За нібито формальним словосполученням «збереження репродуктивного здоров’я» приховані прості, але дуже важливі для кожної родини речі — можливість безпечно спланувати вагітність та народити здорову дитину. Але в умовах економічної і демографічної кризи ці питання потрапляють до групи ризику. До того ж десятилітня державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» завершилася, а нової немає — лише концепція. Відсутність державної підтримки і зволікання Міністерства охорони здоров’я України з ухваленням нової програми викликає занепокоєння у лікарів.
Олена ПАНЧЕНКО, керівник проекту USAID «Репродуктивне здоров’я в Україні» благодійного фонду «Здоров’я жінки і планування сім’ї»Відповідно до статистичних даних в Україні після тривалого періоду підвищення народжуваності (2002-2012 роки) з 2013 року спостерігається її скорочення. Особливо відчутним воно стало у 2015-му, коли згаданий показник, порівняно з попереднім роком, знизився більше ніж на 54 тис. осіб (11,6%), а кількість народжених у розрахунку на 1 тис. осіб зменшилась з 10,8 до 9,6. Така тенденція зберігалася і минулого року. Відбувається це через об’єктивні обмеження: віку найвищої дітородної активності в наступні роки досягатиме покоління потенційних матерів/батьків, народжених у середині та наприкінці кризових 90-х, коли рівень народжуваності був украй низьким. Згідно з національним демографічним прогнозом чисельність жінок дітородного віку (15-49 років) до 2025 року знизиться майже на 11%.
Але попри згадані умови завдяки попередній державній програмі ми досягли гарних результатів. Це передусім розвиток медичної інфраструктури, впровадження сучасних перинатальних технологій, підготовка спеціалістів у сфері репродуктивного здоров’я, інформування населення з питань сучасних методів планування сім’ї, забезпечення засобами медичного призначення та лікарськими препаратами. Так, уведення системи планування, обліку та забезпечення контрацептивами жінок із тяжкими хронічними захворюваннями сприяло суттєвому зниженню материнської смертності.
Тому в разі відсутності державної програми і плану дій у сфері репродуктивного та статевого здоров’я можуть бути втрачені попередні надбання України. З огляду на досягнення, ми розробили нову концепцію програми і подали її на розгляд до Міністерства охорони здоров’я, але нашу ініціативу тільки взяли до розгляду. Тобто «Ні» нам не сказали, але й «Так» ми не почули. Ніхто не пообіцяв, що програма буде. Залишається чекати до березня…
Тетяна БОНДАРЕНКО, начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги дитячому населенню Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької ОДАУ межах дії державної й обласної програм «Репродуктивне здоров’я нації» ми ставили за мету зміну медичних практик і досягнення сучасного європейського рівня медичної допомоги в наших пологових будинках. Ще 10-15 років тому ці заклади були закритими для родини жінки. А тепер пологи відбуваються в родинному колі, і для нас це рутинна практика. Звичним стало й відвідування вагітною та її рідними «Школи відповідального батьківства». Ми вважаємо великим досягненням, що в нашій області функціонує заклад «Клініка, дружня до молоді», котра працює з підлітками на основі анонімності та незасуджуваності. Щороку близько 6 тис. дітей звертаються до цього закладу із запитаннями про статеве життя, інфекції, які передаються статевим шляхом, тощо і знають, що отримають медичну допомогу, а інформація, котрою вони поділилися з лікарем, не буде розголошена. Тепер кабінети такого типу плануємо відкривати і в районах.
Усі ці практики вдалося запровадити саме завдяки державній програмі, яка, на жаль, завершилася. Важливо те, що в рамках державної ініціативи працювали всі разом — Міністерство охорони здоров’я, департаменти, медичні заклади, міжнародні проектні програми, які нам дуже допомогли. Така широка співпраця дала можливість досягнути в області намічених результатів.
Під час дії державної програми внесок місцевих бюджетів сягнув близько 10 млн грн, майже 8 млн грн надали міжнародні донори. Завдяки цьому вдалося придбати сучасне обладнання і навчити спеціалістів. Тож нині, в умовах децентралізації і змін у системі охорони здоров’я, чітко розуміємо, що в нас у районах є заклади з відповідним матеріально-технічним рівнем і підготовленими фахівцями. Тепер наше завдання — забезпечити життєздатність та розвиток усіх впроваджених ініціатив на місцевому рівні. З цією метою торік було ухвалено обласну програму «Майбутнє Вінниччини у збереженні здоров’я громадян», розраховану на 2016-2020 роки. Пріоритетним розділом є репродуктивне здоров’я нації, тож програма передбачає вдосконалення обласного перинатального центру і впровадження нових методів. Але зрозуміло, що сподіватися на той обсяг коштів, який ми отримували в рамках державної програми, марно.
Інна КУКУРУЗА, обласний спеціаліст за фахом «Акушерство та гінекологія» Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької ОДА, заступник головного лікаря ВОКЛ ім. М. І. Пирогова з акушерства та гінекології Серед причин материнської смертності перше місце посідають маткові кровотечі. Щоб запобігти цим ускладненням, держава закуповувала дороговартісні препарати, які дали можливість зберегти не одне життя. Ця стаття видатків фінансувалася на 100% — ми отримували кровоспинні препарати на суму майже 500 тис. грн у рік. Ліки закуповували й за кошти обласного бюджету, але цей відсоток був незначним. Проте ми знали, що згадана програма у 2017 році не фінансуватиметься з державного бюджету, тому заклали ці кошти в обласний. Торік область профінансувала цей напрямок майже на 250 тис. грн, у цьому році ми вже отримали 230 тис. грн та проводимо тендерні закупівлі. На сьогодні обласні та районні лікувальні заклади повністю забезпечені кровоспинними препаратами за рахунок обласного фінансування.
Другий напрямок, який передбачала державна програма, стосувався закупівлі природних сурфактантів для новонароджених. Державне фінансування становило 80%, але на сьогодні область на 100% забезпечена згаданими препаратами. У чому проблема, спитаєте? У нас не вистачає антирезусного імуноглобуліну, який дає змогу запобігти розвитку в новонароджених гемолітичної хвороби. На жаль, цей напрямок був і залишається недофінансованим — за потреби у 200 доз на рік ми отримували лише 100.
Тетяна ПОСТОЛОВСЬКА, лікар акушер-гінеколог Вінницького обласного Центру планування сім’ї, репродукції і медико-генетичного консультування ВОКЛ ім. М. І. ПироговаЧерез завершення дії державної програми особливо постраждає напрямок перинатального біохімічного скринінгу для вагітних, оскільки коштів на закупівлю препаратів не передбачено. У середньому з обласного бюджету для його проведення щорічно виділяли 300-350 тис. грн на придбання реактивів, що давало можливість проводити аналізи безкоштовно. Залишиться без належного фінансування і напрямок онкологічної допомоги пацієнткам із раком шийки матки та молочної залози.
Загалом, якщо говорити про безпечне материнство, то тут не можна щось виключити, а щось додати. Усі напрямки доповнюють один одного. Так, для жінок із тяжкими хронічними захворюваннями, яким не рекомендують народжувати, вагітність може бути фатальною. Якщо така жінка завагітніє, потрібно буде вирішувати питання переривання чи виношування, що пов’язано з високим ризиком материнської смерті. Коли ж вона народить хвору дівчинку, то та через деякий час стане нездоровою матір’ю. Тобто в питанні репродуктивного здоров’я все взаємопов’язано, й економія на якійсь одній ланці може призвести до розриву всього ланцюга.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця
