Як МОЗ уявляє реформи на первинній ланці медичної допомоги

519

medical doctorМіністерство охорони здоров’я розробило й винесло на обговорення експертного середовища та регіонів проект Наказу «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги», у якому детально розписано права й обов’язки сімейних лікарів, що надаватимуть первинну медичну допомогу (далі — ПМД). Відповідно до цього проекту, на обліку у сімейного лікаря має бути близько 2 тис. пацієнтів (залежно від соціальних, вікових і кількісних характеристик населення громади, де працює лікар, ця кількість може змінюватися), кожного з яких він обслуговуватиме фактично 24 години на добу 7 днів на тиждень, у тому числі й за допомогою телекомунікації (за телефоном та в мережі інтернет). Що робити у випадку хвороби лікаря, його відпустки або тимчасової відсутності на роботі, — у проекті не пояснюється. Зате обов’язки лікарів первинної ланки прописані до найдрібніших деталей.

Основні завдання сімейного лікаря з надання ПМД:

  • безпосереднє надання первинної медичної допомоги пацієнтам;
  • формування та контроль виконання плану обстежень і лікування, аналіз результатів досліджень, призначення медичних препаратів та інших лікувальних заходів;
  • надання медичної допомоги пацієнтам у невідкладному стані;
  • направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
  • координація роботи з іншими ланками медичної допомоги;
  • ведення пацієнтів із соціально небезпечними інфекційними захворюваннями відповідно до чинного законодавства;
  • здійснення імунопрофілактики відповідно до чинного законодавства;
  • консультування щодо здорового способу життя;
  • здійснення заходів масової та індивідуальної профілактики інфекційних захворювань;
  • оцінка індивідуальних ризиків захворювань і консультування з питань профілактики. Розробка індивідуальних програм обстеження та спостереження за здоров’ям;
  • інформування пацієнта щодо національних скринінгових програм і виконання інших функцій відповідно до законодавства або до програми;
  • динамічне спостереження за неускладненою вагітністю;
  • здійснення медичного догляду за здоровою дитиною;
  • ведення пацієнтів із психічними розладами, зокрема, враховуючи рекомендації спеціаліста;
  • надання паліативної допомоги, що охоп­лює оцінку ступеня болю, призначення наркотичних препаратів, психотропних речовин і прекурсорів, лікування больового синдрому, а також оформлення рецептів на наркотичні препарати, психотропні речовини і прекурсори відповідно до чинного законодавства;
  • координація й організація виконання лабораторних досліджень, взяття біологічного матеріалу;
  • проведення лабораторних досліджень, у тому числі з використанням швидких тестів;
  • призначення лікарських засобів з оформленням документів відповідно до законодавства;
  • підготовка медичної документації для направлення осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та медико-соціальну реабілітацію;
  • оформлення довідок, форм, листків непрацездатності.

Щодо місця надання ПМД, то в проекті зазначається: сімейний лікар надає медичну допомогу за місцем здійснення господарської діяльності, яке обирає самостійно. Це може бути окрема будівля чи приміщення, що належить суб’єкту надання ПМД на правах власності, оренди чи на інших підставах, не заборонених законодавством.

Проте на практиці здійснити це не так просто. Завідувач Київської амбулаторії сімейної медицини №5 Юрій Зінчук розповідає: аби стати сімейним лікарем, потрібно пройти дев’ять кіл демократичного пекла. «Усе, що нам говорять про реформу, — треба відкрити ФОП, підписати договори з пацієнтами — і гроші прийдуть слідом за ними. Але ніхто не хоче слухати, чому це неможливо зробити, — жаліється Ю. Зінчук. — Я виконав вимогу МОЗ: подав документи, щоб стати приватним підприємцем. Написав заяву, наступного дня разом із документами отримав і перелік того, що я повинен робити далі, на цілу сторінку. Камінь спотикання — одержання ліцензії на приватну практику. Підрахував: щоб отримати можливість працювати як ФОП, я мушу витратити приблизно півтора року і 15-20 тис. грн на оформлення всіляких довідок і дозволів. У мене вимагають ліцензію. Щоб отримати її, потрібно надати договір оренди відповідного приміщення. Але оренди не оформиш, поки немає ліцензії. І хоч який пункт візьми — усе по колу».

Голови департаментів та управлінь охорони здоров’я, головні лікарі з усіх регіонів України вже внесли десятки поправок до проектів нормативних документів щодо реформи первинної допомоги, опрацювавши документи під час наради «Реформа системи охорони здоров’я в 2017 році: первинна медична допомога, комунікація для населення та медичної спільноти». Незабаром їх буде внесено до проектів, які знову розмістять на сайті МОЗ для широкого обговорення. Після цього розпочнеться процедура затвердження документів.

За матеріалами офіційного веб-сайту МОЗ України та газети «Дзеркало тижня»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я