У центрах первинної медико-санітарної допомоги Херсонської області розпочалося впровадження електронних інформаційних технологій. Департамент охорони здоров’я облдержадміністрації розробив регіональну цільову програму «Електронна охорона здоров’я», розраховану на 2017-2020 роки. Перші результати її роботи свідчать, що медики рухаються в правильному напрямку.
Віктор КОРОЛЕНКО, директор Департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДАЗавдяки впровадженню системи в регіоні будуть створені умови для надання якісних і доступних медичних послуг, а також обміну даними і взаємодії між лікувальними закладами.
Програма фінансуватиметься з обласного, міських, районних бюджетів і коштами об’єднаних територіальних громад. Протягом чотирьох років на заплановані заходи витратять 74,267 млн грн, зокрема з обласного бюджету буде виділено 16,2 млн грн. У нинішньому році планується витратити 22,1 млн грн.
Насамперед передбачається придбання обладнання для дата-центру і центрів первинної медико-санітарної допомоги, лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів. Лікарі в усіх райцентрах будуть забезпечені автоматизованими робочими місцями, об’єднаними в локальні мережі закладів із підключенням до інтернету. Для того аби розпочати створення реєстру пацієнтів на рівні села й міста, буде розроблено комплексну систему захисту медичної інформації. Це дасть змогу ввести електронну реєстратуру та медичні карти пацієнта, видавати електронні рецепти, листки непрацездатності тощо.
Завдяки принципу об’єднаності інформацію про пацієнта бачитиме абсолютно кожен лікар в усіх лікувальних установах області. В електронну медичну картку пацієнта вноситимуться всі дані про нього: чим хворів, як лікували, наявність алергії та щеплень. А в особистому кабінеті зберігатимуться результати аналізів, УЗ та інших досліджень, а також електронні рецепти, котрі одразу ж можна буде співставити з даними програми «Доступні ліки» й визначити, які з виписаних препаратів хворий зможе отримати безоплатно.
У системі електронної медицини кожен пацієнт матиме змогу виставити оцінку лікарю. Тепер сімейного лікаря чи спеціаліста обрати буде легше, бо медичних працівників оцінюватимуть за такими критеріями, як професіоналізм, уважність і ввічливість. Це наразі дуже важливо, оскільки від людей часто надходять скарги з вимогою розібратися в ситуації, коли медик був неввічливим і недостатньо фаховим. Тепер же і пацієнти, і керівництво медзакладів може побачити, що, наприклад у лікаря Іванова середній бал — нижче четвірки, тож, відповідно, він не отримає доплати у розмірі 15% від ставки. Більше того, завдяки системі електронної медицини можна оцінити й роботу головного лікаря закладу. Кожен керівник в області побачить, як працює його лікарня, і зробить відповідні висновки.
Реалізація програми «Електронна охорона здоров’я» розпочалася з реформування екстреної медичної допомоги — тепер всю інформацію про хворого швидка отримує за лічені хвилини. Результативною є й апробація програми в міських і районних медичних закладах первинної медико-санітарної допомоги. Найактивніше працює в цьому напрямку Білозерська центральна районна лікарня.
Зміни, варто визнати, складні та болісні. Особливо проблематичні такі нововведення для лікарів старшого віку — їм важко оволодіти новими навичками і працювати з технікою. Для них будуть організовані курси, де вони зможуть навчитися користуватися всіма перевагами цієї програми. Підводити підсумки ще рано, але маємо надію, що перші результати її впровадження побачимо незабаром.
Ксенія КЕЛЄБЕРДА, спеціально для «ВЗ», м. Херсон
