У Чернівцях реорганізацію медичної сфери розпочали ще минулого року. На 2017 рік також заплановано низку заходів, що увійдуть до концепції загального реформування галузі. В пріоритеті — оптимізація комунальних медичних установ і подальший розвиток сімейної медицини.
ВЗ Чи потребує наша медицина таких глобальних реформ, котрі розпочали втілювати в життя в. о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та її команда?
Ігор НЕЗБОРЕЦЬКИЙ, начальник управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради, Заслужений лікар України
Президент України підписав Закон №2002-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності установ охорони здоров’я», який передбачає автономізацію медичних закладів. Це перший крок у зміні системи фінансування охорони здоров’я та страхової медицини. Тепер кошти, які виділяються з державного бюджету на оплату медичної допомоги, надходитимуть безпосередньо в ту лікарню, до якої звернувся пацієнт. Також цим Законом уперше в українській медицині вводиться визначення «послуга з медичного обслуговування населення».
Водночас попереду ще чимало роботи. Зокрема необхідно затвердити методику розрахунку вартості послуг з медичного обслуговування (за що платитиме пацієнт, а за що — держава), прийняти порядок проведення конкурсу на посаду головних лікарів, затвердити форму договорів між медичним закладом і платником за надану медичну допомогу. Коли всі ці питання будуть вирішені, Закон реально запрацює.
ВЗ Підготовку до реформування у Чернівцях розпочато ще минулого року. Розкажіть, які саме заходи було вжито?
— Минулий рік для медицини міста був особливий: уперше за багато років додатково до субвенції МОЗ ми отримали з бюджету Чернівців на різні статті витрат майже 45 млн грн. Завдяки цьому вдалося придбати обладнання на майже 20 млн грн, проіндексувати зарплату медичних працівників, докупити імуносупресори й цукрознижувальні препарати для пільгових верств населення тощо.
Одне з найбільших надбань 2016 року — створення сучасних сайтів 10 міських комунальних установ і електронного запису на прийом до лікарів у всіх амбулаторно-поліклінічних закладах. Це дуже розвантажило медиків і дало їм можливість упорядкувати свою роботу. Свідченням відкритості та публічності роботи галузі є щотижневе оновлення переліку залишків лікарських засобів на сайтах міської ради і лікувальних закладів, регулярне звітування про залучення позабюджетних коштів (благодійної допомоги тощо) і їх використання.
Також нарешті в Чернівцях є повноцінна центральна міська лікарня — реорганізований комплекс «Вузлова клінічна лікарня станції «Чернівці» державного територіального галузевого об’єднання «Львівська залізниця». Наразі стаціонар складається зі 120 ліжок: 60 хірургічних, зокрема й гінекологічних, та 60 терапевтичних, у складі яких — неврологічні. Розмістили тут і централізовану бактеріологічну лабораторію, яка раніше була структурним підрозділом Чернівецького міського клінічного пологового будинку №1. Окрім того, розпочали капітальний ремонт реанімаційного й операційного блоків.
Щодо економного використання коштів, то було перенесено 90 ліжок (3 відділення) з філіалу «Колос» до центрального корпусу Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні. Завдяки цьому ми заощадили понад 1 млн грн на комунальні платежі.
ВЗ Чи заплановано оптимізувати медичні установи Чернівців?
— Наразі в місті є 17 комунальних лікувальних закладів. Вивчивши ситуацію в інших обласних центрах України з такою самою кількістю жителів (Івано-Франківськ, Тернопіль, Рівне, Луцьк, Житомир), з’ясували, що ніде немає стільки юридичних осіб, як у нас, максимум — 8-10. Тому на часі оптимізація саме кількості юридичних осіб. Цього року зокрема заплановано об’єднати міську клінічну лікарню №2 з міською лікарнею №1. У Чернівецькій міській клінічній лікарні №2 функціонують тільки 100 стаціонарних ліжок. Розглядаючи таке об’єднання в контексті створення госпітальних округів, ми сформуємо багатофункціональну лікарню інтенсивного лікування.
ВЗ Чи не обумовить згаданий захід скорочення медичних працівників?
— Під час створення міської клінічної лікарні №1 на базі залізничної лікарні 99,9% персоналу залишилися працювати в цій самій установі. Так само буде і після об’єднання вищезазначених лікарень. Чітко усвідомлюємо: аби підготувати фахового лікаря, потрібно багато часу. Тож скоротити людей і залишитися без спеціалістів не маємо права. Будь-яка реформа — це не злам, а переформатування, оновлення.
ВЗ А яка ситуація в Чернівцях із сімейною медициною?
— Незалежно від того, як швидко відбуватиметься реформа, у 2017 році плануємо максимально охопити всіх мешканців міста обслуговуванням сімейними лікарями. Для цього ще минулого року відкрили два центри ПМСД — «Садгора» і «Роша». У цьому році закінчуємо створювати амбулаторії сімейної медицини у складі поліклінічних закладів міста. Усі терапевти мають сертифікати сімейних лікарів, оснащення амбулаторій також відповідає нормам. Тобто ми готові до подальших кроків у реформуванні — підписання угод між пацієнтом і сімейним лікарем.
ВЗ Як фінансуються лікувальні заклади Чернівців? Чи вистачить коштів на реалізацію всіх планів?
— Наше основне завдання зараз — раціональне й економне використання бюджетних коштів, які нам виділяють у вигляді субвенції з Міністерства охорони здоров’я та додаткових видатків із міського бюджету.
На 2017 рік субвенція МОЗ становить 221,84 млн грн,з міського бюджету отримали 37,22 млн грн. Якщо приєднаємо міську клінічну лікарню №2 до міської лікарні №1, заощаджуватимемо не менше 3 млн грн у рік. Ці кошти можна буде вкладати в ремонт медичних закладів, придбання обладнання тощо. Тож реформа медицини реально розширює наші можливості.
Ольга КАМСЬКА, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
