Уже понад два місяці минуло від старту урядової програми «Доступні ліки», за якою пацієнти можуть отримати препарати для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу і бронхіальної астми безоплатно або з незначною доплатою. Однак в аптеках, які приєдналися до програми реімбурсації, почали виникати черги і зникати лікарські засоби з нульовою доплатою. У чому причина? І чи справді програма «Доступні ліки» зробила їх доступними для тих, хто потребує обіцяного безоплатного лікування?
Харківщина
Як усе починалося
Олена ГОЛОВІНА, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради, начальник управління організації лікувально-профілактичної допомоги дорослому населеннюПерший грім
«Прокотився» над Харковом 30 травня, коли по місцевому й республіканському телебаченню показали сюжет із міської поліклініки №11, де в аптечному пункті обурені громадяни не могли отримати безоплатні або дешеві ліки за рецептами. Провізор відсутність ліків пояснила великим потоком пацієнтів — люди не хочуть доплачувати, аптека спочатку відпустила безоплатні препарати, але вони скінчилися. Як наслідок — черга. А заступник головного лікаря поліклініки Світлана Розумович докладно розповіла про всі фактори, які спричинили таку ситуацію. Так, станом на 1 червня лікарі поліклініки (однієї з найбільших у місті) виписали 28 тис. рецептів, за якими протягом 1,5 місяця було відпущено лікарських препаратів на суму 143,5 тис. грн. Під час обслуговування пацієнтів використовувався електронний реєстр, до якого включено 23 095 пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, 1128 — із цукровим діабетом, 548 — з бронхіальною астмою. Кожен із майже 25 тис. таких хворих, що обслуговуються в поліклініці, має право отримувати доступні ліки. Причому, саме доступні, а не безоплатні, яких і вимагають люди.
На жаль, у засобах масової інформації постійно транслюється «антиреклама» цієї урядової програми, й дуже рідко можна почути про можливість доплати за ті чи інші препарати. Тому нарікань від пацієнтів все більшає, оскільки безоплатних ліків, а також таких, які потребують мінімальної доплати, не вистачає. Зокрема станом на початок червня в аптечних мережах міста не стало майже 50 найменувань лікарських засобів, які раніше хворі отримували безоплатно.
Де шукати причину?
Лікар виписує рецепт на лікарський засіб, вказуючи в ньому міжнародну непатентовану назву, а вже в аптеці провізор пропонує кілька препаратів за торговими назвами. В ідеалі — починаючи від нульової вартості до найвищого рівня відшкодування. Пропозицій має бути близько 10-11, а то й більше. Зрозуміло, що після реклами, зробленої Кабміном (коли громадян закликали приходити до аптек й отримувати безоплатні ліки), хворі намагаються обрати препарати з нульовою вартістю або з якомога меншою доплатою. При цьому мало хто прислухається до лікаря, коли він, виписуючи рецепт, пояснює, який препарат найбільше підійде з урахуванням попередніх призначень, дозування, форми випуску тощо. Іноді такими ліками є ті, за котрі слід доплатити найбільшу суму відшкодування, аби не завадити власному здоров’ю. Особливо це стосується людей похилого віку, які в поліклініці начебто все розуміють, а коли приходять до аптеки — забувають і дивуються, чому вони повинні платити, якщо Уряд обіцяв безкоштовні ліки? До Департаменту охорони здоров’я міської ради кожений день звертаються хворі, які скаржаться на аптеки, де їх примушують доплачувати.
Вплинути на процес продажу ми не в змозі, хіба що можемо поспівчувати аптечним установам. Долучившись до проекту «Доступні ліки», вони в чомусь виграли, а на чомусь — втратили. Наприклад, коли натовпи хворих пішли до них по безоплатні ліки, у багатьох фармзакладах зменшилася роздрібна торгівля іншими препаратами. Черги і невдоволення покупців спричинили іміджеві втрати.
Варто зазначити, що не всі аптечні мережі, які працювали в попередньому проекті реімбурсації препаратів для лікування гіпертонічної хвороби, виявили бажання долучитися до нового проекту. Хоча річ не в аптеках, бо навіть від працівників найуспішніших фармацевтичних мереж мало що залежить.
Гальма проекту
У будь-якому разі проект гальмують не міський чи обласний департаменти охорони здоров’я, не лікарі й не аптечні працівники. Винуватці, на мою думку, — великі гравці на фармацевтичному ринку України, тобто постачальники, зокрема вітчизняні фармацевтичні підприємства, дистриб’ютори зарубіжних компаній. Саме від них не надходять ліки до Харківського обласного аптечного складу, який є першою ланкою в мережі системи реімбурсації. Про це чиновники від системи охорони здоров’я намагалися повідомити організаторів проекту на селекторній нараді в травні. Збільшувати субвенцію не просили — грошей досить, але вимагали розширити перелік ліків, що постачаються в область, налагодити чіткий контроль за термінами надходжень.
Згідно з інформацією, наданою обласним аптечним складом, станом на 1 червня близько 50-52 найменувань узагалі відсутні. Немає їх і в дистриб’юторів. Представники складу сподіваються, що 10-15 препаратів із цього переліку можуть з’явитися в середині червня. Але гарантувати вони нічого не можуть. Це відповідальність не їх і не наша, а фармацевтичних підприємств. Причому здебільшого вітчизняних. Частину препаратів, щойно проект реімбурсації розпочався, ті взагалі прибрали з ринку — можливо, це їм невигідно. Близько 20 найменувань стовідсотково постійно перебувають у дефектурі — вони так і не надійшли за програмою на ринок.
Варто зазначити, що вибір лікувальних засобів для терапії серцево-судинної патології, котрі підлягають відшкодуванню, дещо дивний. Так само було й під час попереднього проекту реімбурсації протигіпертонічних засобів, коли лікарі з усіх регіонів України просили дати доступ до більш досконалих, комбінованих препаратів. Нас довго ігнорували, а коли нарешті дослухалися до «низів» — проект завершився.
Не менше здивування викликає вибір засобів для лікування цукрового діабету й бронхіальної астми, адже є сучасніші, комбіновані, краще адаптовані засоби. Вибір МОЗ не зрозумілий ні нам, ні пацієнтам. Форми обраних протиастматичних препаратів не мають попиту. Сьогодні хворі користуються кишеньковими інгаляторами, звикли до них, а їм пропонують порошки, емульсію для виготовлення розчинів для небулайзерів. Пацієнти не розуміють, чому так, це що, бажання продати застарілі препарати? До того ж навіть таких форм недостатньо: в аптеках є мінімальний залишок беклометазону дипропіонату, будесоніду.
Майбутнє через призму минулого
Лікарі, котрі долучилися до проекту «Доступні ліки», працюють без будь-якої матеріальної зацікавленості, можна сказати, «на знос». Що їх спонукає до цього? Виявляється, гіркий досвід минулого проекту реімбурсації.
Багато хто пам’ятає, як після його завершення до поліклінік прийшли люди з Рахункової палати України й перевіряли кожну копійку: кому відпущені ліки, чи правильно виписаний конкретний препарат конкретному хворому, чи включено пацієнта до реєстру з нозологій, чи ефективним було лікування хворого виписаним лікарем препаратом? Адже реімбурсація в будь-якій країні — це серйозний контроль за роботою лікаря, якому треба виписати рецепт, внести його в амбулаторну картку, поставити номер, не забути отримати підпис пацієнта під час отримання рецепта, а потім усе це оформити в карті диспансерного хворого і внести до комп’ютера. Крім того, показати хворому всю нормативну базу, пояснити його права… А хто враховує права лікаря? Його втрачені час, імідж, заробіток нарешті? І чи не буде лікар крайнім у випадку, коли невдало прорекламований і організований проект реімбурсації викличе невдоволення пацієнтів? А воно вже почало з’являтися і поступово наростає. Через призму минулого майбутнє виглядає якось не дуже радісно, навіть для оптимістів.
Тернопільщина
Лариса МАТЮК, головний спеціаліст-терапевт управління охорони здоров’я Тернопільської ОДАЯкщо на початку реалізації програми був ажіотаж — люди масово кинулися за ліками, то тепер ситуація стабілізувалася. Крім того, до програми долучається все більше аптек — нині її учасниками є 229 аптечних закладів. За кількістю аптек — учасників програми перші позиції посідають обласний центр — 40 аптек, Гусятинський район — 22 аптеки, Чортківський район — 23, а також Тернопільський і Бучацький райони — там до програми долучилися по 16 аптечних закладів.
Серед проблемних питань, як і в усій країні, — відсутність деяких препаратів, передбачених програмою. Люди нерідко скаржаться, що не можуть придбати будесонід, ізосорбіду динітрат, симвастатин, клопідогрель, призначені для лікування бронхіальної астми і серцево-судинних захворювань. Ми радимо зачекати, бо Уряд обіцяє, що ці ліки обов’язково з’являться на прилавках аптек. Сподіваємося, що за результатами кількох місяців перелік лікарських засобів буде переглянуто. Потрібно розширити й кількість виробників медпрепаратів, які беруть участь у програмі «Доступні ліки». Тернопільська обласна держадміністрація звернулася до профільного Міністерства з проханням внести до переліку препаратів програми «Доступні ліки» й комбіновані медикаментозні засоби. Скажімо, пацієнт із бронхіальною астмою має можливість придбати ліки для зняття гострого нападу, а от планового лікування цієї недуги за допомогою комбінованих препаратів програма не передбачає. Подібна ситуація і з засобами для лікування серцево-судинних захворювань.
Також сподіваємося, що покращиться стан речей і в селах. Добре, коли там є аптеки, які долучилися до програми. Трохи важче в тих населених пунктах, де заклад не відпускає доступних ліків або ж аптечного пункту взагалі нема — тоді людям доводиться їхати в інше село чи районний центр.
Хочу зазначити, що на старті впровадження програми «Доступні ліки» не всі аптечні заклади області зголосилися укладати угоди з центрами первинної медико-санітарної допомоги як розпорядниками коштів, посилаючись на негативний досвід попередньої урядової програми. Тоді держава не виплатила частки коштів на погашення боргу за препарати для лікування осіб із гіпертонічною хворобою. Тому ми хочемо налагодити тіснішу співпрацю з аптечними закладами і впродовж наступних місяців моніторити стан справ. А наприкінці листопада плануємо підбити підсумки з тим, аби відстежити ситуацію щодо вчасного відшкодування аптекам вартості ліків за виписаними рецептами. Ця схема дасть змогу вже до завершення календарного року володіти інформацією про фінансовий стан і на випадок нестачі коштів подати запит на додаткові надходження, адже програма передбачає такий варіант. Єдине прохання до аптек: у визначені Кабміном терміни подавати до центрів первинної медико-санітарної допомоги фінансові звіти.
З перших днів реалізації проекту ми розгорнули інформаційну кампанію щодо роз’яснення населенню області умов дії програми. Розробили пам’ятку для пацієнта, звідки можна дізнатися, як отримати рецепт, вибрати аптеку та спосіб отримання ліків, внесли туди й перелік із 23 безкоштовних препаратів. Інформаційні флаєри розміщено у фармакологічних і медзакладах, а також вивішено реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. На інтернет-порталі обласного управління охорони здоров’я розміщено мапу, на якій позначені аптечні заклади, що беруть участь у програмі «Доступні ліки». Також оприлюднили адреси й номери телефонів аптек, аби люди могли дізнатися, чи є в наявності потрібні ліки або ж коли будуть, а не бігали в пошуках по всьому місту.
Наталія МАРКІВ, генеральний директор Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об’єднанняНайбільше нарікань викликає доплата за певні ліки, бо люди, почувши в засобах масової інформації слово «безкоштовні», гадають, що всі препарати за цією програмою відпускатимуться безоплатно. Але варто було розтлумачити, що більшість ліків можна придбати з мінімальною доплатою. Вартість лікарських засобів суттєво знизилася завдяки референтному ціноутворенню на первинній ланці фармацевтичного ринку, на деякі засоби — майже до 80%. Не всіх влаштовує й процедура видачі препаратів. В аптеках, особливо тоді, коли йде потік пацієнтів із поліклінік, можна спостерігати чималі черги, бо для звіту провізор має опрацювати кожен рецепт: внести у реєстр його номер, прізвища пацієнта й лікаря, амбулаторію, зробити відмітку про відпуск препарату, а це займає певний час. Можливо, до проекту потрібно залучити ще більшу кількість аптек. А щоб механізм впровадження «Доступних ліків» працював ефективніше, необхідно інтегрувати зусилля і пацієнта, і сімейного лікаря, і провізора, бо тільки у взаємодії можна досягти кращих результатів.
Ольга ФАЛЬКО (м. Харків), Лариса ЛУКАЩУК (м. Тернопіль), спеціально для «ВЗ»
