Закарпаття: Допоможе виїзна бригада паліативної допомоги «Хоспіс вдома»

Нещодавно в Ужгороді розпочала роботу виїзна бригада паліативної допомоги «Хоспіс вдома». Досі в місті такими хворими опікувалися лише сімейні лікарі та медсестри, тож створення бригади можна вважати гарним початком надання комплексної допомоги паліативним пацієтам.

ВЗ Що спонукало створити в Ужгороді такий вид допомоги паліативним хворим?

Тетяна КОЗАК, головний лікар Ужгородського міського центру первинної медико-санітарної допомоги

Нині в Ужгороді паліативними хворими опікуються дільничні терапевти та сімейні лікарі. Підготовка останніх відбувалася протягом двох років, зокрема тренінги пройшли практично 70% сімейних лікарів. Проте в процесі роботи ми дій­ш­ли висновку, що в місті все-таки має бути виїзна бригада паліативної допомоги — це не тільки вимога часу, а й реальна необхідність. Цю тезу змогли донести і до міського керівництва.

Надавати якісну паліативну допомогу нав­чалися не тільки медики, а й волонтери. Відвіду­вали закордонні семінари, тренінги, вивчали досвід подібних бригад і закладів паліативної допомоги в Польщі, зокрема у міжнародному хоспісі, розташованому в м. Катовіце, паліативна бригада якого обслуговує хворих у раді­усі 100 км. Також навчалися в колег з Івано-Франківська, де хоспіс діє з 1994 року. До речі, там нещодавно також розпочали роботу виїзні бригади паліативної допомоги.

ВЗ Із кого складається така бригада?

— До штату бригади входять 9 осіб: лікар, дві медсестри, дві молодші медсестри, двоє соціальних працівників, психолог, водій. Крім того, на вимогу пацієнта до бригади може бути включено духівника.

ВЗ Лікар та медсестри надаватимуть увесь спектр медичних послуг?

— Так. Це — і симптоматичне лікування, й усі необхідні маніпуляції. Ми також укладатимемо угоди з профільними спеціалістами, і вони за потреби надаватимуть свої послуги.

Визначатимуть, яких хворих передавати під опіку бригади, сімейні лікарі. Зараз у цьому переліку 420 пацієнтів. Лікар на основі амбулаторної картки та виписки сімейного лікаря визначатиме стан пацієнта, його потреби, зокрема соціальні та психологічні. Медсестри виконуватимуть необхідні маніпуляції, а також навчатимуть родичів, близьких хворого, щоб вони могли в разі потреби здійснити необхідні процедури, знеболити тощо.

ВЗ Не раз доводилося чути, що в багатьох сімейних лікарів виникали проблеми зі знеболюванням паліативних хворих через складнощі звітування за використання опіоїдів…

— Над вирішенням цієї проблеми ми працювали ще до відкриття нашого ЦПМСД у 2014 році. У травні 2013 року вийшла Постанова КМУ №333 «Про зат­вердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я», а у вересні 2015-го — й довгоочікуваний Наказ МОЗ №494 «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я», яким також затверджено зміни до Наказу №360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень». Відповідно до них ми і працюємо. Раніше, на жаль, досить частими були випадки, коли хворому двічі на день вводили мінімальну дозу морфіну. Але це прос­то видимість знеболювання. Означеній проблемі було присвячено кілька тренінгів, котрі стосувались як використання наркотичних препаратів, так і правильного ведення документообігу.

ВЗ Чи достатньо персоналу бригади для обслуговування 420 пацієнтів?

— Цілком можливо, що штат буде збільшено, однак не всі хворі потребують допомоги такої бригади в повному обсязі. Є важкі термінальні пацієнти, яким необхідний щоденний догляд, а є хворі, котрим пот­рібно менше уваги.

Відвідування пацієнтів фахівцями визначено у графіку. Наприклад, до одного хворого медсестра приходитиме щодня, а до іншого — раз на тиждень приїде лікар і, скажімо, молодша медсестра на­даватиме допомогу рідним у дог­ляді за ним.

ВЗ Робота бригади фінансуватиметься з міського бюджету?

— Так, зокрема цьогоріч передбачено близько 500 тис. грн. Розглядається також питання про можливість придбання нової машини швидкої допомоги. Крім того, плануємо залучати й іншу допомогу, як фінансову, так і матеріальну, зокрема й від закордонних благочинних організацій та волонтерську.

Віктор ЛАЗОРИК, спеціально для «ВЗ», м. Ужгород

Коментар

Віктор ІСАЄВ, головний лікар Виноградівського хоспісу, кандидат медичних наук

Хоспіс розрахований на 25 ліжко-місць. Триповерхова будівля обладнана ліфтом, сучасною побутовою технікою та найновішою медичною апаратурою. Тут є кімнати відпочинку й номери, у яких можуть зупинитися й заночувати родичі пацієнтів.

Зараз ми завершуємо підготовку документів, у тому числі й штатний розпис, який має затвердити обласний Департамент соціального захисту населення (адже зак­лад підпорядковуватиметься саме йому), і після цього зможемо прийняти перших пацієнтів. Сподіваюся, що це станеться вже протягом місяця.

Фінансуватиметься хоспіс з обласного бюджету, тому й прийматиме людей з усього Закарпаття, а не тільки з Виноградівщини.