцями-контракт­никами; визначенню професійної придатності обох категорій; відбору кандидатів для навчання у військово-навчальних закладах; раціональному розподілу військово­службовців за профілями підготовки і військовими посадами; виявленню військовослужбовців з ознаками утрудненої адаптації до служби або з уже сформованою дезадаптацією (для розробки пропозицій командуванню щодо їх реабілітації); комплектуванню екіпажів, розрахунків, команд, підрозділів (з урахуванням психологічної сумісності бійців); оцінці боєздатності частин і підрозділів за показниками функціонального стану організму військовослужбовців; психофізіологічній реабілітації учасників АТО; прогнозуванню віддалених наслідків бойового стресу та підвищенню стійкості до нього у військовослужбовців. Усе це допоможе значною мірою знизити вплив стресу на військовослужбовців, істотно підвищити їх боєздатність.

З огляду на сучасні реалії психофізіологи повинні приділяти підвищену увагу й питанням, актуальним для «мирного» часу. Зокрема досягненню збалансованості між професійними інтересами людини, її психофізіологічними особливостями і можливостями ринку праці; сприянню безперервному зростанню професіоналізму особистості як найважливішої умови її задоволеності працею і власним соціальним статусом; реалізації індивідуального потенціалу; формуванню здорового способу життя; адекватному прогнозуванню професійної успішності в будь-якій сфері трудової діяльності.

Коли узагальнити численні визначення психофізіології, можна дійти висновку, що це — міждисциплінарна наука, яка виникла на стику психології та нейрофізіології і вивчає фізіо­логічні основи й механізми цілісних форм психічної діяльності та поведінки людини або тварини у взаємодії з нейрофізіологічними процесами, а також роль біолого-гігієнічних факторів, у тому числі й властивостей нервової системи, у реалізації психічної діяльності.

Психофізіологія сформувалася внаслідок необхідності створити підґрунтя для пояснення певних елементів психічних явищ за допомогою фізіологічних процесів. На сьогодні це найповніше відображено в теорії функціональних систем академіка П. К. Анохіна. Її застосування дає змогу порівняти різні форми поведінкових реакцій людини або тварин з фізіологічними процесами різного ступеня складності, де психічні та фізіологічні процеси розвиваються на основі формування функціональних систем.

Точка дотику

Вирішення актуальних на сьогодні завдань, що стосуються збереження здоров’я військовослужбовців, їх боєздатності, соціальної адаптації, фізичної і психічної реабілітації, має здійснюватися комплексними зусиллями психофізіологів, неврологів і психіатрів. Їх тісна співпраця буде ефективною лише за умови врахування специфіки кожної з наук.

Наприклад, окрім дезадаптацій психофізіологічного походження учасники бойових дій страждають від травм, каліцтв, загострення хронічних хвороб, зокрема неврологічних порушень. Під впливом екстремальних факторів зовнішнього середовища, до яких належать і бойові дії, у людини може статися тепловий удар, опікова хвороба, переохолодження, травматизація; вона може зазнати впливу надвисокочастотного елект­ромагнітного поля, кисневого голодування, радіаційного ураження, дії хімічних речовин тощо. Також дуже поширеною проблемою є захворювання вегетативної нервової системи (вегетативні порушення при ураженнях головного мозку, нейросоматичні синд­роми і хвороби), котрі проявляються різкими перепадами артеріального тиску, болем різної інтенсивності й походження, хронічною втомою, запамороченнями, занепокоєнням і страхом. Часто виникають різні неврози (істероїдний, нав’язливих станів, неврастенія). Діагностикою і подальшим лікуванням цих захворювань займаються неврологи. Якщо ж додаються ще й зміни функціонування психіки, до терапії залучають психіатрів.

Психічні розлади також є супутниками воєнного часу. Здебільшого це зміни особистості, сприйняття, пам’яті, мислення тощо. Зокрема дефект сприйняття проявляється виникненням ілюзій або галюцинацій. Часом трапляється розлад пам’яті — її втрата на недавні події на тлі відносно повного відтворення фактів віддаленого минулого. Такі «зриви» пам’яті поєднуються з недостатньою орієнтацією хворих у навколишній ситуації (реальні події можуть чітко зринати у свідомості хворого або ж вигадливо переплітатися з іншими епізодами, що мали місце раніше). По суті, у таких пацієнтів порушується здатність пов’язати окремі відрізки життя, виникає дезорієнтованість у сьогоденні, відсутня адекватна оцінка навколишнього світу тощо. Порушення здатності до повноцінного відтворення явищ недавнього минулого докорінно впливає на поведінку людини, вона стає безпорадною перед випробуваннями. У разі порушення процесу мислення продукуються маячні умовиводи, що ґрунтуються на неадекватному трактуванні отриманої інформації. Такі стани часто спостерігають у хворих з ураженнями лобових відділів мозку — у них порушується критичність до своїх дій, виконання найпростіших завдань супроводжується безліччю зайвих метушливих рухів, зазвичай такі люди діють за методом «спроб і помилок». До того ж, вони байдужі до отримання результатів, однак їх пасивна поведінка супроводжується підвищеною реакцією на випадкові подразники. Ще одним порушенням психіки є афективна симптоматика, що формується на завершальному етапі обробки мозком інформації. Вона проявляється манією та депресією, відповідно, значним підвищенням або зниженням настрою (через неадекватну оцінку отриманої інформації). Ослаблення або елімінування подібних порушень — сфера компетенції психіатрії.

Комплементарний підхід

Психофізіологія, неврологія і психіатрія причетні до вирішення згаданих проблем (кожна по-своєму), оскільки існують суттєві відмінності в ролі фахівців, котрі представляють ці «дружні» науки. Так, психофізіолог не встановлює медичного діагнозу і не призначає лікування. Найчастіше його компетенцією є проблеми, що з’являються у ще практично здорової людини.

У фахівця цього профілю — надзвичайно важливі зав­дання, які не вирішуються в галузі неврології або психіатрії. Водночас психофізіолог може взяти на себе виконання низки реабілітаційних заходів після встановлення діагнозу і призначення лікування профільним спеціалістом. Зокрема це тренування пам’яті, уваги, мислення тощо, яке здійснюється специфічними психофізіологічними методами. Щоб встановити ефективність лікування і реабілітації хворих, важливо визначити функціональний стан і працездатність (боєздатність) людини. Оскільки методи такої оцінки не є специфічними, психофізіо-лог може взяти активну участь у цьому процесі. Психофізіологія, неврологія і психіатрія не перетинаються у сферах своїх компетенцій, швидше — доповнюють одна одну. Відмінності в предметах дос­лідження забезпечують їх комплементарну взаємодію для вирішення загальних завдань.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я