У травматологічному відділенні Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці не чекають змін і реформ від Міністерства охорони здоров’я України, а впроваджують новітні підходи в лікуванні самостійно. Наразі тут за європейськими стандартами виконують надскладні операції на різних ділянках опорно-рухового апарату.
ВЗ У травматологічному відділенні Лікарні швидкої медичної допомоги Чернівців протягом останніх років помітний неабиякий прогрес. Як вдалося цього досягнути?
Дмитро ЯКИМ’ЮК, завідувач травматологічного відділення ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. ЧернівціВласне, змінилися і самі матеріали, з якими працюємо, зокрема імпланти. Наприклад, пластина старого зразка розрахована на сили тертя, які знерухомлюють фрагменти кістки між собою і сприяють у такий спосіб їх зростанню. Новітні ж імпланти мало контактують або взагалі не прилягають до кісткової тканини, а утримують її як стрижневий апарат — на гвинтах. Не відбувається ушкодження періосту та судин внаслідок компресії, а процеси регенерації пришвидшуються. Окрім цього, сучасну пластину встановлюємо малоінвазивно, не позбавляючи організм індукуючих факторів, які сприяють швидшому зростанню кісток.
ВЗ Ендопротезування стало «золотим стандартом» хірургічного лікування у відділенні. Хоча ще досить недавно такі операції виконувала в Чернівцях тільки приватна шведсько-українська клініка…
— Ці операції наразі виконують лікарі нашого відділення, які пройшли навчання в Києві, Харкові, Австрії, Чехії, Польщі та Німеччині. Головне — мати сучасне обладнання, імпланти та спеціальний інструментарій. Прооперований пацієнт на 2-3-й день уже може ходити. Якщо перші ендопротезування виконували з доступом у 20-25 см, то зараз — 10-15 см. Відповідно, зменшилися крововтрата, травматизація м’яких тканин.
ВЗ А наскільки забезпечені хворі сучасними імплантами?
— Наразі близько 900 хворих у Чернівецькій області перебувають на диспансерному обліку й потребують ендопротезування. Деякі пацієнти щотижня мені телефонують, аби дізнатися, чи закупила лікарня штучні суглоби, чи є якась перспектива. Кожна така розмова для мене важка, бо я знаю, як допомогти, але не маю чим надати таку допомогу.
Раніше діяла затверджена МОЗ Державна типова програма реабілітації інвалідів, відповідно до якої держава закуповувала штучні суглоби. Проте з 2013 року жодних закупівель проведено не було. Всі імпланти, котрі перебували на балансі медичних установ України та не використовувалися за призначенням, за перерозподілом Міністерства охорони здоров’я були передані на баланс ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» та ОКУ «Обласна клінічна лікарня» м. Чернівці. За допомогою цих імплантів було оздоровлено незначну кількість буковинців.
В ендопротезуванні не можна взяти будь-який штучний суглоб і поставити його хворій людині, бо в кожного — свій розмір кульшової западини та стегна. Тому, на мою думку, державі варто відмовитися від принципу закупівлі штучних суглобів некомпетентними структурами, а почати укладати договори з організаціями, які їх виробляють. І відповідно до потреб замовляти ті чи інші імпланти через медичні установи, котрі займаються ендопротезуванням.
ВЗ Не так давно ви почали виконувати оперативні втручання на тазу, а їх проводять не в усіх обласних центрах України. Де навчалися цьому?
— Впровадження таких хірургічних втручань було дуже актуальним, бо практично щотижня надходять пацієнти з травмами таза. Наразі фахівці нашого відділення оперують таз з різних доступів: переднього, бічного, заднього. Для цього лікарня придбала дороговартісний набір спеціальних інструментів.
У щоденну практику відділення вдалося впровадити операції на тазу завдяки постійному підвищенню професійної майстерності колективу. Зокрема щороку їздимо в місто Грац (Австрія) на кадавр-курси. У вересні минулого року 8 лікарів пройшли тижневий курс «доступів» — вчилися, як дістатися до ушкодженого сегмента і при цьому не зачепити нервових стовбурів, магістральних судин, мінімально травмувати м’язи та зв’язки.
Також ми співпрацюємо з колегами із Німеччини. Минулого року до Чернівців приїжджав професор Евальд Герінг, який працює в травматологічній клініці міста Ганновер. Він безкоштовно провів консультативний прийом і 6 оперативних втручань. Жартував, що випускникам німецьких медичних вишів давав би дипломи лише після проведення ними операції в наших умовах.
Нещодавно практикою відділення зацікавилися травматологи з Румунії. Вони запросили нас до Бухареста з показовими операціями.
ВЗ Які ще новації впроваджуєте?
— Ми давно прагнули допомагати людям похилого віку з остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки. За статистикою, зі 100 осіб віком понад 70 років із переломом нижньої кінцівки в проксимальному відділі стегна, коли лікування буде тільки консервативним, тобто за допомогою скелетного і манжетного витягу, 80 можуть померти протягом року. Якщо ж провести операцію, то зі 100, відповідно до світової статистики, помирають тільки 20. Такі операції потребують дуже швидкого реагування — проводити хірургічне втручання необхідно в перші години після того, як стався перелом. І протипоказань до цієї операції практично не існує. Пишаємося, що останнім часом нам вдається дотримуватися цього алгоритму. Неабияк допомагає реанімаційно-анестезіологічна служба, яка відповідає за вчасне і якісне знеболювання, анестезію, ведення хворих у післяопераційний період. Уже на другий день після операції пацієнти роблять перші кроки. А раніше вони були прикуті до ліжка — на скелетному витягу 2-2,5 місяця! Далі ще 6 місяців тривала реабілітація. Зрештою, кінцівка все одно залишалася вкороченою, що викликало низку проблем.
Тепер якісно виконувати операції на проксимальному відділі стегна нам вдається завдяки сучасному фіксатору зі спіральним лезом. Він вводиться малоінвазивно і створює умови практично абсолютної стабільності між фрагментами кістки. При цьому вони надійно зафіксовані, і перелом поступово зростається, не заважаючи людині рухатися, не спричиняючи болю.
У практику травматологічного відділення впровадили артроскопію. Раніше не могли виконувати цих оперативних втручань, бо не мали артроскопічної стійки та досвіду. Тепер завдяки цьому малоінвазивному методу відновлюємо передню схрещену зв’язку в колінному суглобі, підшиваємо меніски. Вчилися техніці артроскопії у травматологів Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої медичної допомоги.
ВЗ Ви працюєте на рівні європейських клінік, впроваджуєте нові технології і при цьому ні на що не скаржитеся. Невже проблем справді немає?
— Проблеми є завжди. Але важливо, щоб було бажання вчитися і розвиватися, а не думати, що хтось нам щось повинен дати. Зі 100 хворих, які надходять у відділення, 72 ми оперуємо. А починали із 34. Усе завдяки бажанню лікарів рухатися вперед, підвищувати професійну майстерність, жити в медицині, а не біля неї. Не можна зациклюватися на проблемах — це заважає розвитку.
Ольга РУСНАК, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
