Ще у 1980-х роках учені-онкологи дійшли висновку, що імунний захист проти пухлин не спрацьовує, оскільки пухлина успішно блокує спрямовані проти неї імунні реакції. Тоді ж і народилася ідея створити препарати, які змінюватимуть поверхневі структури пухлинних клітин. Такі особливості притаманні онкотропним вірусам і цитокінам, у т. ч. інтерферонам. Так виникла нова галузь біотерапії – віротерапія.
Перший (і поки що єдиний у світі) центр віротерапії був створений у 2008 році у Латвії. Дослідження з віротерапії в Інституті мікробіології ім. А. Кірхенштейна у цій країні були розпочаті ще в 1960 р., а саме: 25 квітня 1968 р. Міністерство охорони здоров’я Латвійської РСР дало дозвіл розпочати першу фазу клінічних випробувань 5 відібраних онколітичних вірусів групи ECHO. Першими піддослідними стали хворі на рак IV стадії, у лікуванні яких класичні методи терапії раку були неефективними. Вірус із найбільш вираженими онколітичними властивостями був названий Rigvir (Ризький вірус).
Маленький убивця
Rigvir — єдиний препарат, який на сьогодні пройшов усі фази клінічних випробувань. Це імуномодулятор, який вибірково впливає на клітини пухлин і, викликаючи специфічні імунні реакції проти себе, активізує клітини імунної системи. Препарат не спричиняє імуносупресії, як це трапляється, наприклад, у випадку вірусу грипу. Імуномодулюючу дію Rigvir пов’язують із активацією імунних клітин лімфатичних вузлів і лімфоїдних тканин. У результаті активації імунних реакцій проти пухлиноасоційованих антигенів реалізується апоптичний процес імунологічного відторгнення пухлини. Повторним застосуванням препарату під час умілого спрямування можливо досягти поступової і повної регресії мікрометастазів лімфатичних вузлів і підшкірних метастазів.
Незаперечно доведено, що Rigvir не розмножується в інших органах і тканинах людини і не виділяється в навколишнє середовище. Результати досліджень віротерапії в Латвії, а також отримані в останні десятиліття вченими Австралії, Канади, Німеччини, США, Японії дані показують, що онкотропізм різних груп вірусів неоднаковий. Можна говорити про спектр вірусів по відношенню до пухлин і своєю чергою пухлин по відношенню до вірусів. Найбільш чутливі до Rigvir пухлини тих органів і тканин, які в ході ембріогенезу утворилися з ендопласта.
Це:
• меланома,
• рак шлунка,
• рак прямої і товстої кишки,
• рак підшлункової залози,
• рак нирки,
• рак сечового міхура,
• рак простати,
• рак легенів,
• рак матки,
• різні види саркоми.
Віротерапія має ряд переваг порівняно із хіміо- та променевою терапією. А саме:
• високий терапевтичний індекс (на 1 здорову клітину гинуть 10 000 пухлинних клітин);
• прицільна дія на ракові клітини;
• швидке ліквідування продуктів розпаду клітин;
• багаторазове і повторне застосування онколітичних вірусів стимулює апоптоз — природний для організму процес ліквідації застарілих, ушкоджених або чужорідних клітин.
Процес лікування із застосуванням віротерапії зазвичай проходить амбулаторно. Пацієнту призначається індивідуальний курс ін’єкцій. Під час курсу лікування, який може тривати до трьох років, хворий отримує приблизно 22–24 дози препарату.
Результати терапії із застосуванням віротерапії вказують, що середня виживаність у разі меланоми збільшується на 40%. Вражаючими виявилися дані виживаності 85 пацієнтів, до яких застосовували вірус після видалення метастатичних лімфовузлів. У цій групі трирічний коефіцієнт виживаності досяг 83%. Доводять ефективність біотерапії вірусом і інші цифри: так, п’ятирічна виживаність під час лікування вірусом пацієнтів із пухлиною прямої кишки — 41,0%, одночасно з оперативним втручанням — 71,2%.
Віротерапія застосовується локально та системно. Цей вид лікування дуже важливий у разі пухлин, не чутливих до хіміо- та променевої терапії (меланома, гіпернефрома та ін.). Ефект віротерапії великою мірою залежить від стану імунної системи пацієнта, а також від перебігу ракового процесу перед початком лікування. Найкращі результати використання віротерапії були досягнуті на ранніх стадіях пухлини та після радикальної операції для профілактики метастазів. Не варто чекати ефекту від біотерапії на пізніх стадіях ракового процесу і після того, як можливості всіх видів лікування вичерпано.
Світові розробки
Продовжують досліджувати лікування онкологічних хвороб за допомогою вірусів і вчені інших країн. Так, дослідники з Єврейського університету в Єрусалимі вже запатентували новий метод лікування раку крові за допомогою вірусу СНІДу. Ізраїльські вчені працювали з білком VIF, що входить у ДНК вірусу СНІДу. Білок надає вірусу стійкість перед імунними системами організму. Дослідники з’ясували, що він також здатний позбавляти ракові клітини здатності відновлювати ДНК після опромінення. Цей метод дає вченим надію на повне вилікування деяких видів раку крові, а також на запобігання рецидивам.
Британські лікарі провели успішні клінічні випробування генетично модифікованого вірусу герпесу, який використовується під час лікування деяких видів раку. Випробування нового методу лікування пухлин мозку і шиї, проведені на 17 пацієнтах в одній із лондонських лікарень, у поєднанні з хіміо- та радіотерапією призвели до знищення пухлин у більшості пацієнтів.
Учені з Університету Оттави успішно випробували модифікований вірус для лікування раку під назвою JX-594. Даний ген вводився внутрішньовенно. Він вражав пухлини і відтворювався всередині пухлин. Дослідження проводили на 23 добровольцях, у яких були різні типи раку. Онкологи вважають експеримент багатообіцяльним.
Навесні 2010 року біотехнологічне підприємство Фінляндії Oncos Therapeutics отримало інвестиції в розмірі чотирьох мільйонів євро на клінічні дослідження онколітичного вірусу CGTG-102. Розпочате ще у 2007 році пробне лікування вірусами дало вражаючі результати для видів раку з широким поширенням і на пізніх термінах, для яких звичайне лікування не ефективне. В основу розробок лягла дослідна робота, яку протягом тривалого часу проводила група вчених, що спеціалізується на вірусній терапії раку, з університету Гельсінкі. Під час дослідження виявилося, що вірус руйнує ракові клітини, не завдаючи шкоди здоровим клітинам. Розпочаті клінічні дослідження вірусу триватимуть до кінця 2012 року. Але лікування онколітичними вірусами вже проводять у фінській клініці Docrates.
Тетяна ПРИХОДЬКО, спеціально для «ВЗ»
http://www.viroterapija.lv / latvian_virotherapy_center_ru.html
http://www.isracast.com / tech_news / 260106_tech.aspx
http://www.neotropix.com / index.htm
http://www.bioline.org.br /
request?mj03002
http://discoverysedge.mayo.edu / measles /
http://www.mayoclinic.org /
news2007‑rst / 3954.html
http://www.collegiatetimes.com / news /
1 / ARTICLE / 8949 / 2007‑04‑12.html
http://www.epeiusbiotech.com /
КОМЕНТАР
Богдан ЛИТВИНЕНКО,
лікар-дерматовенеролог, онколог, головний лікар Універсальної дерматологічної клініки «Євродерм»
Онколітичні віруси є живими, здатними до реплікації вірусами, які розмножуються вибірково в пухлинних клітинах, що призводить до їх знищення. Контрольована пухлинно-селективна реплікація вірусів є перспективною стратегією в боротьбі з багатьма пухлинними процесами і має ряд переваг порівняно з традиційною терапією раку.
Віротерапія не є новою концепцією, проте останні технічні досягнення в галузі генетичної модифікації онколітичних вірусів значно підвищили специфічність вірусів щодо пухлинних клітин, що дало змогу розробити нові методи боротьби з раком, у тому числі з одним із найбільш злоякісних його видів — меланомою.
Останніми роками збільшується кількість клінічних випробувань в онкології, які вивчають вплив онколітичних вірусів. Більшість цих досліджень продемонстрували достатню безпеку даного методу та можливість ефективного впровадження віротерапії в клінічну практику. Системне використання онколітичних вірусів може успішно розширити можливості терапії ряду пухлин і стати в один ряд із іншими сучасними методами терапії раку, такими як використання моноклональних антитіл і так званих «малих молекул».
