Про хвороби нашої медицини — недостатність фінансування і корумпованість — знають усі. Зайдіть у будь-який медичний заклад, і ви зіткнетеся з їх наслідками. Уже стільки років реформатори галузі намагаються виписати правильний рецепт, однак поки що вилікувати ці недуги не вдається. Та в кожного керівника лікарні чи поліклініки є свої правила виживання…
ВЗ Розкажіть трохи про вашу лікарню, яка навіть зовні значно відрізняється від типових «районок»…
Дмитро ДОМАНСЬКИЙ, головний лікар КП «Білозерська центральна районна лікарня»Незабаром завершимо ремонт багатоповерхового довгобуду, що стоїть з 1991 року, на першому поверсі якого запрацює нова поліклініка. Поверхи над нею обладнали під квартири для співробітників лікарні. Наші медики отримали безвідсоткові кредити (є така програма для сільських медпрацівників) і придбали там житло. За останні три роки майже в усіх відділеннях лікарні зробили ремонти, придбали нове обладнання, відремонтували харчоблок тощо.
ВЗ До речі, про харчування хворих, на яке в бюджеті виділяють мізерні суми. Як вам вдається забезпечувати ним ваших пацієнтів?
— У міських лікарнях хворим їжу можуть принести рідні, які переважно мешкають неподалік, або ж вони мають можливість замовити додаткове харчування за певну суму. Але в нашій райлікарні така платна послуга не прижилася, бо пацієнти в основному малозабезпечені. Крім того, рідні, які часто проживають у віддалених селах, не можуть щодня привозити хворим свіжі страви. Тому ми почали шукати вихід із ситуації, і нині наші пацієнти непогано харчуються. Зокрема торік на ці потреби витратили 860 тис. грн. Однак цього року фінансування відчутно зменшилося, проте урізноманітнити харчування хворих нам допомагають фермери, яких у Білозерському районі багато. Яблука, кавуни, помідори, цибуля, картопля — подарунки від тих, хто лікувався в нас чи лікував своїх рідних. Білозерка невелика, і про потреби лікарні знають усі. Та й наші кухарі роблять усе можливе, щоб із мінімального набору продуктів приготувати щось і смачне, і поживне попри відчутне погіршення фінансування.
ВЗ Як ви поясните урізання коштів для утримання лікарні?
— Як це не дивно, вважаю, що винне в цьому підвищення мінімальної заробітної плати. Майже весь бюджет «з’їла» зарплатня персоналу, на медпрепарати, харчування та комунальні платежі залишилося зовсім мало. Нам дуже допомогла районна рада: виділила 100 тис. грн на продукти та 250 тис. грн — на ліки. У минулому році нам навіть вистачило грошей, щоб пролікувати деяких хворих абсолютно безкоштовно та ще й дати ліки із собою. У цьому році такого ми собі дозволити вже не можемо. Це стосується й аналізів: основні завжди робили всім безкоштовно, до квітня цього року в лікарні не було навіть благодійного фонду для збирання внесків на оплату цих послуг. Але навесні ми вимушені були такий відкрити… Однак досі за бюджетні кошти лікуємо ургентних хворих, ветеранів війни, учасників АТО. У лікарні діє принцип: якщо можеш купити ліки за свій кошт — подякуємо, якщо ні — лікуватимемо тим, що маємо. По-іншому тут, у маленькому містечку, не можна.
ВЗ Чи є у вас рецепти виживання у складні часи?
— Ми активно співпрацюємо з місцевою владою, яка нам багато допомагає. Та й у самій лікарні не сидимо склавши руки. Наприклад, виграли грант, і тепер уся територія освітлюється за рахунок сонячної енергії — на даху будівель встановлено сонячні батареї. Співпрацюємо із фермерами, які постачають свіжі овочі та фрукти для нашого харчоблоку. Шукаємо спонсорів — і знаходяться підприємства та люди, які дарують лікарні нове обладнання й меблі. Зокрема протягом останніх трьох років у такий спосіб вдалося переоснастити хірургічне відділення, тож тепер маємо змогу проводити лапароскопічні операції.
ВЗ Мабуть, саме хірургічне відділення і є вашою гордістю?
— От і ні! Наша особлива гордість — пологове відділення. Там обладнані палати для партнерських пологів, є одномісний блок з усіма зручностями (щоправда, платний, однак перебування в ньому коштує 200 грн за весь період), гарно оформлена кімната для реєстрації малюків. Навіть звичайні палати дуже комфортні. За рахунок місцевого бюджету придбали нове обладнання, зокрема інкубатор для новонароджених. Медичні працівники відділення використовують і сучасні методики, але вважають, що пологи — фізіологічний процес і потребує мінімального втручання. До нас приїздять народжувати навіть з обласного центру — таких пацієнток близько 10%. У минулому році тут народилося понад 300 малюків.
ВЗ У нас постійно говорять про медичну реформу. Як її оцінюєте ви?
— Вважаю, що її необхідно впроваджувати, однак не всі ідеї МОЗ підтримую, бо ж очевидно, що деякі аспекти буде важко втілити в життя, наприклад, ту саму страхову медицину. Починати, на мою думку, потрібно із підвищення зарплатні медикам. Зараз у лікарні немає спеціаліста з УЗД, уже третій місяць шукаємо фахівця — ніхто не зголошується, мало грошей. І я їх розумію. Так, є ще «вдячність» пацієнтів, про яку всі знають, але це дуже делікатне питання. Ну не повинен медик розраховувати на цю «вдячність»! Це ненормально! Але вибір невеликий: ти або жебрак, або хабарник. І цю ситуацію слід виправляти!
На мою думку, починати варто знизу. Наприклад, із ФАПу, де має бути все для надання первинної допомоги та проведення профілактичних оглядів. Ми вже багато років замовляємо флюорограф у сусідньому районі, бо свого немає, і він два місяці їздить по селах. Кожного року приблизно 6 тис. селян користуються цією послугою. Усі говорять, що пацієнт повинен нести відповідальність за своє здоров’я. А як, коли для цього немає можливостей? Однак людині обов’язково треба раз на рік пройти медогляд. Я був на стажуванні в країнах Балтії, вивчав, як працює профілактична медицина в них. Скажімо, людина захворіла, звернулася в поліклініку, і лікар побачив у її медичній картці, що вона не пройшла медогляду, — страхова компанія не дасть на лікування ані копійки.
Певні кроки медичної реформи впроваджені й у нашій лікарні. Так, добре працює програма «Доступні ліки» — ми лідери в області з відшкодування вартості препаратів. Починаємо впроваджувати систему електронної медицини — на прийом до лікаря наші пацієнти вже можуть записатися через інтернет. Також розробили грантову програму на забезпечення комп’ютерною технікою, без якої розширити впровадження електронної медицини неможливо. Зараз працюємо над створенням бази даних пацієнтів, у яку буде внесено відомості про 62 тис. жителів нашого району, закладаємо систему зв’язків між первинною та вторинною ланками медичної допомоги, щоб, наприклад, хворий приїхав до нас зі Станіслава, а в лікаря вже є вся інформація про нього. Тож роботи багато.
Ксенія КЕЛЄБЕРДА, спеціально для «ВЗ», м. Херсон
