Перезавантаження ВООЗ-2017

Десятирічний термін перебування доктора Маргарет Чен на посаді Генерального директора ВООЗ добігає кінця. 1 липня 2017 року організацію очолить новий керівник. Чим запам’ятався період правління М. Чен, хто претендує на світове лідерство в галузі охорони здоров’я та які реформи в організації обіцяють кандидати на посаду головного медика світу?

На посаду Генерального директора ВООЗ Маргарет Чен із КНР обирали двічі: у листопаді 2006-го і травні 2012 року. Загалом вона працює у ВООЗ з 2003-го: директором Департаменту з охорони навколишнього середовища, директором Департаменту з епіднагляду за інфекційними хворобами та дій у відповідь, представником Генерального директора по пандемічному грипу, помічником Генерального директора по кластеру інфекційних хвороб. До роботи у ВООЗ Маргарет Чен 9 років обіймала посаду мініст­ра охорони здоров’я Гонконгу. У 2013 і 2014 роках вона входила у топ-100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbes.

Маргарет Чен біля керма

Період правління Маргарет Чен ознаменувався низкою досягнень у роботі ВООЗ. Це зокрема протистояння вірусам Зіка та Ебола, боротьба за гендерну й соціальну рівність, вакцинація населення в країнах — членах ВООЗ, гуманітарна допомога державам, які постраждали від військових конфліктів, ліквідація кору в американському регіоні, часткова перемога над ВІЛ (у 2016 році Таїланд став першою країною Азійсько-Тихоокеанського регіону, де вдалося ліквідувати передачу вірусу від матері до дитини).

Також у цей період розпочалася реформа ВООЗ, основною метою якої було покращення медико-санітарних показників, координації між організацією та країнами-членами, підвищення ефективності й оперативності реагування на виклики. Проте, незважаючи на значні успіхи в роботі, у часи, коли біля керма ВООЗ стояла Маргарет Чен, на адресу організації неодноразово лунали критика та навіть звинувачення у корупційній діяльності.

Мільярди свинячого грипу

Так звана епідемія свинячого грипу — наслідок іншої істерії, пов’язаної з нібито епідемією пташиного грипу.

У 2003 році ВООЗ заявила, що пташиний грип H5N1 може перерости у світову пандемію, якщо вірус зазнає рекомбінації генів з вірусом грипу людини. Як наслідок — низка фармацевтичних компаній вклали мільярди доларів у виробництво антивірусних препаратів, зокрема Tamiflu (Roche) і Relenza (GlaxoSmithKline), сподіваючись на державні закупівлі у великих масштабах. Проте хвиля масових людських смертей від пташиного грипу не стала реальністю: за 5 років було підтверджено лише 361 випадок зараження вірусом пташиного грипу. З них 227 — смертельні.

Щойно стихла ця паніка, світ захопила інша істерія — у 2009 році Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен заявляє про можливу небезпеку глобальної пандемії свинячого грипу (вірус H1N1). Почався масовий психоз, що призвів до витрачання десятків мільйонів бюджетних коштів. Усі вони осіли в кишенях власників фармацевтичних компаній, які, за підрахунками банку з Уолл-стріт, заробили від 7,5 до 10 млрд Євро. ВООЗ звинуватили у змові із фармвиробниками, унаслідок чого було ініційоване розслідування ПАРЄ.

5 червня 2010 року ПАРЄ поширила заяву, що епідемії свинячого грипу в 2009 році не було, а була паніка, спровокована заявою ВООЗ та «підхоплена урядами деяких держав».

Як потім написали іноземні ЗМІ, це призвело до «розбазарювання коштів з державних бюджетів», а завдяки паніці найбільші фармацевтичні компанії реалізували різним державам, зокрема Україні, великі запаси дорогих лікарських препаратів «Терафлю» і «Таміфлю», у яких закінчувався термін придатності.

Керівництво ВООЗ відкинуло звинувачення у фінансових зв’язках організації з фармацевтичними компаніями та корупційній складовій під час інформування про заг­розу епідемії свинячого грипу, але від будь-яких коментарів з цього приводу ухилилося.

Невчасне реагування на віруси Зіка і Ебола

Міжнародні експерти розкритикували ВООЗ за те, що вона із запізненням оголосила надзвичайний стан у зв’язку з поширенням вірусу Зіка та відреагувала на атаку вірусу Ебола.

У лютому 2016 року ВООЗ визнала, що вірус, котрий спричинює лихоманку Зіка, є загрозою світового масштабу, й оголосила режим надзвичайного стану. Відповідну заяву зробила саме Гендиректор організації Маргарет Чен. На момент його оголошення від вірусу Зіка померли 11 тис. осіб (в основному у Гвінеї, Сьєрра-Леоне та Ліберії). У кінці року ВООЗ повідомила про закінчення режиму надзвичайного стану, уведеного через спалах вірусу Зіка.

З вірусом Ебола ВООЗ також не змогла впоратися вчасно. Причина — недостатнє фінансування і погана координація з іншими агентст­вами ООН. Про це в доповіді незалежної комісії повідомила головний виконавчий директор міжнародного благодійного фонду Oxfam GB Барбара Стокінг. Тоді ВООЗ свою провину визнала, але звинуватила в провалі некомпетентних співробітників і недостатню поінформованість населення.

Професор Пітер Піот, який відкрив в 1976 році вірус Ебола, заявив, що ВООЗ повільно відреагувала на спалах захворювання через некомпетентність своїх представників у країнах Африки.

Спалах вірусу Ебола було зафіксовано в лютому 2014 року у Гвінеї. Тривав він до грудня 2015-го, вийшовши за межі країни і поширившись на Ліберію, Сьєрра-Леоне, Нігерію, Сенегал, США, Іспанію та Малі. Від епідемії загинуло близько 10 тис. осіб.

Нові люди — нові перспективи

Критика та скандали, пов’язані з роботою ВООЗ, — черговий доказ того, що організації потрібні швидкі, системні та послідовні реформи. Їх обіцяють втілити кандидати на посаду Генерального директора.

Держави — члени ВООЗ запропонували 6 осіб на посаду Генерального директора. Ефіопія, Франція, Пакистан, Угорщина, Велика Британія та Північна Ірландія висунули по одній особі. 26 січня у Женеві Виконавчий комітет Організації шляхом голосування відібрав три кандидатури. На фінішну пряму в боротьбі за посаду головного медика світу вийшли колишній міністр охорони здоров’я Ефіопії Тедрос Адханом, колишній міністр з питань здоров’я Пакистану Санія Ніштар та спеціальний радник ООН Девід Набарро. У травні 2017 року держави-члени шляхом голосування оберуть нового Генерального директора, який розпочне виконання службових обов’язків у липні.

Доктор Тедрос Адханом (Dr. Tedros Adhanom Ghebreyesus) обіймав посаду міністра охорони здоров’я (2005-2012 роки) та міністра закордонних справ (2012-2016 роки) Ефіопії. За версією New African Magazine його визнано одним із найвпливовіших африканців 2015 року.

Т. Адханом — всесвітньо відомий дослідник малярії. У 2011 році він став першим неамериканським одержувачем гуманітарної премії Джиммі та Розаліни Картер, заснованої американським Національним фондом інфекційних хвороб. Під час своєї роботи на посаді міністра охорони здоров’я Т. Адханом успішно втілив низку профільних реформ, що покращили доступ населення Ефіопії до медичних послуг. Одне з найуспішніших рішень — навчання та працевлаштування у системі охорони здоров’я 40 тис. жінок, а також збільшення найму медичних кадрів.

Крім того, у цей період знизився рівень дитячої смертності від 123 випадків на 1 тис. народ­жених живими у 2006 році до 88 у 2011-му.

Програма дій Т. Адханома.

1. Реформування ВООЗ: перетворення її на ефективнішу, прозорішу і відповідальнішу організацію, незалежну у своїй діяльності, що спирається на останні досягнення науки, орієнтована на результат і здатна швидко реагувати на виклики.
2. Здоров’я для всіх: просування загального охоплення медико-санітарними послугами і надання кожному пацієнту необхідних послуг, вартість яких не стане для нього непосильним фінансовим тягарем. Досягнути цього пункту програми претендент з Ефіопії збирається за рахунок спрямування внутрішніх ресурсів на цілі охорони здоров’я, зміцнення первинного медичного обслуговування, розширення доступу до профілактики, діаг­ностики та лікування інфекційних і неінфекційних захворювань.
3. Охорона здоров’я: зміцнення позицій національних органів охорони здоров’я і місцевої громадськості, розвиток їх здатності розпізнавати і боротися з надзвичайними випадками захворювань, включаючи резистентність до антимікробних речовин.
4. Жінки, діти і підлітки: приділити особливу увагу здоров’ю і благополуччю жінок, дітей і підлітків у глобальному масштабі.
5. Вплив кліматичних змін на здоров’я людини: підтримка національних органів охорони здоров’я у прагненні краще зрозуміти наслідки змін навколишнього середовища в контексті впливу на здоров’я людини і навчитися правильно реагувати на них.

Доктор Девід Набарро (Dr. David Nabarro) — спеціальний радник Генерального секретаря ООН з питань Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року та зміни клімату.

На посаді Генерального директора ВООЗ Девід Набарро планує забезпечити досягнення результатів за чотирма напрямками.

1. Узгодження діяльності ВООЗ з Цілями сталого розвитку.
2. Реформа ВООЗ, що дасть змогу ефективно реагувати на спалахи хвороб і надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров’я. Кандидат обіцяє реформувати організацію так, щоб під час спалахів хвороб і надзвичайних ситуацій вона могла взяти на себе роль лідера, який розширить можливості інших організацій.
3. Взаємодія з державами — членами ВООЗ на основі довіри. ВООЗ має стати надійним партнером усіх держав і водночас сприяти виконанню зобов’язання, прийнятого світовими лідерами в рамках Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року.
4. Просування соціально орієнтованої політики в галузі охорони здоров’я. Впровадження такої політики залежить від наявності умов для відкритої взаємодії організацій, які працюють у системі охорони здоров’я, з іншими зацікавленими сторонами.

Доктор Санія Ніштар (Dr.Sania Nishtar) є співголовою комісії ВООЗ по боротьбі з дитячим ожирінням. С. Ніштар — перший пакистанський кардіолог-жінка, екс-міністр уряду Пакистану.

На посаді Генерального директора ВООЗ Санія Ніштар обіцяє виконати 10 пунктів. Зокрема досягти прозорості та звітності у всіх сферах діяльності ВООЗ, оперативної готовності у випадку спалахів епідемій і надзвичайних ситуацій, забезпечення підт­римки країн-членів для реалізації Цілей сталого розвитку, пришвидшення реформ ВООЗ, розвитку інституціонального потенціалу організації для налагодження зв’язків, впровадження нових моделей фінансування.

Епоха Маргарет Чен на посаді Генерального директора ВООЗ добігає кінця. Позаду лишилися скандали, пов’язані з вірусами й епідеміями. Менше ніж за півроку вже новий керівник вирішуватиме глобальні проблеми в системі охорони здоров’я світу, боротиметься із соціальною нерівністю та за доступність медичного обслуговування. Для України, за великим рахунком, з приходом нового керівника ВООЗ особливо нічого не зміниться. Єдине, що важливо для нас, — це безперебійна і злагоджена робота організації. Хто б не очолив ВООЗ, проблеми у сфері охорони здоров’я не зникнуть. І допомога міжнародних організацій Україні зовсім не завадить. Головне, щоб вона не вилилась у черговий вакцинальний чи йому подібний скандал.

Тетяна КОЛІСНИК, «ВЗ»