Серцево-судинні захворювання утримують одне з перших місць серед причин смертності в усьому світі. І якщо навіть розвиненим країнам важко впоратися з цими недугами, то що вже говорити про Україну, де й рівень забезпечення обладнанням низький, і вартість оперативних втручань не всім по кишені. Але незважаючи на труднощі, на Волині спромоглися знайти можливість надавати допомогу пацієнтам із патологіями серцево-судинної системи на високому рівні.
ВЗ Відділення кардіохірургії, очолюване вами, — одне з кращих в Україні. Як цього досягли?
Володимир ПЕЦЕНТІЙ, завідувач відділення кардіохірургії Волинської обласної клінічної лікарні, кардіохірург, лікар вищої категоріїВЗ А як щодо технічного оснащення?
— Кардіохірургічне відділення Волинської обласної клінічної лікарні оснащене на високому рівні. Маємо ангіограф для обстеження судин, сучасні УЗ-апарати. Облаштування операційної також відповідає сучасним вимогам. Хоча час не стоїть на місці. Дещо вже потребує ремонту, деякі апарати теж можна було б замінити новішими.
ВЗ Чи забезпечена в області своєчасна діагностика пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями?
— Зрозуміло, що вирішити це питання можна лише комплексно, на всіх рівнях. Спочатку потрібно налагодити нормальну роботу ФАПів, покращити їх технічне оснащення, рівень діагностики та логістики. Це дасть змогу оперативно доправляти хворих у районні або міські чи обласну лікарні. В основному мова йде про пацієнтів із гострим інфарктом. У нас лікарі можуть цілодобово приймати таких хворих, як-то кажуть, 24/7. Тільки-но надходить інформація про такого пацієнта, котрого везуть або в міську лікарню, залежно від районного поділу, або до нас, в обласну, лікарі вже готові й одразу беруть його в операційну. За результатами коронарографії, залежно від часу, який минув від початку інфаркту, виконують чи ангіопластику, чи стентування коронарних артерій. Або ж готують хворого до операції. Тобто сам процес діагностики налагоджений.
ВЗ В області покладають великі сподівання на програму співпраці зі Світовим банком, яка дасть змогу оновити медичне обладнання і суттєво підвищити якість діагностики.
— У програму співпраці Волинської ОДА зі Світовим банком закладено пункти щодо реорганізації медицини загалом та її первинної, вторинної і третинної ланок зокрема. Ми дуже сподіваємося на цю співпрацю, оскільки вона має забезпечити якісні зрушення в лікуванні хворих на всіх етапах. Зокрема, хочемо за рахунок програми Світового банку покращити якість діагностики і дооснастити медичні заклади ультразвуковими та лабораторними апаратами, у тому числі й районні лікарні. Запланували також придбання апаратів для виконання навантажувальних проб на серце. Волинська обласна клінічна лікарня, звісно, не залишиться осторонь цієї програми. Крім того, плануємо закупити сучасніші діагностичні й УЗ-апарати і, можливо, новий ангіографічний комплекс. Адже темпи змін у медичній техніці зараз досить швидкі. Майже кожні чотири чи п’ять років з’являються нові та точніші апарати. До того ж, будь-яка апаратура має здатність зношуватися.
ВЗ Нещодавно ви були на стажуванні у Великій Британії. Розкажіть про ваші враження від побаченого.
— В області діє освітня програма для кардіологів. У її рамках я разом з іще одним кардіохірургом нашої лікарні тиждень перебували на стажуванні у місті Віндзор, у представництві Європейської асоціації кардіоторакальних хірургів. Під егідою цієї організації проводяться спеціальні курси з різних патологій. Наші заняття там були присвячені проблемі протезування аорти і пластики мітрального клапана. Основна перевага подібних занять — у їх новаторському підході та ефективності.
Участь у заході бере відносно невелика кількість слухачів — 25 осіб. Це зовсім не схоже на велику конференцію, де присутні сотні лікарів. Проблемні питання конкретного виду патології висвітлює професор — фахівець у цій галузі. Спочатку — лекція, потім — відеоінформація. А далі — практичний майстер-клас на препаратах, зокрема на свинячих серцях із доступом до аорти. Його виконують курсанти, а професор як консультант відповідає на питання, пояснює, ділиться досвідом. На мою думку, така методика навчання для кардіохірургів є ефективною, оскільки дає змогу розширити спектр знань, набути практичного досвіду, ознайомитися з досягненнями провідних шкіл, побачити свої помилки. Одна справа — почути про сучасні методики на конференціях, інша — побачити на власні очі й зробити щось на практиці.
ВЗ Чи є суттєвий розрив між кардіохірургією України та розвинених країн світу? Які фактори заважають її розвитку?
— Насправді в Україні виконують багато операцій, які проводять кардіохірурги провідних держав світу. Основна перешкода має комерційний характер, тому що всі високотехнологічні процедури й операції вимагають великих коштів. Наприклад, зараз в Україні намагаються втілити в життя програму із встановлення клапанів серця без розрізу. Тобто через артерію проводять спеціальні біологічні клапани, які «вмонтовуються» у серце. Ця процедура досить дороговартісна. Нині вона не дуже поширена, але поступово кількість таких втручань зростає, що дає шанс хворим, яким не показані традиційні операції через високий ризик. В Україні кілька років тому теж було проведено дві такі процедури за участю німецьких спеціалістів.
Наші провідні інститути здатні виконувати операції на серці високого рівня. Єдина проблема — у фінансуванні таких втручань. Звичайний пацієнт просто не в змозі сам придбати все необхідне для цього, а держава не забезпечує заклади навіть у мінімальному обсязі.
Ще один сучасний напрям — трансплантація серця. Тут на заваді стала відсутність законодавчої бази в Україні. Також у нашій державі виконують таку операцію, як стентування аорти при розшаровуючих аневризмах, у які залучений грудний відділ. У цьому випадку провести втручання суто хірургічним методом досить складно і ризик дуже високий. За кордоном зараз виконують багато таких операцій, в Україні — ні. Але основна проблема — знову ж таки не в професійному рівні лікарів, а у відсутності фінансів. І за цим показником ми не можемо поки конкурувати із закордонними кардіологічними центрами. Буде достатнє фінансування — будуть операції найвищого рівня, бо кадровий потенціал української медицини потужний, і професійні якості її хірургів не поступаються таким спеціалістів із провідних країн світу.
ВЗ Скільки операцій на серці здійснюють у Волинській обласній клінічній лікарні?
— Операції є різні. Наприклад, коронарографій виконуємо близько 500-600, стентувань коронарних артерій — близько 100, іще 120-150 операцій зі встановлення кардіостимуляторів. Приблизно стільки ж оперативних втручань у нашому відділенні проводять на відкритому серці. Переважна більшість із них — аортокоронарні шунтування. Їх частка у загальній структурі операцій становить близько 70%. Ще 30% — це протезування клапанів і комбіновані оперативні втручання. Якщо ж взяти за основу міжнародну статистику захворювань серцево-судинної системи, то на рік мало б проводитися 400-500 аортокоронарних шунтувань, 200-250 протезувань клапанів. Але цей рівень фактично недосяжний навіть за кордоном…
ВЗ Якщо порівняти вікову та статеву структуру хворих, які потребують операцій на серці, про які тенденції можна говорити?
— Основна причина виникнення ураження судин серця і клапанів — атеросклероз. Він дійсно останнім часом трохи помолодшав. У нашій лікарні бували пацієнти, які вже у 30 років перенесли інфаркти й в яких під час коронарографії ми виявляли ураження судин. Їх небагато, але вони, на жаль, є. Коли ж проаналізувати загальні показники, то можна сказати, що атеросклероз молодшає. Причин цього кілька: незбалансоване харчування, малорухливий спосіб життя, погана екологія, негативна генетика. Ця хвороба багатокомпонентна, і виділити лише один фактор її появи нереально. Зараз на ринку є багато препаратів, які здатні зменшити прояви атеросклерозу. Але повністю вилікувати цю патологію поки що неможливо.
ВЗ На якому етапі серцево-судинних захворювань пацієнти звертаються до лікаря?
— У нас найчастіше в лікарню потрапляють пацієнти із тяжкими стадіями. Частково це пояснюється психологічною установкою хворих, а частково — складним економічним становищем. Люди намагаються уникати візиту до лікаря до останнього. І лише коли вже «припекло» і біль перетворюється на дуже сильний або ж стає важко дихати, пацієнти звертаються до медиків. За кордоном хворих із настільки задавненими стадіями хвороб мало. І звинувачувати в цьому українських лікарів не можна, хоча в поодиноких випадках вони теж можуть не все зауважити. Переважно ж пацієнти знають, що в них є певна хвороба і потрібно щось робити. Але багатьох стримують то фінансові питання, то психологічна установка.
ВЗ Який сьогодні відсоток успішних операцій у кардіохірургії?
— Летальність в Україні становить приблизно 1-1,5%. Хоча цей показник залежить від різних чинників. За певними нозологіями можуть бути дещо вищі цифри: 2-2,5%. Волинська область теж утримує такий рівень. Варто сказати, що для досягнення низького відсотка смертності важливі не тільки успішно виконана операція, а і якісний догляд після неї.
ВЗ Яким є прогноз середньої тривалості життя людини після операції на серці?
— Наші операції дають змогу підвищити і якість життя пацієнта, і подовжити його тривалість. Проте останній показник залежить не тільки від проблем із серцем. У людини може бути атеросклероз сонних артерій головного мозку чи нижніх кінцівок, онкологічна патологія, цукровий діабет. Тому сказати, скільки саме проживе хворий, з високою часткою ймовірності ми не можемо. Але спроможні вплинути на якість життя. Коли пацієнт, наприклад, страждає на стенокардію, що не дає йому пройти 100 чи навіть 50 метрів, то після проведеної операції він повертається до активного способу життя і навіть займається фізкультурою. Хоча, повторюся, усе залежить від наявності супутніх захворювань. Зрозуміло, якщо людина пережила кілька інфарктів і в неї значна рубцева зона, то прогноз буде гіршим.
ВЗ Розкажіть про найскладніші випадки з вашої медичної практики
— Нещодавно ми оперували одну пацієнтку із тяжкою вадою — стенозом мітрального отвору. Крім того, у неї були тромби в передсерді. Поки ми готували її до операції, уже в лікарні у хворої відірвався тромб і потрапив їй у ногу, ще один — у руку. Ми поміняли їй клапан, видалили тромб із передсердя. А судинний хірург одразу ж видалив тромби з руки та ноги. Результат виявився хорошим. У жінки відновилася функція кінцівок, серце теж працює нормально. Через певний час пацієнтка повернулася додому в задовільному стані.
ВЗ Що потрібно для того, аби кардіохірургія в Україні вийшла на новий рівень?
— Основна перешкода — це фінансування, і саме її треба здолати. Для цього в нас є Міністерство охорони здоров’я, Уряд, Парламент. Про реформу медицини говорять давно, але ніхто не наважується її проводити. Вважаю, що нам потрібна страхова медицина. Якими будуть її форма і модель, мають визначити відповідні державні органи. Але зрозуміло одне: буде достатнє фінансування операцій, діагностики, витратних матеріалів, одразу ж зросте і кількість операцій, і їх ефективність. Тому що за тієї кількості втручань, які наші лікарі мають можливість виконувати, ми рятуємо лише незначний відсоток українців, котрим необхідна така допомога. По Україні забезпеченість кардіохірургічними операціями становить близько 15-20% від потреби. Цього недостатньо. Хоча сказати, що нічого немає, теж не можна.
У цьому році має відбутися реформування первинної ланки медицини. Сподіваємося, поступово реформа дійде і до високоспеціалізованої медичної допомоги. Коли на державному рівні закуповуватимуться і обладнання, і витратні матеріали, то одразу збільшиться кількість операцій, з’являться можливості впроваджувати сучасні технології хірургічного лікування.
ВЗ Яким є ваш прогноз щодо магістральних напрямків розвитку кардіохірургії?
— Провідний магістральний напрям розвитку як кардіохірургії, так і інших видів хірургічних втручань — це мінімізація доступів і зниження рівня навантаження на організм пацієнта. Хірургія загалом і кардіохірургія зокрема здійснили значний стрибок у своєму розвитку за останні кілька років. Ми бачимо впровадження нових методик, з’явилися нові клапани для серця, які можна ставити за їх допомогою. Є певні напрацювання по малоінвазивних доступах до мітрального клапана й аорти.
Кардіохірургія швидко розвивається в усьому світі, й Україна теж не виняток. Зрозуміло, що проблеми і хвороби залишаються ті самі, але з’являються нові моделі тих же клапанів, удосконалюються судинні протези, підвищується якість стентів і для коронарних артерій, і для аорти. Усе це в комплексі дає змогу збільшити відсоток виживаності хворих і поліпшити прогноз лікування конкретної патології.
Розвиток справді дуже швидкий. Я навіть боюсь загадувати, до чого ми можемо дійти — зараз з’явилися навіть проекти повністю штучного серця, і закордонні фірми вже їх презентують. Тож розвиватися є куди.
Петро ГЕРАСИМЕНКО, спеціально для «ВЗ», м. Луцьк
