Захворюваність на туберкульоз у Чернівецькій області майже вдвічі нижча, ніж загалом в Україні. Щоправда, лікарі не поспішають радіти: 80% хворих звертаються по медичну допомогу в дуже важкому стані. Однак попри це Чернівецька обласна рада ухвалила рішення про об’єднання міського й обласного протитуберкульозних диспансерів.
ВЗ Які показники захворюваності на туберкульоз у Чернівецькій області?
Іван ГАВРИШ, головний лікар КУ «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер», головний позаштатний фтизіатр Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДАНа жаль, 60% тих, хто захворів уперше, — люди працездатного віку, які офіційно не працевлаштовані. А отже, не проходять щорічних профілактичних оглядів і вчасно не звертаються по медичну допомогу. У 90% пацієнтів діагностуємо вже задавнені форми хвороби.
ВЗ Чи забезпечені мешканці Буковини якісною діагностикою й ефективним лікуванням?
— Наприкінці 2013 року лабораторія обласного протитуберкульозного диспансеру отримала діагностичний апарат «Джин Експерт», за допомогою якого здійснюємо мікроскопію мокротиння. Протягом 3-5 днів ми можемо не тільки підтвердити чи спростувати діагноз, а й визначити чутливість мікобактерій туберкульозу до препаратів. При цьому в роботі з подібним обладнанням контакт лаборантів із біоматеріалом практично відсутній. Раніше ж на встановлення діагнозу ми витрачали 2 місяці.
ВЗ Яка ситуація із забезпеченням хворих антимікобактеріальними препаратами, зокрема ліками для боротьби з мультирезистентними формами недуги?
— Антимікобактеріальні препарати ми отримуємо тільки централізовано — за рахунок держбюджету. Завдяки тому, що протягом 2012-2016 років діяла Загальнодержавна соціальна цільова програма протидії захворюванню на туберкульоз, жодних перебоїв з надходженням ліків не було. Станом на сьогодні ми повністю забезпечені препаратами першого та другого ряду.
У Чернівецькій області також діє регіональна програма протидії туберкульозу. За рахунок місцевого бюджету ми отримуємо медикаменти для лікування супутньої патології й невідкладних станів.
ВЗ Одна з важливих умов одужання хворого на туберкульоз — повноцінне харчування. Чи вистачає коштів на те, аби пацієнти стаціонару його отримували?
— Повноцінний раціон — це запорука успішного лікування. Бо якщо хворий отримує всі необхідні ліки, але погано харчується, у нього дуже мало шансів на одужання. На харчування одного пацієнта протитуберкульозного закладу з місцевого бюджету виділяється 28 грн на день. Хоча за нормою мало б бути 70 грн. Однак в умовах нинішнього недофінансування і ця сума є доволі суттєвою. Хворі щодня їдять м’ясо, рибу, масло… Зрештою, чимало з них удома не можуть собі такого дозволити.
ВЗ Чи є можливість після лікування в стаціонарі направляти хворих до санаторіїв?
— У Чернівецькій області є два місцеві протитуберкульозні санаторії: для дітей — ОКМУ «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Садгора» і для дорослих — обласний протитуберкульозний санаторій «Красноїльськ». Також пропонуємо нашим пацієнтам путівки до санаторіїв Одещини. Проте не всі мають змогу туди доїхати, тому частіше обирають буковинські заклади. Майже всі пацієнти, які вперше захворіли на туберкульоз, продовжують лікування в санаторіях. Путівки отримують безоплатно.
ВЗ Розкажіть про об’єднання міського й обласного протитуберкульозних диспансерів. У чому причина такого кроку?
— Цей процес ми розпочали ще наприкінці 2012 року. Так, згідно із системою Семашка лікування хворих на туберкульоз передбачало, як мінімум, 10-місячне перебування в стаціонарі. Крім того, людина роками була на обліку, отримувала протитуберкульозні препарати для запобігання рецидиву. Наприкінці 2012 року після виходу Наказу МОЗ №1091 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі» державна політика щодо боротьби з туберкульозом кардинально змінилася. Стаціонарне лікування тепер триває 2 — максимум 3 місяці (для тих, у кого тяжка супутня патологія або не припиняється бактеріовиділення). Щороку відчутно зменшується кількість хворих, які підлягають стаціонарному лікуванню. Тож ліжок стало забагато.
У зв’язку з набуттям чинності згаданого Наказу довелося скоротити тубвідділення у Сокирянській і Вашківецькій районних лікарнях. Однак проблеми це не вирішило. Необхідно було зберегти в області хоча б один повноцінний протитуберкульозний заклад, проте максимально скоротити стаціонар.
ДКМУ «Міський протитуберкульозний диспансер» складається з двох відділень — поліклінічного та стаціонарного. Поліклініка обслуговує тільки мешканців Чернівців, а стаціонар — усіх хворих області, у яких виявлено мультирезистентну форму недуги. На базі КУ «Обласний протитуберкульозний диспансер» є можливість прийняти всіх цих пацієнтів, тому депутати обласної ради вирішили сконцентрувати всю фтизіатричну службу на базі вказаного закладу. Тут же діє й кафедра фтизіатрії Буковинського державного медичного університету.
Минулого року обласна рада виділила 978 тис. грн на ремонт другого фтизіатричного відділення. Це окреме приміщення, у якому встановлена сучасна припливно-витяжна вентиляція, що унеможливлює зараження хворих один від одного. Саме в цей корпус буде переведений стаціонар міського протитуберкульозного диспансеру.
Наразі стаціонар нашого лікувального закладу розрахований на 170 ліжок. Цього цілком вистачає, аби надавати кваліфіковану допомогу всім хворим на туберкульоз.
ВЗ А що буде з медперсоналом міського протитуберкульозного диспансеру? Люди залишаться без роботи?
— У міському тубдиспансері працюють 2 лікарі, 10 медсестер, 13 санітарок. Відповідно до законодавства та рішення сесії обласної ради в першу чергу ми повинні працевлаштувати осіб, які мають медичну освіту, — вищу і середню. Тож усі лікарі й медсестри залишаться працювати в протитуберкульозних закладах — хтось у поліклініці, хтось в обласному протитуберкульозному диспансері, когось переведуть до хоспісу.
Санітарки належать до категорії «робітники», тож не підпадають під дію згаданих регуляторних документів. Але Департамент охорони здоров’я Чернівецької ОДА намагається працевлаштувати і їх. Зокрема їм пропонують роботу в медичних непротитуберкульозних закладах області.
ВЗ А чи вистачає фтизіатричній службі Чернівецької області кадрів?
— Раніше фтизіатрів завжди бракувало на Сході України. Нам же кадрів вистачало, бо маємо свій виш — Буковинський державний медичний університет. Однак протягом останніх двох років у протитуберкульозному санаторії «Красноїльськ» 1,25 ставки лікаря-фтизіатра вільні. Останнім часом не було жодного лікаря-інтерна, який проходив би в нас інтернатуру і залишився працювати. Мені здається, люди бояться цієї роботи. Усі шукають більш високооплачуваних і безпечніших посад.
Наразі катастрофічної ситуації із кадрами немає. Але якщо й надалі молоді лікарі обходитимуть стороною нашу службу, матимемо проблеми. Від туберкульозу не застрахований ніхто. Важливо, аби були фахівці, які вміють його вчасно виявити і вилікувати.
Ольга КАМСЬКА, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
