Новий інтернет-ресурс «Персональний кабінет пацієнта» почав працювати у Вінниці. За його допомогою вінничани тепер можуть записатися на прийом до лікаря, а також мають онлайн-доступ до власної електронної медичної картки. Не виходячи з дому, можна дізнатися про результати своїх аналізів, ознайомитися з висновками лікаря та призначеним лікуванням. «Персональний кабінет пацієнта» — це лише один із кроків на шляху впровадження у Вінниці інформатизації медичної галузі, яке розпочалося ще 5 років тому.
Змінити не тільки систему звітності, а й свідомість лікарів
Наталя КОРОБЧИНСЬКА, начальник інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Департаменту охорони здоров’я Вінницької міської радиОскільки галузь охорони здоров’я міста представлена закладами первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги, які обслуговують майже 400 тис. населення, вирішили, що процес інформатизації варто розпочати саме з тих медичних установ, до яких найчастіше звертаються пацієнти, — з первинки. Тому в результаті впровадження І етапу інформатизації (2011-2015 роки) ми створили необхідні робочі місця та підключили до інформаційної системи заклади первинної ланки (центри ПМСД), а також КП «Міський лікувально-діагностичний центр».
На жаль, чітких законодавчих актів чи механізмів запровадження інформаційної системи в медичну галузь немає. Це, напевно, пов’язано з тим, що медицина — одна з найскладніших систем, до того ж насичена різними бюрократичними перепонами, об які ми не раз спотикалися. Наприклад, не всі розуміли, для чого медичні послуги переводити в електронний формат. Звикли працювати «по накатаній», «по старинці», оформлювати все в паперовому вигляді. Згодом ми почали виявляти речі, про які ніхто раніше не знав й існування котрих не міг навіть припустити, — окремі лікарі приписували пацієнтам захворювання, яких у них не було, або ж призначали недозволені ліки. Раніше перевірити цю інформацію було складно. А тепер маємо всю картинку перед очима. Проводимо перевірки щодня, при чому на всіх рівнях: адміністрація закладів і центрів, статистичні відділи, департамент. Фактично за п’ять років ми змінили якість формування звітності та свідомість лікарів. Деякі з них зараз кажуть, що не уявляють, як вони раніше працювали без «Електронної картки пацієнта».
Фінансує місто
Ключовим індикатором виконання програми є кількість створених робочих місць. Протягом 2011-2015 років їх з’явилося 277 — усі обладнані ліцензованим програмним забезпеченням «Доктор Елекс». У І півріччі 2016 року створено 133 робочих місця — 95,7% від річного плану. Загалом за програмою інформатизації до 2020 року їх має бути 755.
Для повноцінного використання наявного ресурсу та покращення ефективності роботи в системі відповідно оснащені ординаторські, у яких встановлено комп’ютери з необхідним програмним забезпеченням. На сьогодні на 410 робочих місцях можуть працювати понад 1 тис. медиків, які мають право доступу до системи з персональним логіном і паролем. Тобто кожне робоче місце фактично «працює» у 2,5 зміни.
Усі витрати на запровадження системи фінансуються з міського бюджету. Загалом протягом І етапу було виділено понад 10 млн грн. Для реалізації ІІ етапу суму буде збільшено, враховуючи подорожчання техніки та витратних матеріалів. На 2016 рік, наприклад, заплановано освоїти понад 5,7 млн грн.
В інтересах пацієнта
Зараз у медичній інформаційній системі зареєстровано майже 384,8 тис. осіб, які обслуговуються лікувальними закладами Вінниці. Такої бази даних про пацієнтів немає в жодному місті України. Персональна ідентифікація проводиться за паспортними даними. Кожному присвоюють унікальний ідентифікаційний код, у якому вказано центр обслуговування, адресу проживання та інші показники, що зменшує можливість дублювання.
Окрім цього, будь-хто з них має можливість зареєструватися в «Персональному кабінеті пацієнта». Для реєстрації в системі потрібно звернутися із паспортом у ПМСД за місцем проживання та отримати логін і пароль у свого сімейного лікаря. Після цього хворий може знайомитися з усіма записами та результатами досліджень, а також має можливість онлайн-реєстрації на прийом до лікаря, чого раніше ми не могли запровадити на системному рівні.
Нині отримали логін і пароль та скористалися зазначеною вище можливістю понад 3,2 тис. вінничан. Зайти до «Персонального кабінету пацієнта» можна з офіційного сайту Вінницької міської ради. Для цього потрібно увійти в розділ «Галузі міста» та перейти до підрозділу «Охорона здоров’я».
Наша мета — знати кожного хворого «в обличчя», його захворювання та проблеми, а також працювати за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Тобто в нас не заклад отримує кошти на лікування, а хворий — на свої медичні потреби. Жодна медустанова не може існувати поза системою, яка фіксує кількість пацієнтів, перелік послуг, рівень захворюваності тощо.
Ми живемо в інший час, і рахувати гроші «з повітря» більше не вийде. Якщо заклад обслуговує 5 тис. хворих, то він має отримати кошти на цю кількість, не більше і не менше.
Успіх програми — заслуга кожного медика
Завдяки програмі інформатизації в медичних закладах нам, по-перше, вдалося покращити якість і оперативність обміну інформацією між лікувальними установами міста. По-друге, зменшити час на підготовку медичної документації та звітності, а отже, підвищити якість, швидкість обміну й доступність інформації в межах медичного простору Вінниці. По-третє, ми забезпечили ведення облікової медичної документації відповідно до вимог і форм, затверджених чинними наказами МОЗ. Крім того, деякі облікові форми ведуться лише в електронному вигляді, без дублювання на паперових носіях згідно з Наказом МОЗ від 05.07.2005 р. №330 «Про запровадження ведення електронного варіанту облікових статистичних форм в лікувально-профілактичних закладах».
Тепер під час прийому пацієнта всі дані до електронної картки вносить медсестра. Завдяки цьому нам вдалося вивільнити час лікаря безпосередньо для огляду та консультації хворого. Ми також отримали достовірну «картину» завантаженості лікарів: бачимо, хто скільки пацієнтів прийняв, яке призначення виписав, що рекомендував.
Завдяки «Електронній картці пацієнта» в місті знизилися показники захворюваності населення. І не тому, що люди почали рідше звертатися по допомогу (як дехто може подумати), а тому, що тепер реєстрація захворюваності стала якіснішою, ми щодня бачимо, скільки вінничан прийшло до медичних закладів і з якими проблемами. І ці дані ніхто змінити не може, бо система має надійні засоби захисту.
Нині вже п’ять центрів ПМСД працюють у медичній інформаційній системі, що дає змогу забезпечити реєстрацію прикріпленого населення, ведення облікової медичної документації, формування звітів. Підключені до системи й амбулаторно-діагностичні відділення міської клінічної лікарні №1, регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології, міської лікарні «Центр матері та дитини», жіночі консультації міських пологових будинків №1 і 2, травмпункт міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Завершуються підготовчі роботи з підключення лабораторії міської клінічної лікарні №3 та лабораторій центрів ПМСД. Оцінюються можливості інтеграції в медичну інформаційну систему «Доктор Елекс» даних усієї діагностичної апаратури лікарень і центрів ПМСД (рентгену, ЕКГ, УЗД тощо).
Крім того, впроваджуючи інформатизацію галузі охорони здоров’я, ми ділимося здобутим досвідом із колегами з інших міст: взяли участь у конференції щодо інформатизації галузі охорони здоров’я у Львові та міжнародній науково-практичній конференції у Черкасах, приймали у Вінниці колег з лікувальних закладів Ковеля, Києва, Дніпра. Зазначу, що в інших містах України аналогів нашого шляху інформатизації галузі охорони здоров’я з підключенням всіх бюджетних медичних закладів міста немає.
Без ложки дьогтю не буває
Але не буду лукавити: на шляху впровадження системи інформатизації ми майже щодня стикаємося з проблемами. Деякі з них вдається ліквідувати швидко, на окремі витрачаємо по кілька місяців. Наприклад, іноді стикаємося з незадовільним інтернет-забезпеченням провайдерами у найвіддаленіших амбулаторіях центрів ПМСД (наприклад, районах приватної забудови). Буває, що оновлення програми гальмує роботу системи.
Окрім цього, не передбачено можливості створення всієї необхідної статистичної звітності, тому процес постійно вдосконалюється, і благо — система гнучка до змін. Та найбільша прикрість у тому, що низька заробітна плата призводить до плинності й дефіциту інженерів-програмістів (системних адміністраторів) і медичного персоналу.
А плани, як у Наполеона
На сьогодні розроблений мобільний додаток програми «Доктор Елекс», який дасть змогу працювати в системі з планшета або мобільного телефону. Але між періодами «розробити» і «запровадити» має минути певний час. Сподіваємося, що до кінця цього року вінничани вже користуватимуться мобільним варіантом програми. До того ж, система потребує доопрацювання шаблонів облікової медичної документації, узгодження облікових даних зі звітами — усі ці нюанси плануємо виправити найближчим часом.
Мріємо також про те, щоб інтегрувати дані обласних закладів про стан здоров’я мешканців міста Вінниця до нашої інформаційної системи, а надалі — додати інформацію зі стаціонарів. Тобто хочемо мати повну інформаційну базу, аби надавати якісні медичні послуги, знати кожного пацієнта і правильно — відповідно до вимог часу — вести облікову медичну документацію.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця
