Кого накрила друга хвиля е-декларування?

Особи, які зобов’язані подати декларацію про доходи за минулий рік, мають зробити це до 1 квітня. Хто є декларантом в охороні здоров’я і як не порушити закон? 

? Чи потрібно окрім електронних подавати ще й паперові декларації?

Ні, не потрібно. Паперові декларації відійшли в історію. 26 квітня 2015 року набув чинності Закон України від 14.10.2014 р. №1700-VII «Про запобігання корупції» (надалі — Закон), який передбачив новий формат і порядок декларування доходів та активів посадовими особами шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі — НАЗК). Звідси і відповідний термін «е-декларація», хоча правильно називати цей документ Декларацією осіб, упов­новажених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. До цього існувала паперова форма «Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру», яку згідно із Законом України від 07.04.2011 р. №3206-VІ «Про засади запобігання і протидії корупції» посадові особи закладів охорони здоров’я подавали у відділ кадрів за місцем роботи в тому числі й у 2016 році.

Андрій ОЛІЙНИК, завідувач юридичного відділу Львівської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров’я України, старший викладач кафедри організації і управління охороною здоров’я ЛНМУ ім. Данила Галицького, адвокат

? Які працівники медичної сфери зобов’язані подавати е-декларацію?

За загальним правилом до суб’єктів декларування, як і раніше, віднесено дві категорії: особи, уповноважені на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (умовно їх можна назвати державними службовцями), а також посадові особи юридичних осіб публічного права (до яких і належать посадові особи державних та комунальних закладів охорони здоров’я).

Утім, з 5 січня 2017 року Закон несподівано та суттєво змінили, встановивши для працівників закладів охорони здоров’я винятки із цих правил. Відтепер подавати е-декларацію зобов’язані лише керівники, тобто перші посадові особи, незалежно від назви посади (генеральний директор, директор, головний лікар, начальник тощо), і тільки державних та комунальних закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, Києва та Севастополя) рівнів.

Натомість у вищих навчальних закладах крім керівників (ректор, директор тощо) е-декларантами є їх заступники (наприклад, проректори), а в медичних науково-дослідних чи наукових установах — лише їх керівники. У НАМН України декларацію подають президент, віце-президенти, головний вчений секретар та інші члени президії, обрані на загальних зборах.

Вказані зміни не стосуються органів охорони здоров’я, тож посадові особи й службовці департаментів, управлінь, відділів, як і раніше, належать до суб’єктів декларування. Від е-декларування звільняються посадові особи, котрі до цього заповнювали паперову декларацію, — заступники головного лікаря, головні бухгалтери, завідувачі відділень, керівники інших структурних підрозділів, головні і старші медичні сестри, сестри-господарки, головні спеціалісти тощо (у тому числі й матеріально відповідальні особи). Це також стосується керівників ФАПів, амбулаторій, інших медичних закладів, які за статусом не належать до обласного, районного чи міського (обласного значення) рівнів. Крім того, на них не поширюються й інші вимоги фінансового контролю, зокрема вони не зобов’язані повідом­ляти НАЗК про суттєві зміни в майновому стані чи про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента.

Враховуючи, що визначення чіткого переліку декларантів у медичних закладах раніше було неабиякою проблемою, це стало справжнім подарунком як для вказаних посадових осіб, так і для відповідальних за протидію корупції, котрі зобов’язані перевіряти факт подання декларацій та повідомляти НАЗК про виявлені порушення. Тому це саме той випадок, коли, як то кажуть, гора з плечей впала. Хоча деякі неузгодженості у визначенні суб’єктів декларування в медичних закладах все-таки залишаються, оскільки в законодавстві немає чіткої класифікації медичних установ за територіальними рівнями. Тож на практиці й надалі можуть виникати різні трактування. Наприклад, чи є декларантом керівник районної або ж міської лікарні, яка обслуговує прикріплене населення лише частини району (міста, області)?

? Чи повинна подавати е-декларацію особа, котра тимчасово виконувала обов’язки відсутнього керівника закладу?

Коли посада головного лікаря була вакантною, то особа, що тимчасово виконувала його обов’язки, має подавати декларацію, адже дані про неї вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Дещо інша ситуація в разі заміщення керівника на час його відпустки, хвороби чи відрядження. НАЗК пояснює, що до переліку декларантів слід зараховувати лише тих працівників, на яких покладено відповідні обов’язки на постійній основі. Якщо він фактично виконував такі обов’язки за відсутності посадової особи, це не є достатньою підставою відносити його до суб’єктів декларування, навіть якщо таке замісництво передбачено посадовою інструкцією. Цей приклад НАЗК наводить щодо виконання обов’язків керівника структурного підрозділу. Але, видається, подібну логіку можна застосовувати і в цьому випадку. Хоча, безпереч­но, хотілося б мати з цього приводу однозначне роз’яснення НАЗК. Будемо сподіватися, що воно з’явиться.

? Коли необхідно подавати декларацію?

У цьому контексті нічого не змінилося. Законо­давст­во виділяє чотири типи декларацій (щорічна, перед звільненням, після звільнення і декларація кандидата на посаду), для кожної з них визначено терміни подання та періоди, який вони мають охоплювати.

Так, щорічна декларація подається до 1 квітня та містить інформацію за попередній рік станом на 31 грудня звітного періоду. Декларація перед звільненням подається не пізніше дня припинення трудових відносин або 20 робочих днів (якщо це відбулося з ініціативи роботодавця). У цьому випадку звітним є період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, інформація вказується станом на день, що передує звільненню. Якщо ж керівник установи звільняється у зв’язку із переходом на іншу посаду, що так само підпадає під декларування, згаданий документ подавати не потрібно. Інший випадок — керівник звільняється на початку року, до подання щорічної декларації, наприклад, 1 березня 2017 року. У такому разі виникає два звітні періоди — минулий рік і частина поточного року до моменту звільнення. У подібних ситуаціях НАЗК рекомендує подавати щорічну дек­ларацію за попередній рік й окрему декларацію перед звільненням за період (наприклад, з 1 січня до 28 лютого 2017 року включно). Декларація після звільнення подається до 1 квітня нас­тупного року за звітний рік, у якому відбулося припинення функцій, а декларація кандидата на посаду — до моменту призначення (обрання), охоп­лює попередній рік і містить інформацію станом на 31 грудня звітного періоду.

Також нагадаю, що в десятиденний термін необхідно повідомляти НАЗК про кожен випадок суттєвих змін у майновому стані, а саме: отримання доходу чи придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року (1600 грн у 2017 році). Зазначену інформацію також вносять до Єдиного державного реєстру декларацій та відповідним чином оприлюднюють.

? Як правильно подати декларацію?

Декларацію заповнює й особисто подає суб’єкт дек­ларування на веб-сайті НАЗК (https://nazk.gov.ua, банер «Задекларуй») через власний персональний електронний кабінет у системі Єдиного державного реєстру декларацій (надалі — Реєстр) шляхом заповнення відповідної електронної форми.

Для цього необхідно попередньо зареєструватися на сайті за допомогою електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП), а також зазначити свою електронну пошту для отримання повідомлень. Такий підпис можна одержати у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема органів державної фіскальної служби, юстиції, державної казначейської служби, окремих банківських установ (наприклад, «УкрсСібБанк», «ПриватБанк»). Перевірити свій ЕЦП можна на сайті Центрального засвідчувального органу Мін’юсту (http://czo.gov.ua).

Заповнювати форму декларації до моменту її підпису можна тривалий час у форматі чернетки. Тому в процесі підготовки слід уважно ознайомитися із тим, як працює ця система з технічної точки зору, уважно прочитати правила заповнення декларації та відповідні роз’яснення, що містяться в кожному розділі. Наступний крок — збирання даних, які потрібно задекларувати, та документів, що їх підтверджують. Наприклад, інформацію про доходи бажано вносити на підставі довідки Державної фіскальної служби України (ДФС). Її можна замовити через персональний кабінет платника податків на сайті ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua/), направивши відповідний запит у розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» або ж звернувшись до відповідного органу особисто. Якщо єдиним доходом керівника є його зарплата, йому достатньо довідки з місця роботи.

Після заповнення всіх полів форми декларацію підписують шляхом накладання ЕЦП.

Факт подання декларації підтверджується повідомленням, яке декларанту надсилають на його електронну пошту та до персонального електронного кабінету.

Повідомлення про істотні зміни в майновому стані також є електронним і подається шляхом заповнення відповідної форми в Реєстрі через власний персональний електронний кабінет. Тобто дійте без поспіху, однак не відкладайте подання декларації на останні дні березня, оскільки система може бути завантаженою і даватиме збої. Пам’ятайте, що на відміну від паперової декларації електронну слід подати не пізніше 31 березня. Жодних винятків з цього правила Закон не передбачає, «виправданням» не може бути ані відрядження за кордон, ані хвороба.

? Яка відповідальність передбачена за несвоєчасне подання декларації?

Закон розмежовує неподання та несвоєчасне подання декларації. За умисне неподання передбачена кримінальна відповідальність за ст. 366-1 ККУ (штраф від 2500 до 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи — від 150 до 240 годин, або позбавлення волі до двох років без права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років).

Несвоєчасне подання декларації без поважних причин тягне за собою адміністративну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

В обох випадках встановлюють причини порушення, оскільки для кримінальної відповідальності необхідно довести наявність умислу неподання дек­ларації, а умовою адміністративної відповідальності є відсутність поважних причин несвоєчасного подання документу.

За неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані передбачено адміністративний штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. До того ж за згадані порушення керівнику може бути оголошено догану як дисциплінарне стягнення.

? Як виправити помилку в декларації чи внести додаткові дані?

Декларант має право подати виправлену декларацію за власною ініціативою, але лише протягом семи днів після подання первинної форми. Тому одразу після отримання повідомлення на електрон­ну пошту (про підтвердження подання декларації) потрібно перевірити її зміст. Якщо задекларовані дані виявилися неповними або недостовірними, виправте документ. Для цього слід натиснути на посилання «Подати виправлену декларацію», що буде видимим у персональному електронному кабінеті впродовж 7 днів. Будьте уважні, оскільки скористатися правом на виправлення декларації можна лише один раз. Іншої можливості зробити це, окрім як після притягнення до відповідальності, вже не буде.

Якщо ви виявили в Реєстрі інформацію, кот­ру не вносили особисто, повідомте про це НАЗК (через персональний електронний кабінет) упродовж трьох робочих днів. До речі, виправлені повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, на відміну від декларацій, до Реєстру не подаються.

? Чи змінилися вимоги до інформації, яка підлягає е-декларуванню?

Обсяг та зміст інформації, яку необхідно відоб­ражати в е-декларації, зазнали суттєвих змін. Відтепер потрібно вказувати нерухомість, яка перебуває в користуванні, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно (у тому числі те, що є у володінні або користуванні), корпоративні права, юридичні особи, у яких декларант є бенефіціарним власником, готівкові кошти, нематеріальні активи, подарунки, кошти, позичені третім особам, членство у громадських організаціях, сумісництво. У цілому е-декларація містить 16 розділів. У публічній частині Реєстру буде розміщено всю інформацію, окрім конфіденційної. До останньої належать відомості про ідентифікаційний код, місця проживання, дати народження декларанта та членів сім’ї, а також конкретне місцерозташування об’єктів (крім населеного пункту). Усі інші дані є публічними.

? Чи має значення для декларування розмір активів?

У цьому аспекті можна виділити дві категорії відомостей. Наприклад, нерухомість, транспортні засоби та доходи зазначаються незалежно від їх вартості. Частину ж об’єктів декларування слід вписувати лише тоді, коли їх вартість перевищує мінімальний поріг. Так, цінне рухоме майно (крім транспортних засобів) декларується, якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів, подарунки — 5, грошові активи, видатки та правочини (на підставі яких у декларанта виникає або припиняється право власності, володіння чи користування нерухомим або рухомим майном, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання) — 50 прожиткових мінімумів.

Вартість подарунків, рухомого майна, готівки, правочинів, щодо яких встановлений мінімальний поріг декларування, визначається відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на початок звітного періоду. Тобто під час цьогорічної кампанії використовується прожитковий мінімум станом на 1 січня 2016 року — 1378 грн (такою є і мінімальна заробітна плата). З 1 січня 2017 року прожитковий мінімум уже становить 1600 грн.

Вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у власності суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначається у гривнях відповідно до їх останньої грошової оцінки або, якщо така оцінка не проводилася чи її результати невідомі суб’єкту декларування, на момент набуття об’єкта у власність (згідно із документом, на підставі якого набуто право власності). Інформація про вартість нерухомого майна не зазначається, якщо вона не відома декларанту і не мала бути відомою внаслідок укладення відповідного договору.

? У яких випадках надається інформація про майнові права членів сім’ї?

За загальним правилом декларуванню підля­гають активи та фінансові зобов’язання не лише декларанта, а й членів його сім’ї.

У відповідних розділах декларації є вказівки на випадки, коли потрібно зазначати дані лише стосовно декларанта. Наприклад, не вказується інформація про роботу за сумісництвом членів родини, їх членство в організаціях, а також про укладені ними правочини. Нагадаю, що членами сім’ї декларанта є його чоловік чи дружина незалежно від місця їх проживання, а також інші особи, які проживають разом із декларантом, пов’язані з ним спільним побутом і мають взаємні права й обов’язки. Але в цьому випадку йдеться лише про осіб, які перебувають з декларантом у сімейних відносинах, — дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, котрі перебувають під опікою і піклуванням, інших осіб, у тому числі тих, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Усі інші особи за відсутності хоча б однієї із вищевказаних ознак для цілей декларування не вважаються членами сім’ї.

У декларацію вносять інформацію про членів родини станом на останній день звітного періоду. Наприклад, якщо у звітному 2016 році член сім’ї проживав із суб’єктом декларування (не важливо, як довго це тривало), але спільне проживання було припинено 29 грудня, то інформацію про таку особу в декларації не відображають.

У разі відмови члена сім’ї надати будь-які дані (чи частину з них) для заповнення декларації дек­ларант зобов’язаний вказати про це та зазначити відому йому інформацію. Але в цьому випадку НАЗК здійснює повну перевірку як декларації в цілому, так і даних щодо згаданого члена сім’ї. Тому краще уникати таких «недомовленостей».

Якщо відповідна інформація не відома самому члену сім’ї та він не може отримати її з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючих документів, відповідних державних реєстрів), тоді у відповідних полях електронної форми декларації слід обрати помітку «Не відомо» (коли вона дос­тупна за технічними параметрами). Якщо ж надати необхідні дані відмовиться третя особа (наприклад, співвласник майна, котрий не є членом сім’ї декларанта), потрібно внести відому вам інформацію, а щодо решти так само скористатися поміткою «Не відомо».

Коли певний об’єкт (нерухоме майно, транспортний засіб тощо) внесено в декларацію як такий, що стосується суб’єкта декларування, і при цьому заз­начено, що член сім’ї є його співвласником, тоді згаданий об’єкт не потрібно повторно відображати для останнього.

? Чи потрібно вказувати майно, яким декларант користувався упродовж року, а потім продав?

Більшість об’єктів декларування, зокрема нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, нематеріальні активи, грошові активи, фінансові зобов’язання, членство у громадських об’єднаннях декларуються, коли вони наявні станом на останній день звітного періоду.

Окремі ж об’єкти необхідно декларувати незалежно від того, чи вони актуальні станом на 31 грудня. Це стосується доходів, у тому числі подарунків, які були отримані (нараховані) у звітний період, видатків та правочинів, вчинених у цей період, роботу за сумісництвом (незалежно від тривалості).

Наприклад, якщо у 2016 році декларант продав квартиру, то її не потрібно відображати як об’єкт нерухомості, оскільки такий відсутній станом на 31 грудня, але сума виручених коштів декларується як дохід від відчуження майна.

Коли впродовж звітного року суб’єкт декларування або член його сім’ї отримали кредит, позику, поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (позичку), вони мають зазначити це в розділі «Доходи, у тому числі подарунки». Якщо такий кредит, позика тощо були дійсними, тобто не сплачені повною мірою станом на 31 грудня, їх потрібно додатково внести у розділ «Фінансові зобов’язання», незалежно від того, чи були вони отримані у звітний період.

? Чим загрожує декларування недостовірної інформації?

Зазначення в декларації завідомо недостовірних даних може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність — їх «вибір» залежить від розміру похибки

Під кримінальну відповідальність декларант підпадає лише в тому випадку, коли зазначені в декларації дані щодо вартості майна або іншого об’єкта, що має вартість, відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Згідно зі ст. 366-1 ККУ такі дії караються штрафом від 2500 до 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин, або поз­бавленням волі (до двох років) без права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Якщо задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів, настає адміністративна відповідальність (згідно із ч. 4 ст. 172-6 КУпАП — штраф від 1000 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

«Розбіжність» до 100 прожиткових мінімумів може стати підставою для притягнення суб’єкта дек­ларування до дисциплінарної відповідальності. Адміністративна та кримінальна відповідальність передбачені за подання «завідомо недостовірних» даних, тож потрібно довести наявність умислу декларанта. За недостовірні відомості, надані членами родини, декларант нестиме відповідальність лише в тому разі, якщо він знав про їх неправдивість, однак свідомо вніс їх у декларацію. Тобто враховується умисел суб’єкта декларування, а не членів його сім’ї. Якщо ж декларант не знав, що родичі «покривили душею», йому нічого не загрожує.

Зрештою, кожен бажаючий може отримати вичерпні відповіді на свої запитання, звернувшись до НАЗК через персональний кабінет або ж за довідковими телефонами, які вказані на сайті цього органу, чи написавши повідомлення на його елект­ронну пошту: [email protected]. Крім того, рішенням НАЗК від 11.08.2016 р. №3 затверджено відповідні Роз’яснення, де також можна почерпнути необхідну інформацію про декларування.